Збірник методичних розробок на допомогу педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти та позашкілля - Н.І. Курмишева, С.А. Буряк, Л.В. Вакуленко 2020

Батьківська конференція «Формула щасливої дитини»
Розділ ІІ. Партнерство та співпраця педагогів і батьків

Гурська Ольга Василівна,

заступник директора КЗ «Полтавська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради», кандидат педагогічних наук, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Місце проведення: актова зала.

Учасники: батьки 1 класу (НУШ).

Доброго дня, шановні батьки! Ми раді Вас бачити у нашому дружному колективі. Щиро радіємо, що Ви приймаєте активну участь у житті школи, класу. Разом ми робимо спільну справу - готуємо дітей до дорослого життя.

Вправа на знайомство:

Підведіться ті, кого стосується наступне висловлення:

- встаньте ті, у кого світле волосся;

- встаньте ті, хто за освітою педагог;

- встаньте ті, хто має доньку;

- встаньте ті, хто має сина;

- встаньте ті, хто з задоволенням сам ходив до школи;

- встаньте ті, хто прийшов сьогодні з гарним настроєм;

- встаньте ті, хто задоволений результатами НУШ;

- встаньте ті, хто полюбляє подорожувати.

Чудово! А тепер давайте скажімо один одному «Спасибі!» та привітаємо один одного оплесками.

Батьківство - це дар Божий, покликання, з іншої - вічна педагогічна професія. Сьогодні ми поговоримо з Вами про найцінніше, що Ви маєте - Вашу ДИТИНУ.

Батьки і діти, діти і батьки - нерозділиме і довічне коло. Батьки і діти - два маленьких світи великого Всесвіту. І щоб там панував мир та гармонія ми повинні дотримуватися простої формули.

Формула щасливої дитини:

ЛЮБОВ- СПІЛКУВАННЯ - ВІРА - ДОВІРА

ЛЮБОВ - сила, що формує щасливу дитину!

(обговорення за наведеним нижче шаблоном, прийняття чи неприйняття батьками педагогічних істин)

- Яка я щаслива мама (тато), що в мене є такий син як ти!

- Дитина повинна не лише знати, що її люблять, а відчувати це.

- Любити потрібно не за щось, а безумовно.

- Підліток, що відчуває, що його люблять батьки не за щось конкретне, прийде зі своїми проблемами не до друзів, а до своїх батьків.

- Не наповнена дитина любов'ю в дорослому житті наповнюється проблемами.

- Поведінка дитина є проявом внутрішнього стану дитини.

- Сімейне виховання розпочинається з любові до дитини. Педагогічно доцільна батьківська любов - це любов до дитини в ім'я її майбутнього, на відміну від любові в ім'я задоволення власних швидкоплинних батьківських почуттів. Любов виховується любов'ю, доброта - добротою, успіх - успіхом, благородство - благородством [2].

Спілкування

(обговорення з активним включенням батьків за наступною структурою)

- 20 хвилин - 1 година - оптимальний час за добу для спілкування з дитиною (займатися виключно справами самої дитини).

- Кількість сказаних слів.

- Кількість усмішок за проведений разом час.

- Кількість обіймів (мінімум 8 за добу).

Алан Шор стверджує, якщо дитину в дитинстві мало обіймають і цілують, то згодом вона може стати дорослою, яка схильна до депресій і гормональних сплесків, також такі люди більше схильні до ризику захопитися наркотиками та асоціальною поведінкою. У психотерапевта Вірджинії Сатир є хороша фраза про обійми: «Обніматися чотири рази на день нам потрібно для виживання, вісім - для підтримки себе в нормальній формі і дванадцять - для росту» [3].

- Крик породжує крик (якщо накричали, попросіть пробачення).

- Ображена батьками дитина стає глухою до своїх батьків. Образа породжує зло.

- Уберегти від агресивного середовища (не заборонами, а спільним аналізом, щоб виростити в дитині оцінку; дитина повинна сама дійти до того, що добре, а що зле).

- Дитина - полотно, а батьки - перші художники, які наносять на нього кольори.

- Батьки закладають фундамент, що розбудовується в майбутньому спільно з вихователями, вчителями, оточуючим середовищем.

- Ніхто крім батьків не зможе захистити і зрозуміти своїх дітей краще ніж хтось інший.

Віра та довіра

(обговорення з активним включенням батьків за наступною структурою)

- Вміти прощати і довіряти дитині.

- Дитина повинна відчувати, що її довіряють.

- Просити поради у дитини.

- Давати дитині право вибору.

- Вірити в дитину, її сили та можливості.

- Якщо дитині часто дорікають, в неї погіршується поведінка, вона починає себе сама карати, критикувати, бо відчуває провину.

- Дитині не треба нав'язувати ким стати, а лише запропонувати варіанти для вибору.

- Помилка: вчимо дітей бути хорошими, щоб подобатися іншим (наплювавши на себе і свої почуття).

- Дозволяти проявляти емоції.

- Замість: «не роби так, в тебе нічого не вий вийде -«в тебе все вийде, я в тебе вірю».

- Якщо в дитини якийсь недолік - акцентуйте увагу на його перевагах і талантах.

- Хваліть свою дитину, навіть якщо вона не зробила нічого видатного, на думку дорослого. Говоріть дитині слова підтримки та підбадьорюйте її, вона чекає на це. Пам'ятайте: те що для дорослого звичайний крок, для дитини - прорив. І вона гідна похвали [2].

Вправа «Річка та береги» (за матеріалами сайту Всеосвіта)

«Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо «батьками». Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.

Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб.

Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, - засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, «як я говорю». Насправді, ж вона буде робити так, «як я роблю». Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.»

(Батьки об’єднуються в кілька груп. Кожна група отримує завдання. Час 10 хвилин, після цього презентація роботи на ватманах по групах.)

Завдання:

1 група: Що повинен зробити вчитель, щоб його учні зростали впевненими та успішними?

2 група: Що повинні зробити батьки, щоб їхні діти були успішними?

3 група: Що залежить від самої дитини, щоб вона розвивалася як особистість?

На завершення:

Завдання (батьки отримують різнокольорові листочки у вигляді серця):

- Напишіть на листочку (у вигляді серця) позитивні риси своєї дитини, всі її переваги та таланти. Згорніть листочок у грудочку і нехай лежить десь на тому місці, де Ви проводите більшість свого часу. Коли Ви бачитимете його, то завжди будете згадувати те прекрасне, що є у Вашій дитині.

Домашнє завдання: протягом 25 днів спробуйте проводити час з дитиною хоча б 20 хвилин на день, не відволікаючись на робочі моменти, гаджети, побутові справи. Уявіть, що є тільки Ви і Ваша дитина, а все інше почекає якихось 20 хвилин.

А нашу роботу хочемо завершити словами В. Сухомлинського:

«Для люблячих батьків немає нічого дорожчого за дитину. Це - вічна істина, бо сенс людського життя в тому, щоб повторити себе в новій людині, повторити на вищій основі, підняти своїх дітей на вищий ступінь розумового, морального, естетичного розвитку, ніж досягли ми самі, батьки».

Література:

1. Абетка батьківської любові // Завуч. - 2015. - № 13. - С. 39-41.

2. Маніфест гуманної педагогіки/Ш.О. Амонашвілі, Д.М. Маллаєв, С.Л. Крук та ін.; за ред. Ш.О. Амонашвілі; пер. з рос. В. К. Гаврилькевич /Міжнародна асоціація громадських об’єднань «Міжнародний центр гуманної педагогіки». - Хмельницький: Всеукраїнська культурно-освітня асоціація Гуманної педагогіки; Центр інноваційної педагогіки та психології Хмельницького національного університету, 2011. - 64 с.

3. Інтернет-ресурси.