Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Результати спостереження за роботою учнів початкових класів на уроках
Основні результати дослідження

В межах моніторингу експерти провели спостереження за 546 уроками з різних навчальних предметів. Предметом спостереження на уроках були форми організації роботи учнів та їхня тривалість, види активності, до яких учні були залучені, і час, впродовж якого третьокласники здійснювали ту чи іншу активність, а також самостійні висловлювання, які продукували учні. Кількість відвіданих уроків з української мови та/або літературного читання (220), математики (133) та з курсу «Я досліджую світ» або з природознавства/основ здоров'я/трудового навчання (125) дозволяє представити поряд із загальними результатами дослідження результати і в розрізі цих навчальних предметів.

Розподіл часу, відведеного на різні форми організації діяльності учнів, не є збалансованим: переважає загальнокласна форма організації роботи учнів, якою керує учитель, а роботі учнів у парах та невеликих групах, де вони можуть бути автономними, приймати рішення, розв'язувати конфлікти поза безпосереднього впливу вчителя, відводиться близько 5 хвилин на уроці (13% часу). Робота учнів у парах майже в 2 рази довше триває на уроках у пілотних школах, ніж у спеціалізованих школах та закладах загальної середньої освіти. Також у пілотних школах майже в 2,5 рази довше триває робота учнів у групах, як порівняти зі спеціалізованими школами, і в 2 рази - порівняно із закладами загальної середньої освіти.

Майже дві третини урочного часу (близько пів години) учні початкових класів зайняті видами адаптивної активності: слухають учителя, який говорить; працюють у зошитах; працюють із підручником; беруть участь у перевірці знань тощо. На неадаптивну активність - проявляють творчу/ дослідницьку активність; беруть участь у дидактичних та інших іграх; проявляють позитивні або негативні емоції тощо - припадає близько 10-13 хвилин, серед яких виявлення власної ініціативи в середньому триває менше хвилини. Такий розподіл активностей на уроці свідчить про брак умов для розвитку творчого потенціалу учнів початкової школи.

Порівняння видів активності на уроках у навчальних закладах різного типу показує, що в пілотних школах учні витрачають значно менше часу на різні види адаптивної активності, ніж це робиться у спеціалізованих школах та закладах загальної середньої. Водночас учні в пілотних класах більше часу займаються різними видами неадаптивної активності. Така відмінність відповідає ключовим положенням концепції Нової української школи, якими передбачено запровадження дослідницького методу навчання та методів навчання через гру, формування наскрізних умінь, таких як творчість, уміння конструктивно керувати емоціями тощо, і свідчить про підтримку творчого потенціалу дитини в умовах запровадження Нової української школи.

Спостереження за уроками показують, що учні самостійно більше ставлять різних запитань за урок, ніж роблять повідомлень. Це відповідає віковим особливостям молодших школярів і свідчить про їхню потребу в підтримці з боку вчителя. Той факт, що учні більше ставлять на уроках спонтанних чи організаційних запитань, ніж таких, що пов'язані з роз'ясненням, обґрунтуванням чогось або інших суттєвих питань, може бути пояснено тим, що учні не дуже залучені в процес пізнання на уроках, але для них дуже важливою є увага вчителя. Це підтверджується тим, що саме в класах з невеликою наповнюваністю, тобто там, де вчитель може приділити кожній дитині більше часу, учні ставлять більше спонтанних та організаційних запитань, ніж це відбувається у великих класах.

Найчастіше на уроках з різних навчальних предметів були інтегровані такі активності: рухові активності (фізкультхвилинки); розмовні навички; слухання, як учитель читає; робота з картками, конструкторами; читання та опрацювання літературних текстів; слухання, як вчитель представляє готові способи; виконання завдань на пошук власних рішень; розв'язування загадок і головоломок; розв'язування проблем із повсякденного життя; практикування граматичних навичок та практикування розрахунків; редагування коротких письмових висловлювань; розв'язування текстових завдань; переписування записів, які вчитель робив на дошці.

Попри те, що розмовним навичкам учнів приділяється чимало уваги протягом дня, такий вид активності, де учні виступали би ініціаторами спілкування, наприклад, проводили інтерв'ю, опитування, трапляються дуже рідко.

Дані спостереження свідчать, що наявна ситуація в навчанні молодших школярів не сприяє становленню дослідницької діяльності учнів. Наприклад, учні проводили власні спостереження в 2 рази рідше, ніж переписували записи, які вчитель зробив на дошці; або проводили експеримент у дев'ять разів рідше, ніж слухали, як учитель читає. При цьому, якщо враховувати, що учні опрацьовували літературні тексти приблизно в 2,5 рази частіше, ніж читали й опрацьовували інформаційні тексти, рідко читали карти, плани, діаграми, таблиці та ще рідше досліджували моделі геометричних об'єктів або створювали щось із різних матеріалів, то очевидно, що інформація про навколишній світ і можливості взаємодії з цим світом через дослідження (спостереження та експеримент) та роботу з різними матеріалами, представлені в навчанні молодших школярів в дуже обмеженому виді.