Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Результати анкетування вчителів початкових класів
Основні результати дослідження

Анкетування педагогів початкової школи мало кілька завдань. Передусім важливо було дослідити, в яких умовах працюють педагоги (навантаження, наповнюваність учнів у класів, можливість підвищення кваліфікації), які форми та методи роботи застосовують під час навчальних занять на уроках української мови (читання) та математики, яке їхнє ставлення до різних підходів у освітньому процесі, зокрема чи інтегрують навчальний зміст і методи навчання в початковій школі. Усього в анкетуванні взяли участь 149 вчителів у 24 областях України та місті Києві.

Більшість вчителів початкової школи - досвідчені педагоги з вищою освітою та стажем роботи понад 20 років, що працюють на повну ставку. Вчителів без вищої освіти найбільше (8,3%) працює у малих містах з населенням до 100 тисяч жителів. Також тут найвища частка (74,4%) педагогів зі стажем понад 20 років.

Звання «учитель-методист» має майже половина вчителів пілотних (49,9%) та спеціалізованих (48,6%) шкіл, значно менше - закладів загальної середньої освіти (9,1%). З урахуванням місця розташування навчального закладу, учителів-методистів значно більше у навчальних закладах, розташованих у великих містах (37,6%), ніж у селах - 0,3%.

За останні два роки 68,2% вчителів початкових класів пройшли курси підвищення кваліфікації. Рідше курси проходили вчителі з сіл (58,6%), частіше - з малих (77,3%) і великих міст (75,4%). Основним провайдером послуг з підвищення кваліфікації педагоги назвали Інститути післядипломної педагогічної освіти і Академії безперервної освіти. 36,1% вчителів пройшли також курси/тренінги для вчителів НУШ (з питань інклюзії, онлайн-курс на EdEra). Про курси у педагогічних закладах вищої освіти вказали 4,9% анкетованих.

Наповнюваність початкових класів, з якими працюють вчителі, є досить різною. 41% педагогів працюють у класі з наповненістю від 15 до 25 учнів, 12% - з класом до 15 учнів. 19% педагогів вказали, що у їхньому класі навчається понад 30 учнів. Вчителі по-різному визначають оптимальну наповнюваність класу, з яким працюють. Найбільший відсоток

(86,4%) тих, хто вважає розмір свого класу оптимальним, є серед вчителів, які працюють у класах, де навчається до 25 учнів. У невеликих класах до 15 учнів 50,3% анкетованих вважають цю кількість оптимальною. У великих класах вчителі майже одностайно (78,4% у класах до 30 учнів та 91,2% у класах, де більш ніж 30 учнів) стверджують, що ця кількість завелика.

Навчально-методичні матеріали, що були розроблені в межах реформи НУШ, використовують у своїй роботі більшість вчителів пілотних шкіл -76,3%, також вони комбінують нові матеріали та матеріали попередніх років - 69,2%, послуговуються власними навчально-методичними розробками - 22%. Навчально-методичні матеріали, що були розроблені в межах реформи НУШ, також використовують у загальноосвітніх (23,1%) та спеціалізованих (24,7%) навчальних закладах, що загалом свідчить про їхню зацікавленість у нових розробках, попри те, що працюють за попередньою версією Державного стандарту та/або власними навчальними програмами.

Усі вчителі пілотних шкіл зазначили, що практикують інтеграцію навчального змісту. Серед вчителів закладів загальної середньої освіти таких 80,8%, спеціалізованих - 89,3%. Рідше інтегрований підхід у навчанні використовують вчителі сільських шкіл - 72,9%.

Наводячи власні приклади застосування інтегрованого підходу, вчителі пілотних шкіл найчастіше згадували інтегрований курс «Я досліджую світ», який включає в себе інтеграцію декількох освітніх галузей. Вчителі інших закладів вказували, що часто поєднують Природознавство та Читання, Читання та Малювання, Природознавство та Трудове навчання, Математику та Природознавство.

Найважливішими рисами інтеграції вчителі вважають те, що «Учні ставлять запитання вчителеві та одноліткам», а також, що «Учні вмотивовані до активної діяльності». Вчителі у сільських школах менш оптимістичні щодо оцінки важливості більшості рис інтегрування, ніж педагоги у міських закладах. Наприклад, погоджуються та скоріше погоджуються з тим, що «Учні навчаються природним чином, на конкретних і зрозумілих ситуаціях із повсякденного життя», 100% вчителів у великих та малих містах, у селах - 93%. Вчителі пілотних та спеціалізованих шкіл також мають більш одностайну думку щодо оцінки найважливіших рис інтегрування, ніж їхні колеги з інших загальноосвітніх закладів.

Найбільш поширеним заняттям на уроках української мови/читання вчителі відзначають те що учні «Управляються в умінні висловлювати свої думки». 92,9% вчителів вказали, що пропонують учням такі вправи щодня. Також 74,9% вчителів зазначили, що на кожному уроці учні «Читають і опрацьовують літературні тексти», 54,8% - «Управляються в умінні переказувати текст». Значно рідше щодня учні «Редагують довгі письмові висловлення» - про це зазначили 6,6% педагогів та «Читають і опрацьовують інформаційні тексти (науково-популярні, рекламні тощо)» - 1,7%. Залежно від місця розташування закладу освіти, періодичність застосування різних видів навчальної діяльності на уроках української мови/читання суттєво не змінюється.

На уроках математики вчителі найчастіше пропонують учням «Виконувати вправи з лічби» (99,1%) та «Розв'язувати текстові задачі» (94,1%). Майже половина (44,5%) вчителів вказали, що учні на кожному уроці «Розв'язують проблеми, пов'язані з повсякденним життям». Найрідше учні на уроках математики «Досліджують моделі геометричних фігур і конструюють» - 9%, а також «Самостійно розв'язують нові, раніше невідомі задачі» - 11,2%.

Залежно від типу закладу освіти спостерігаємо більше відмінностей у видах робіт, які вчителі пропонують учням на уроках математики, ніж як порівняти за місцем розташування закладу чи наповнюваністю класу. Зокрема, у пілотних школах частота використання усіх видів роботи на уроках з математики вища. Суттєво більша частка вчителів пілотних шкіл (82,4%) вказує, що їхні учні часто «Розв'язують загадки й головоломки» (ця частка для спеціалізованих шкіл - 41,9%, а для загальноосвітніх - 51,8%). У закладах загальної середньої освіти суттєво нижча частка вчителів (21,3%) вказувала, що їхні учні часто «Самостійно розв'язують нові, раніше невідомі задачі», тоді як у інших закладах - близько половини таких вчителів.

Менша частка вчителів у сільських закладах освіти (53,9%), як порівняти з кількістю вчителів з малих і великих міст (близько 80%), вказали, що їхні учні «Розв'язують проблеми, пов'язані з повсякденним життям» на кожному уроці або принаймні 3-4 рази на тиждень. У класах до 20 учнів частіше «Досліджують моделі геометричних фігур і конструюють».

Найбільш поширеними формами організації роботи учнів початкової школи на кожному уроці є колективна - про це вказали 84,2% вчителів та індивідуальна - 68,7%. Роботу в парах застосовують на кожному уроці 38,2% педагогів, у складі великих груп (троє учнів і більше) - 11,3%.

Частота використання різних способів організації роботи учнів на занятті, якщо порівняти відповіді вчителів, не залежить від розміру класу. З-поміж незначних відмінностей - вчителі у класах з високою наповнюваністю частіше організовують роботу учнів «Індивідуально». Також майже не відрізняються ці показники залежно від місця розташування навчального закладу. У великих містах вчителі частіше (60%) організовують роботу «У складі великих груп (троє учнів і більше)», ніж у селах (40,2%) та малих містах (52,5%).

Найбільшою є різниця у застосуванні різних форм організації роботи учнів початкової школи з урахуванням типу навчального закладу. Колективно, усім класом, найчастіше організовують роботу учнів учителі у закладах загальної середньої освіти - 93,9, найрідше - у пілотних школах - 69,5%. Натомість у пілотних школах переважають робота у парах (100% вчителів сказали, що організовують заняття учнів у таких спосіб щодня або 3-4 рази на тиждень проти 87,1% у закладах загальної середньої освіти та 80,9% - у спеціалізованих) та у складі великих груп (88,6% проти 45,4% та 70,4% відповідно).

Дані спостереження за перебігом 546 уроків з різних предметів також свідчать, що учні пілотних шкіл у середньому удвічі більше часу на уроці працюють у парах або у групах, ніж учні спеціалізованих чи загальноосвітніх шкіл, натомість менше працюють усім класом.

У анкеті вчителям було запропоновано 32 твердження, які характеризують підходи до викладання навчальних предметів та оцінювання досягнень учнів. Більша частина вчителів декларує підтримку підходам до викладання, на яких базується реформа «Нова українська школа». Наприклад, більшість вчителів погодилась із такими твердженнями: «Потрібно прагнути до того, щоб якомога більше учнів знаходили власні способи обчислень», «Учень повинен усвідомлювати, що кожну задачу можна розв'язати кількома різними способами», «Участь учнів у дискусії на уроці - це важливий елемент мовної освіти в початкових класах», «Варто, щоб учні самі оцінювали правильність власних розв'язків».

Вчителі пілотних закладів освіти більш оптимістичні щодо можливостей своїх учнів - так, лише 12,3% з них підтримують твердження про те, що нетипові завдання можуть розв'язувати лише найздібніші учні, тоді як серед вчителів спеціалізованих шкіл таких 45,7%, загальноосвітніх - 43,1%. Вчителі у сільській місцевості більш песимістично оцінюють досягнення учнів у початковій школі, ніж їхні колеги у містах. Наприклад, майже половина (48,3%), педагогів сільських шкіл погоджуються із тезою, що «Більшість учнів, завершуючи навчання в початковій школі, ще не в змозі упоратися з читанням великих текстів», тоді як у міських таких третина (29%).