Підручник - Українська мова. Буквар 1 клас частина 2 - О. Л. Іщенко - Літера ЛТД 2018

Тема тижня «Готуємося до літніх канікул»

СМІШНО ЧИ СТРАШНО?

Є історії страшні. Є історії смішні. А є й такі, що не знаєш, смішно тобі чи страшно. Прочитай оповідання «Волохате волосся» спочатку так, щоб було страшно. А потім — так, щоб було смішно.

ВОЛОХАТЕ ВОЛОССЯ

Якось одна дів-чи-нка розбила свою скар-бни-чку, забрала з неї усі гроші, пішла в магазин і купила собі во-ло-ха-тий блокнот, волохатий пенал, волохатий олівець і волохатий браслет.

А коли йшла додому — їй зустрівся пес із волохатою бородою, дядько з волохатими ногами, ще один дядько з волохатою спиною, а дуже-дуже маленький хлопчик із дуже-дуже волохатим ВОЛОССЯМ!

ЖАХЛИВА ІСТОРІЯ

На чорній-чорній горі стоїть чорне-чорне місто. У чорнім-чорнім місті є чорний-чорний парк. Посеред парку — чорний-пречорний будинок. Під чорним дахом чорного-пречорного будинку є чорна квартира чорної-пречорної пані. На чорній-чорній кухні чорної-пречорної пані стоїть чорна-чорна машинка...

І пере́ чорні-пречорні ШКАРПЕТКИ!

Галина Ткачук

• Завдяки яким словам «Жахлива історія» стала жахливою? Намалюй ілюстрації до одного з оповідань. Склади свою страшну-престрашну історію.

Ставимо запитання

1. Що із намальованого не згадується в жахливій історії? Чого не вистачає?

2. Що із записаного є реченням? Чому ти так думаєш?

на чорній кухні

На чорній кухні стоїть чорна машинка.

3. Знайди в «Жахливій історії» слова, що відповідають на питання хто?, що?, і розподіли їх на групи.

Він: парк, ... . Вона: ... . Воно: ... .

4. Добери до назв предметів слова — назви ознак.

Зразок: пані (яка?) красива.

Гора, парк, дівчинка, олівець, місто.

Склади запитання до речення.

Дівчинка купила в магазині два блокноти.

ЩОСЬ НЕ ТАК?

Маю вам сказати, що Земля

По орбіті Місяця кружля...

Не збагну і сам, у чому річ:

Влітку день коротший, аніж ніч...

У природі так воно вже є,

Що метелик гусінню стає...

Вівці (і, звичайно ж, барани) —

До м’ясця великі ласуни...

Голуби, ворони й горобці

Дуже люблять плавати в ріці...

А як десь побачите барліг,

Знайте — там зимує ... носоріг...

Рано зупинятися на тім —

Я ще й не такого розповім!

На гілках розсівшись, уночі

Мирно сплять і сови, і сичі...

Білочка на зиму про запас

Величезний сушить ... ананас...

А верблюд пустелею йдучи,

У калюжі ноги замочив...

Ось і тигр — він у клітинку весь...

Не кажіть, що ви не боїтесь...

Ось і я — правдивий баламут,

Що наплів вам побрехеньок тут...

Роман Скиба

• Чи погоджуєшся ти із твердженнями автора? Якщо ні, спробуй їх заперечити.

Спробуй придумати подібне речення-побрехеньку.

Що робить цей вірш веселим?

Складаємо розповідь за малюнками

1. Розглянь малюнки. Дай відповіді на запитання.

1. У якому настрої сім’я вирушила в похід?

2.Як сім’я одягнулася для походу?

3.Що допомагало орієнтуватися в поході?

4.Як сім’я відпочивала?

5.Що робили вечорами?

2. Склади розповідь за малюнками. Придумай назву.

ВІД’ЇЗД

Сьогодні я їду в табір і дуже з цього радію. Одне лише за-тьма-рю-є мою радість. Тато й мама мають трохи сумний вигляд. Певно, через те, що не звикли за-ли-ша-ти-ся самі під час канікул.

Мама допомогла мені скласти валізу: сорочки, шорти, капці, маленькі машинки, плавки, рушники, локомотив від електропотяга, варені яйця, банани, сендвічі з ковбасою та сиром, сітку для риби, светр із довгими рукавами, шкарпетки і кульки.

Щоправда, до валізи все не помістилося, тож довелося дещо покласти окремо в пакети.

Я боявся спізнитися на потяг. Але тато сказав, що ще рано. Потяг рушає о шостій вечора. Невже мені так кортить їх покинути?

Мама пішла в кухню з носовою хустинкою в руці, сказавши, що їй щось по-тра-пи-ло в око.

Тато й мама дуже засмучені. І я навіть не насмілився сказати, що в мене в горлі стоїть клубок, як подумаю, що не бачитиму їх майже місяць.

На вокзал ми рушали двічі, бо за першим разом забули валізу вдома.

Здавалося, що завчасно приїхали всі. Скрізь було повно людей, які кричали й шуміли.

Перед вагоном була купа типчиків мого віку, тат і мам, а ще пан з табличкою. Тато назвав моє ім'я та прізвище, і пан знайшов мене у списку.

— Доручаємо його вам, — сказав тато, сміючись.

— Нічого не бійтеся, — заспокоїв пан.

— Коли Ніколя́ повернеться, ви його не впізнаєте.

Одна жінка, яка тримала за руку маленького хлопчика, підійшла до пана-командира і запитала:

— А як ви готуєте: на маслі, на олії чи на смальці? Мій малий не переносить смальцю. Хочете, щоб він захворів — дайте йому смальцю! І ще: дивіться, щоб він не впав під час походів у горах.

— Які гори?! — здивувався командир.

— Там гір немає. Тільки пляж...

Ураз ми почули гучний свисток. Усі з криком почали підніматися до вагонів. Це було нелегкою справою, бо дехто хотів вийти. Тата і мами кричали хто що: просили, щоб не забували телефонувати, тепліше одягалися і не робили дурниць. Хтось плакав, когось сварили за те, що грає в футбол на пероні.

Нарешті, усі поцілувалися, і потяг таки рушив, везучи нас до моря.

Мені трохи хотілося плакати, але я не заплакав, бо передусім канікули існують для того, щоб сміятися. Усе буде добре. Що ж до валізи, то тато і мама обов'язково придумають, як мені її передати наступним потягом.

За Госсіні Сампе. «Пригоди малого Ніколя».

Переклад з французької Зої і Олени Борисюк

Розповідаємо про плани на канікули

1. Розкажи, що ти плануєш робити на канікулах. Використай подані нижче слова.

На початку літа, потім, після того, в кінці літа, на море, в гори, у ліс, у селі, у місті.

2. Пригадай, що тобі найбільше запам’яталося в перший рік у школі. Запиши про це три речення.