Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

6.2. Планування тематичного навчання
Розділ 6. Тематичне навчання. Планування тематичного навчання

У менеджменті управління компанією є таке поняття, як менеджмент Христофора Колумба. Це жартівливий опис стратегії, коли в компанії немає чітких цілей і ясного розуміння, чого вона хоче досягти. Цей вираз пов'язаний з історією подорожі Христофора Колумба. Він вирушив на гроші, які взяв у позику, в невідомому напрямку, приплив абсолютно не туди, куди хотів, потім плавав туди ще кілька разів, так і не зрозумівши, що він відкрив. Інколи трапляється так, що вчитель, який планує тематичне навчання, теж не зовсім знає, на чому і куди він пливе, якого результату має досягти.

✵ Плануючи тематичний день, учитель немовби створює «неіснуючу тварину» зі змісту навчального матеріалу різних дисциплін, але таким чином, щоб вона була «живою», тобто вміла функціонувати як цілісна система: рухатися, їсти, дихати, рости тощо. Така тварина має вміти робити навіть те, що придумає винахідник.

✵ У тематичні дні об'єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприйняття, мислення, почуттів учня.

Тематичне навчання забезпечує формування у молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, емоційно, сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.

ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ ВИМАГАЄ ВИКОНАННЯ ПЕВНИХ УМОВ

✵ Об'єкти дослідження однакові або досить близькі (тоді ми досліджуємо об'єкт із різних сторін, використовуючи навчальний матеріал різних дисциплін).

✵ У навчальних предметах використовують, як правило, однакові або близькі методи дослідження предметів та явищ (тоді ми демонструємо спосіб пізнання дійсності на прикладах із різних предметів).

✵ Те, що пізнають, підпорядковане загальним закономірностям, які вивчають на уроці (тобто ми узагальнюємо навчальний матеріал із різних навчальних дисциплін та пізнаємо складнішу систему).

Зазвичай інтеграція навчального матеріалу з різних навчальних предметів відбувається навколо певного об'єкта чи явища довкілля, або для розв'язання проблеми міжпредметного характеру, чи для створення творчого продукту.

6.2.1. Плануємо тематичний день. Створюємо інтелект-карту

Під час планування тематичного дня вчитель може створити інтелект-карту (ментальну карту, карту пам'яті, діаграму зв'язків тощо) - це метод структурування концепцій із використанням графічного запису.

Алгоритм створення інтелект-карти тематичного дня

Корисна порада

Заповнюйте карту з усіх сторін, не обмежуйте себе. Працюйте так, як вам зручно. Але подумайте, з яких ключових слів ви за потреби почнете відтворювати вашу карту.

ПРАВИЛА ЗАПОВНЕННЯ ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ

1. Пишіть стисло. Навколо ключового слова розмістіть усе, що ви знаєте, або те, що спадає вам на думку про об'єкт чи явище, яке розглядаєте. Формулюйте власні ідеї одним словом або словосполученням. Не пишіть речення!

2. Пишіть друкованими літерами. Якщо ви складаєте карту вручну (а не за допомогою комп'ютерної програми), використовуйте друковані літери, тому що для сприймання рукописного тексту потрібно більше часу.

3. Використовуйте різні букви. Для того щоб краще виокремити інформацію, записуйте її, змінюючи накреслення, розмір, колір букв.

4. Розфарбовуйте! У кожного кольору є своє значення, причому часто це дуже індивідуально для кожної людини. Колір може істотно спростити і прискорити сприйняття інформації. Зчитувати інформацію з інтелект-карти буде легше, якщо ви будете розуміти значення кольорів, які використовуються у ній.

5. Малюйте! Якщо ви сумніваєтеся, чи варто малювати, то вибір очевидний - малюйте! Зоровий образ запам'ятовується найдовше, сприймається швидше, формує безліч асоціацій. Мозок людини влаштований таким чином, що у неї майже миттєво виникає візуальна картинка до будь-якого слова. Ось цю першу асоціацію і намалюйте. Як правило, потім для сприйняття інформації з інтелект-карти вам навіть не потрібно буде читати, що там написано, - досить буде пробігтися по малюнках, і у вас у голові відразу з'явиться необхідна інформація.

6. Групуйте! Намагайтеся одразу записувати те, що можна згрупувати за обраними вами критеріями. Використовуйте смислові групи.

Таблиця типових значень кольорів

ПРАВИЛА СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕЛЕКТ-КАРТІ

1. Встановіть зв'язки між поняттями за допомогою ліній, стрілок різної довжини, штрихування, кольору, товщини тощо.

2. Використовуйте п'ять-сім відгалужень від кожного об'єкта, а краще - не більше ніж п'ять. Таку карту легко сприйме навіть втомлена людина.

3. Зв'язки від головного поняття показуйте за допомогою лінії, потовщеної біля основи і поступово звуженої біля другорядного поняття.

4. Якщо ключові слова із сусідніх гілок пов'язані одне з одним, варто з'єднувати їх стрілками. Іноді ви будете відчувати, що необхідно додати ще, наприклад дві гілки, але вам важко сформулювати їхні назви. У такому випадку рекомендують проводити гілки і залишати їх порожніми. У цей моменту вас сформується незавершена дія, і мозок стане надмотивований для того, щоб заповнити ці гілки і запропонувати необхідні ідеї.

Після створення інтелект-карти дайте відповіді на запитання:

✵ Яка інформація із записаної може стати цікавою учням, доступною для їхнього віку?

✵ Яка інформація із записаної може стати змістовим наповненням уроку?

✵ Які навчальні предмети містять зазначену інформацію?

✵ Які програмові завдання зможе реалізувати вчитель на уроці з цієї теми?

✵ У якій послідовності учні ознайомлюватимуться з цією інформацією на уроці?

✵ Які види діяльності (вправи, завдання) варто запропонувати учням для дослідження цієї інформації?

✵ Які ресурси потрібно залучити для підготовки до уроку?

Методичне опрацювання інтелект-карти

Накладіть на інтелект-карту тонкий папір або використайте стікери і стисло напишіть на тих частинах, які ви відібрали для тематичного дня, такі пункти:

✵ назву предмета;

✵ програмові завдання;

✵ вправу чи завдання для учнів;

✵ необхідні ресурси.

Готуючись до тематичного дня на основі власноруч створеної інтелект-карти, учитель може:

1. Відстежувати, що вже зроблено, а що ні.

Учитель бачить усю картину загалом, не губиться в деталях, а чітко і ясно в цілому уявляє свої плани.

2. Коригувати план.

✵ Часто вчитель планує багато завдань, які неможливо виконати. Уже на етапі планування ми змушені вносити корективи, робити план реалістичнішим.

Карта дає змогу це помітити і вилучити те, що видається вчителю менш важливим.

✵ Склавши план дня і переглянувши його, учитель часто розуміє, що забув внести певні важливі складові. План дає змогу провести ротацію: швидко побачити, що потрібно додати, а що - видалити.

3. Передбачати послідовність власних дій із підготовки до тематичного дня та стежити за планом їх виконання.

✵ Розставляємо пріоритети. Важливі справи варто виділяти на карті, щоб була зрозуміла їхня першочерговість.

✵ Відслідковуємо, що виконано, а що - ні. Ставлячи на карті позначки, вчитель отримує наочну картину того, що встиг зробити.

4. Передбачати час, необхідний для виконання того чи того кроку.

Зразок комплексу уроків, об'єднаних темою дня

ТЕМАТИЧНИЙ ДЕНЬ «ЛИСТОПАД»

1-й клас

Автор: Мирослава Коба, учитель початкових класів навчально-виховного комплексу «Новопечерська школа», м. Київ

І. Створення атмосфери

У класі багато осіннього різнокольорового листя, яке діти назбирали під час екскурсії до парку напередодні.

Учитель: Про що може розказати осінній листочок? (Відповіді дітей.)

✵ Перегляд мультфільму «Листочок і миша»

✵ Із якого дерева листок?

У центрі класу стоїть коробка, наповнена опалим листям із різних дерев.

Діти за листям розпізнають дерева.

Учитель: Що ми можемо знайти поміж опалого листя у парку? У саду? У лісі?

Діти занурюють руки в коробку і дістають предмети чи іграшки, що були попередньо заховані в листі (павук, жук, горіхи, жолуді, каштани, змія, жабка, грибочок, муха, шматочки кори, камінчики тощо).

II. Актуалізація опорних знань

✵ Вправа «Асоціативний кущ»

Учитель: Що ви уявляєте, коли чуєте слово «листопад»?

Учитель записує відповіді дітей, групуючи їх за схожими ознаками.

Учитель: Яка інформація викликала у вас запитання або сумнів?

III. Ознайомлення учнів із цілями та метою дня

IV. Українська мова

✵ Читання казки В. Сухомлинського «Осінні сни клена»

ОСІННІ СНИ КЛЕНА

Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! Стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять.

Дивіться, діти: клен спить. І сниться йому все, що бачив од весни до весни. Ось жовтий листочок - мов золота кульбабка. Весною клен був зачарований її красою. Запам'ятав. А як заснув, то й пригадав весну - листочок і пожовтів.

А там, бачите, листочок - мов ранкова зоря - рожевий і ласкавий. А цей - як вечірня заграва на вітряний день. На цій гілочці - яскравий і красивий, немов крило вивільги. Мабуть, сиділа колись тут вивільга, а зараз приснилося кленові її крило.

Ми принишкли й милувалися красою. Усі наче боялися потривожити чарівний сон клена.

✵ Вправа «Уяви та намалюй»

Учитель: Які спогади, на вашу думку, розфарбували листя липи, каштана, берези, яблуні, вишні?

✵ Робота в парах «Кольорові сни дерев»

Діти об'єднуються в пари і розповідають один одному про свій малюнок:

Кленові наснилось ... від цього на ньому з'явився листочок... кольору.

✵ Робота в малих групах «Листопад»

Діти об'єднуються по четверо. Завдання: із букв слова ЛИСТОПАД скласти якомога більше нових слів. (Кожна група має конверт із буквами Л, И, С, Т, О, П, А, Д, по 5 однакових.)

✵ Хвилинка відпочинку

Учитель: Закрийте очі. Уявіть себе листочком на дереві. Що ви бачите? Відчуйте, як сонечко своїми промінцями зігріває вас, як легенький вітерець бавиться з вами.

Настає прохолодна осінь. Усе частіше йдуть дощі. Вітерець уже не такий лагідний і привітний. У якусь мить вам стає важко триматися за гілку і ви починаєте кружляти в повітрі, повільно опускаючись на землю.

Відкрийте очі. Покружляйте, як щойно кружляв ваш листочок, падаючи на землю.

V. Природознавство

✵ Чому жовтіє та опадає листя?

Учитель. Ми прочитали казку, у якій автор зробив припущення, чому листя на деревах восени стає кольоровим. Казка - це вигадана історія. Ви також вигадували історії про листочки, коли малювали і розповідали своїм однокласникам.

У природі є свої закони і правила. Науковці дослідили, чому листя на деревах жовтіє і опадає.

✵ Перегляд відео «Чому листя змінює колір восени»

✵ Стратегія розвитку критичного мислення

Дискусійне запитання: Чи є користь від опалого листя?

Діти поділяються на дві групи залежно від відповідей. Кожна група отримує аркуш паперу формату А1, на якому вони за допомогою малюнків пояснюють свою думку (наводять аргументи).

Після завершення відведеного часу (5-7 хвилин) кожна група захищає свою точку зору. Учитель підсумовує, акцентуючи увагу на тому, що всі думки важливі.

✵ Перегляд мультфільму «Чому восени опадає листя?»

Учитель: Куди ж зникає опале листя?

✵ Досліджуємо природу. Черв'яки

Учитель: Яка користь від черв'яків?

У класі прозора пластикова коробка, заповнена ґрунтом, черв'яками та опалим листям (до ємності додано листки зеленого салату).

Діти спостерігають, як черв'яки їдять листя салату. Учитель розповідає про те, що черв'яки беруть активну участь в утворенні перегною. (Коробка може залишатись у класі кілька днів чи тижнів. Діти годують черв'яків листям салату, роблять припущення і ведуть спостереження за вибором учителя чи за власним вибором.)

✵ Руханка «Із якого дерева листочок»

Проводиться на вулиці. Учитель показує листочок, а учні мають знайти дерево, з якого він упав.

VI. Математика

✵ Робота в парах «Такі різні листочки»

Діти об'єднуються в пари й отримують чотири листки різного розміру і бланк для запису результатів роботи.

Завдання:

1. Прикласти листок до паперу навпроти назви відповідного дерева, обвести і розфарбувати його.

2. Виміряти довжину кожного листка і записати результат.

3. Накреслити відрізки, які демонструють довжину найкоротшого та найдовшого листочка.

4. З'єднати листок із геометричною фігурою, форму якої він нагадує.

VII. Технології. Трудове навчання

✵ Виготовлення фоторамки з осіннього листя та картону

Матеріали: різнобарвне висушене листя; клей ПВА; картон, фото 10x15 см.

Кожен учень отримує два аркуші картону формату А4. У центрі одного аркуша вирізаний прямокутник розміром 9x14 см.

Примітка. Напередодні учитель роздає дітям аркуші картону і просить батьків вирізати в них прямокутні віконця розміром 9x14 см.

У вчителя мають бути заготовки картинок розміром 10x15 см на випадок, якщо хтось із дітей не принесе фото, і кілька заготовок картону з вирізаним віконцем 9x14 см.

Інструкція

1. Візьміть аркуш з отвором. Це заготовка рамки.

2. Листя змастіть клеєм і приклейте до рамки так, щоб не було видно картону.

3. Краї листочків загинайте і приклеюйте до зворотного боку рамки.

4. Залиште рамку (приблизно на годину), щоб вона трохи підсохла.

5. Зберіть усі деталі. На аркуш картону по центру покладіть фото. Зверху - готову рамку.

6. Перевірте, щоб фото помістилося в рамку і не було видно нижнього картону.

7. Приклейте фото до картону.

8. Приклейте рамку. (Рамку можна покрити лаком, але це мають робити дорослі.)

VIII. Підсумок дня

✵ Робота в альбомі вражень

Діти обирають тему і виконують малюнок в альбомі вражень.

Теми:

✵ Сьогодні я дізнався (дізналася)

✵ Сьогодні я зрозумів (зрозуміла)

✵ Сьогодні я відчуваю

✵ Сьогодні мені цікаво