Збірник методичних розробок на допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та позашкілля - Н.І. Курмишева, С.А. Буряк, Л.В. Вакуленко 2020
Батьківські збори «Я і моя дитина йдемо до школи»
Розділ ІІ. Партнерство та співпраця педагогів і батьків
Філоненко Вікторія Григорівна,
заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель вищої категорії, учитель-методист, ЗЗСО № 5 м. Полтава
Мета: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом розширення та поглиблення знань батьків з питань мотивації, готовності дитини до навчання адаптації в школі.
Завдання:
✵ Виховувати педагогічну компетентність батьків;
✵ Подати батькам інформацію про вікові особливості дитини дошкілького віку;
✵ познайомити, згуртувати групи, налаштувати на спільну роботу;
✵ Навчити ефективним способам спілкування;
✵ Розвивати навички рефлексії у батьків.
Обладнання та матеріали:
✵ мультимедійне обладнання;
✵ кольорові олівці, ручки, маркери, папір для нотаток за кількістю батьків, прикріплений плакат "Дерево", кошик, шаблони груш, плакат «Правила роботи групи», скотч.
Форма проведення: тренінг.
Цільова група: батьки.
Хід зборів-тренінгу
Батьки заходять до класу, і вибирають листочок одного з шести кольорів, розсаджуються за столи, позначені цим кольором.
І. Вступна частина.
1. Вправа «Вітаю Вас»
Очікувані результати: познайомити батьків, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.
Я прошу підвестися тих людей, які вважають, що це стосується їх:
- встаньте ті, у кого темне волосся;
- встаньте ті, хто народився влітку;
- встаньте ті, хто народився взимку;
- встаньте ті, хто має доньку;
- встаньте ті, хто має сина;
- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.
Привітайте один одного оплесками.
2. Вправа "Очікування"
Очікувані результати: визначити очікування та сподівання батьків від роботи в групі.
Обладнання: прикріплений плакат "Дерево", груші в кошику.
Шановні батьки, будь ласка, візьміть, по одній грушці з кошика та на ній напишіть свої сподівання від нашої сьогоднішньої зустрічі потім, по черзі, підійдіть до дерева, зачитайте ваші очікування та прикріпіть на нашому уявному дереві.
Дякую, ось яка гарна у нас з вами вийшла грушка.
3. Прийняття правил роботи в групі
Очікувані результати: визначити правила роботи в групі.
Обладнання: плакат «Правила роботи групи».
Шановні батьки, давайте сформулюємо правила спільної взаємодії, які сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу.
Правила:
✵ Говорити по черзі (правило руки);
✵ Бути відвертими, позитивно налаштованими;
✵ Один говорить, інші слухають.
✵ Поважати думку інших.
✵ Дотримуватись регламенту.
ІІ. Основна частина.
Добрий день, шановні мами і тата! Зараз червень, залишилося три місяці, і Ваші діти переступлять поріг школи.
1. Привітання
Давайте привітаємося так, як це робитимуть ваші діти. Під час вітання важливим є контакт очей, рук, поглядів. Тож запрошую вас утворити наше коло.
2. Вправа «Розвідники».
Поверніться наліво. Утворіть пару із сусідом. За хвилину дізнайтеся, що у вас із цією людиною є спільного (наприклад: захоплення, колір очей, склад сім ї, робота, тощо). Тепер утворить пару із сусідом з іншого боку. Попробуйте знайти і з ним щось спільне.
3. Вправа «Подання по колу».
Очікувані результати: познайомити батьків, показати, що з будь-якою людиною можна знайти щось спільне.
Обладнання: м'яч.
Шановні батьки, передавайте по колу м'яч. І той у кого в руках м'яч, представляє себе, називає своє ім'я і те, що у вас виявилося спільним.
Висновок. Як бачите, з будь-якою людиною можна знайти щось спільне. І саме це допомагає людям спілкуватися, полегшує життя у колективі, дає змогу домовитись про щось і якщо не подружитися, то хоча б спокійно спілкуватися.
4. Вправа "Види мотивації" (робота І групи - синій стіл)
Очікувані результати: активізувати значення батьків щодо мотивів готовності до школи.
Обладнання: фліпчарт, заготовка у формі «сходинок», картинки з малюнками та визначеннями до них.
Вступ до школи - це завжди переломний момент у житті дитини, дуже відповідальний і досить складний період у їх житті. Багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, нові взаємовідносини, нові обов'язки. І дуже важливо, щоб дитина була готова до цих змін, до навчання у школі.
Бути готовими до школи - значить прагнути всьому навчитися. А з якими прагненнями ваші діти йдуть до школи?
Хід вправи. На мольберті у вигляді сходинок представлені види мотивацій: зовнішній мотив, навчальний, позиційний, соціальний, ігровий, оцінка. У вас на столах лежать малюнки з коментарями. Визначте, який вид мотивації готовності до школи описаний на них. Підійдіть до «сходинок» та прикріпіть малюнок до потрібної назви.
Висновок. Оптимальним результатом є навчальна мотивація.
5. Вправа «Кошик для сміття» (робота ІІ групи - червоний стіл)
Очікувані результати: визначити, які словесні установки негативно впливають на формування мотиваційної готовності дітей до школи, розвиток навичок рефлексії, здатності усвідомлювати свої дії та слова по відношенню до дитини.
Обладнання: Кошик, аркуші паперу
Хід вправи. На одному аркуші напишіть якості, які заважають вам спілкуватися з дитиною, провокують конфлікти, гальмують розвиток ініціативи, самостійності. На іншому аркуші напишіть ті якості, які допомогли б у спілкуванні з дитиною (незалежно від того, чи можу я це зробити чи ні), напишіть, що має статися, щоб ці якості з'явилися. Дуже важливими для формування позитивного ставлення до школи є словесні установки, які кожен день говорять батьки своїм дітям. Які ви чули фрази, що негативно впливають на формування у дітей правильної мотивації до навчання? (Відповіді учасників.)
Потім батькам пропонується зім'яти (або порвати) листок з тими якостями, які заважають, і викинути його в сміттєвий кошик, а листок з позитивними якостями залишити.
Висновок. Одну з головних ролей у розвитку мотиваційної готовності дітей до школи відіграє сім'я. Недопустимою помилкою з боку дорослих є гальмування пізнавальної мотивації у дітей, що містить у собі ігнорування дорослими прагнення дитини до пізнання нового, а також щоденні негативні установки у вигляді «Не будеш вчитися, то ...».
6. Вправа «Портфель «Мій досвід» (робота ІІІ групи - зелений стіл)
Очікувані результати: батьки з'ясували компоненти готовності дитини до школи.
Обладнання: макет «портфеля», ручки.
Хід вправи. У команди на столі лежить намальований умовний «портфель». Запишіть на ньому, спираючись на власний досвід, що на вашу думку повинен уміти дошкільник.
Висновок. Які компоненти готовності дитини до школи ви визначили? Можливо щось зайве? Чому?
7. Вправа «Пам'ятка для батьків» (робота IV групи - жовтий стіл)
Очікувані результати: батьки розробили пам'ятку для батьків готовності дитини до школи.
Обладнання: підготовлена інформація (опис поняття фізіологічної та психологічної готовності та її трьох видів: особистісної, вольової та інтелектуальної), маркери.
Хід вправи. У команди на столі лежить інформація про компоненти готовності дитини ; до школи. Батькам, учасникам групи пропонують представити Пам'ятку для батьків у І вигляді малюнків, схем, списку рекомендацій тощо.
Висновок. Готовність дитини до навчання у школі визначається декількома компонентами: фізіологічною, особистісною, вольовою та інтелектуальною.
Роздатковий матеріал
Готовність дитини до навчання у школі визначається декількома компонентами, зокрема, фізіологічним, та психологічним розвитком дитини.
Фізіологічна готовність. Мабуть, знайти малюка-шестирічку, який був би фізіологічно готовий до школи, досить складно. Спробуйте провести такий простий тест, що дозволяє визначити, чи досягло маля фізіологічної зрілості: потрібно зап'ястя прикласти до тім'я голови та спробувати дістати пальцями вуха. У дорослих це не викликає. труднощів. І в дітей-семирічок — теж. А от серед шестирічок є небагато дітлахів, які здатні дістати пальцями вушка.
Вважається також, що до моменту початку навчання в дитини повинні змінитися мінімум два молочних зуба. А ще краще, якщо до моменту приходу до школи зміна зубів буде відбуватися повним ходом. Якщо в дитини є будь-які вади мовлення, то це теж свідчить про низький рівень фізіологічної готовності.
Психологічна готовність. Звичайно, важливо, щоб дитина пішла до школи фізично
підготовленою, однак це є не єдиною умовою. Одним із найнеобхідніших показників є психологічна готовність. Її зміст полягає у певній системі вимог, які будуть поставлені дитині під час навчання. Дуже важливо, щоб вона була здатною впоратися із ними. Психологічна готовність до школи включає три види: особистісну, вольову та інтелектуальну.
Особистісна готовність складається із здатності контактувати, спілкуватися із однокласниками та вчителями. Саме особистісній готовності до школи батьки повинні приділити особливу увагу. Так як уміння дитини спілкуватися з однолітками, діяти разом з іншими, поступатися, підкорятися за необхідності, уникати конфлікту - це ті якості, які забезпечують їй безболісну адаптацію до нового життя. Якщо ж такої готовності немає, то дитина вчиться нерівно, успіхи спостерігаються тільки на тих заняттях, які є для дитини цікавими, а решту завдань малюк виконує наспіх, недбало.
Якщо дитина зовсім не хоче йти до школи та навчатися, то причиною цього може бути ваші слова («Ти двох слів зв'язати не можеш, як же ти до школи підеш?», «От підеш до школи, там тобі покажуть!») У малюка необхідно сформувати правильне уявлення про школу, а не страх перед тим, що там їй покажуть і як слід виховають.
Що ж стосується вольової готовності, то дитина повинна розуміти, що у школі на неї чекають не тільки друзі, ігри і розваги, але і праця. І саме ви, батьки, повинні розповісти своєму малюку, що навчання — це ще й напружена праця. І від нього вимагатимуть робити не тільки те, що йому хочеться, але й те, що вимагають вчителі, шкільний режим, програма.
У віці 6 років дитина спроможна вже аналізувати власні рухи і дії. Тому вона може навмисно заучувати вірш, відмовитися від свого «ні» заради виконання якого-небудь «дорослого» завдання, здатна побороти страх перед темною кімнатою, не заплакати від забитого колінця. Це є важливим для розвитку гармонійної особистості. Це допоможе дитині управляти своєю поведінкою у школі. А формується така поведінка за наявності дружніх, партнерських взаємин між дорослим та дитиною.
Інтелектуальна готовність. Всі батьки віддають «пальму першості» саме їй. Так, важливо, щоб дитина до школи була розумово розвиненою. А саме: дитина повинна навчитися порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, аналізувати. І ось, що найцікавіше - досягає дитина цієї здатності тільки тоді, коли з нею займаються. Причому не навчаючи спеціально, а спілкуючись. Діти дошкільного віку дуже допитливі, їх все цікавить. Але часто трапляється, що зацікавленість оточуючим зникає. Як цього уникнути? Слід завжди відповідати на питання, які ставить дитина, тому, що згодом ви можете їх не почути і це призводить до відставання.
До шести-семи років дошкільник повинен добре знати свою адресу, назву міста, де він проживає, назву країни, її столиці. Знати імена та по батькові батьків, де вони працюють і розуміти, що його дідусь — це чийсь тато (батька або матері); орієнтуватися в порах року, їхній послідовності та основних ознаках; знати назви місяців, днів тижня, поточний рік; знати основні види дерев, квітів, розрізняти свійських і диких тварин, орієнтуватися в часі, просторі. Дошкільники ці знання отримують із досвіду, але поруч повинен бути дорослий, який пояснить незрозуміле.
8. Гра «Серветка»
Очікувані результати: переконати батьків у неповторності і особливості їхньої дитини.
Обладнання:. аркуші паперу.
Хід вправи. Навчання у садочку, школі, вузі — це є життя, до нього необхідно ставитися серйозно, з урахуванням віку дитини і можливостей, її потреб, а не сприймати це як «підготовку» до чогось.
Чому ж з першокласниками завжди виникає чимало проблем? З гри «Серветка» ми дізнаємося відповідь на це запитання. Перед вами — звичайна серветка. Складіть її навпіл по діагоналі, а потім ще раз навпіл. З двох сторін відірвіть кілька разів. Розгорніть серветку. Покажіть її. Усі серветки різняться. Наші діти так само різні та неповторні. Вони прагнуть усе знати та багато вміти. Наше завдання — допомогти їм у цьому! Якщо поставити в центр дитину, хто найближче стоятиме до неї? (Батьки)
9. Вправа «Знаю - хочу знати» (робота V групи - білий стіл).
Очікувані результати: ознайомити батьків з причинами та наслідками соціально- психологічної дезадаптації дитини.
Обладнання: фліпчарт, аркуші паперу, маркери.
Хід вправи. Адаптація - це перебудова організму на роботу в умовах, що змінилися. Адаптація до школи має дві сторони: психологічну і фізіологічну. Перші 2-3 тижні називають «фізіологічною бурею». Це найважчий час для дитини. У цей період організм дитини зазнає значної напруги, практично всіх своїх систем, в результаті у вересні багато першокласників хворіють. Деякі діти до кінця першої чверті худнуть, за деякими дослідженнями навіть 60% дітей! У багатьох відзначається зниження артеріального тиску (що є ознакою стомлення), а у де-яких - значне його підвищення (ознака справжнього перевтоми). У багатьох першокласників батьки спостерігають головний біль, втому, поганий сон, зниження апетиту, лікарі відзначають появу шумів в серці, порушення нервово-психічного здоров'я та ін. Саме протягом першої чверті число учнів, що мають нервово-психічні відхилення, зростає приблизно на 14-16%, а до кінця навчального року число таких дітей збільшується приблизно на 20%.
Шановні батьки, опрацюйте поданий матеріал та складіть інформаційний буклет для батьків.
Роздатковий матеріал. Які основні скарги батьків на стан дитини?
Негативістська демонстративність. Характерна для дітей з високою потребою в увазі з боку оточуючих, дорослих. Тут будуть скарги не на погане навчання, а на поведінку дитини. Учень порушує загальні норми дисципліни. Дорослі карають, але парадоксальним чином: ті форми звернення, які дорослі використовують для покарання, виявляються для дитини заохоченням. Істинне покарання - позбавлення уваги. Увага в будь-якій формі - безумовна цінність для дитини, яку позбавили батьківської ласки, любові, розуміння, прийняття. Будь-які емоційні прояви з боку дорослого, як позитивні (похвала, добре слово), так і негативні (крик, зауваження, докори) служать підкріпленням, що провокує демонстративну поведінку.
Хронічна неуспішність. До труднощів на початку навчання батьки, які цього не чекали, ставляться негативно. Під впливом таких оцінок у дитини знижується впевненість в собі, підвищується тривожність, що призводить до погіршення і дезорганізації діяльності. А це веде до неуспіху, неуспіх посилює тривогу, яка знову ж таки дезорганізує її діяльність. Дитина гірше засвоює новий матеріал, навички, і, як наслідок, закріплюються невдачі, з'являються погані оцінки, які знову викликають незадоволеність батьків, і так, чим далі, тим більше, і розірвати це порочне коло стає все важче. Неуспішність стає хронічною.
Причини, наслідком яких є неуспішність
Недостатня підготовленість дитини до школи:
- недорозвинена дрібна моторика (перебирати гречку), - наслідок: труднощі у навчанні письма,
- проблеми з загальною координацією (плавати, з татом робити зарядку, лазити по деревах),
- несформованість довільної уваги, - наслідок: важко працювати на уроці, дитина не запам'ятовує, пропускає завдання вчителя.
Наслідки неуспішності
Дитина росте тривожною, нервовою, невпевненою, тому що сім'я не може задовольнити її основні потреби в безпеці і любові. Загальна невпевненість в собі і схильність панічно реагувати на деякі труднощі автоматично переносяться на шкільне життя, сімейні відносини, сімейні конфлікти.
10. Ярмарок ідей «Щаслива дитина - щаслива родина» (робота VI групи - голубий стіл)
Очікувані результати: переконати батьків у неповторності і особливості їхньої дитини.
Обладнання: фліпчарт, підготовлене сонечко з кульок з променями, маркери.
Хід вправи. Психологічно зріла дитина швидко й успішно адаптується в новій шкільній ситуації, із більшим задоволенням навчається. Шкільна зрілість дитини залежить від вашої готовності бути батьками першокласника.
Кожна сім'я прагне бачити свою дитину щасливою. Настав час ярмарку ідей батьківського проекту «Щаслива дитина - щаслива родина».
Отже, що потрібно робити для щастя дитини?
Батьки на промінчиках підготовленого сонечка пишуть ідеї і зачитують.
Висновок. Найголовніше — безумовне прийняття дитини.
Ідеї-поради батькам майбутніх першокласників:
✵ розвивайте дрібну моторику (перебирати гречку),
✵ привчайте дитину до праці;
✵ розвивайте загальну координацію (плавати разом з дитиною, робіть з нею зарядку, лазьте по деревах);
✵ навчіть дитину шанувати сім'ю;
✵ формуйте самоповагу;
✵ стимулюйте інтелект дитини;
✵ живіть у хорошому оточенні;
✵ навчіть дитину спілкуватися;
✵ будьте вимогливими;
✵ не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самостійно;
✵ виховуйте відповідальність і порядність;
✵ не відмовляйтеся від проводів першокласника до школи;
✵ організуйте особистий простір дитини (якщо у дитини немає своєї кімнати, потрібно організувати робоче місто, де вона буде займатися своєю серйозною справою - вчитися);
✵ складіть режим дня і суворо стежте за його дотриманням (важливо правильно розподілити час навчання і відпочинку, оскільки головною причиною проблем з навчанням і поведінкою є підвищена стомлюваність, неможливість тривалої концентрації уваги. Не перестарайтеся у виконанні домашніх завдань. Діти у віці 6-7 років повинні займатися не більше півгодини, далі потрібно робити перерву не менш 15 хвилин.);
✵ залиште час для гри у першокласника;
✵ не ставте ніяких умов дитині. (це привчає дитину займатися тільки заради чогось. Бажання вчитися повинно залишатися у дитини потребою. Вчення зі страху бути покараним призводить до того, що в дитини виробиться страх до школи і навчання);
✵ створіть мовне середовище дитини (розвиток мови, грамотності, уяви безпосередньо залежить від насиченості мовного середовища дитини. Допомогти зробити її такою можливо за допомогою книг або хорошого дитячого аудіо);
✵ звертатися за порадою і консультацією до вчителя або психолога, якщо вас щось турбує в поведінці дитини, її навчальних справах, не соромтеся;
✵ надайте дитині домашні доручення (для розвитку особистості дитини дуже важливо, щоб вона продовжувала виконувати якісь домашні доручення. При всій необхідності звикання дітей до нової життєвої ситуації не можна звільняти їх від додаткових обов'язків);
✵ безумовно приймайте дитину (безумовно приймати дитину - означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, і так далі, а просто так, просто за те, що вона є!).
✵ Вірте в безмежність вашої дитини і допоможіть їй повірити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощі!
Підсумок: Ви віддаєте в наші руки сердечка своїх дітей. Разом з цим ви покладаєте на нас свої сподівання, надії. Ви всі неодмінно хочете, щоб дитина з перших днів шкільного життя навчилася писати, читати, рахувати, стала розумною. Але варто пам'ятати, що не кожна дитина може одразу успішно навчатися, та й це не та основна цінність, заради якої живе людина.
ІІІ. Заключна частина.
Вправа "Мої очікування".
Чи справдилися ваші очікування від тренінгу? Пропоную по черзі продовжити речення «На цьому тренінгу я....» (дізналася про те, що усвідомила, що...).
Висновок. Шановні батьки! Дозвольте завершити нашу теплу зустріч щирим зиченням добра вашим сім'ям. Від всієї душі раджу Вам любити дитину просто за те, що вона є. Дозвольте залишити Вам на згадку нашу Пам'ятку «Поради батькам майбутніх першокласників». Пам'ятайте, що потрібно лише докласти частину сили волі, наполегливості та цікавості, щоб подолати клопоти та турботи, які виникають з приходом до школи, а також пам'ятайте, що у світі дитинства, є не тільки труднощі, але й величезна радість пізнання нового.