Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Інструменти моніторингу

До розробки інструментів для проведення дослідження впровадження реформи НУШ було залучено вітчизняних фахівців-розробників Державного стандарту початкової освіти, науковців з факультету педагогіки Варшавського університету, міжнародних консультантів з LEGO Foundation, експертів фінсько-українського проєкту «Learning together»/«Навчаємося разом».

Усього було розроблено три типи інструментів, за допомогою яких здійснювався збір інформації та даних: форми спостереження, анкети та опитувальники, компетентнісні завдання.

Компетентнісні завдання, за виконанням яких спостерігали експерти-педагоги, стали ключовим інструментом дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи. Експертами було розроблено два типи завдань. Спочатку група учнів працювала над структурованим завданням, пізніше виконувала творче завдання. Спостереження за роботою учнів здійснювалося відповідно до Форми (протоколу) спостереження. За результатами роботи у групі учні заповнювали Анкету самооцінювання.

Виконані завдання, оформлені у вигляді таблиць та стіннівок, оцінювалися фахівцями відповідно до розроблених критеріїв. Разом із даними спостереження експертів, оцінки фахівців враховувалися під час визначення рівнів сформованості наскрізних умінь.

Форма спостереження за виконанням компетентнісного завдання складалася з 13 закритих запитань, що стосувалися таких наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Заповнюючи паперову форму спостереження, експерти відзначали один із запропонованих у ній варіантів, залежно від ситуації, що мала місце під час виконання завдань.

Анкета самооцінювання учнів, що взяли участь у виконанні компетентнісних завдань, містила 6 закритих запитань. Вони стосувалися оцінки процесу роботи над виконанням завдань, а також власної участі та внеску у діяльності групи. Учні заповнювали паперову анкету самостійно.

Форма спостереження за проведенням уроку вчителем початкових класів передбачала фіксацію різних типів висловлювань, запитань, а також способів взаємодії педагога з учнями на занятті. Експерти, які проводили спостереження, занотовували озвучені запитання та висловлювання, а також вносили дані про кількість зафіксованих випадків до спеціально розробленої форми. Предметом моніторингу було 14 типів заздалегідь визначених запитань та висловлювань, що відображали такі способи взаємодії педагога з учнями як співпраця або домінування/конфлікт.

Форма спостереження за роботою учнів на уроці передбачала збір різнотипних даних. Передусім тут фіксувалася інформація про тривалість (час початку та закінчення) конкретних етапів заняття та типів активностей, до яких було залучено третьокласників. Також відзначався час, впродовж якого учні на занятті працювали у парах, групах, індивідуально та колективно. Окремо у формі спостереження зазначались види діяльності, що мали місце під час занять. Усього предметом моніторингу стали близько п'ятидесяти типів та форм активностей, що можуть спостерігатися на різних уроках. Дані та інформація фіксувалися до форм спостереження.

Анкета учня, крім загальних даних про вік, стать та місцевість проживання, передбачала збір інформації про уподобання третьокласників щодо навчальних предметів та видів діяльності на уроках. Також містила блок, який передбачав оцінку частоти певних подій, практик, заходів, пов'язаних з навчальним процесом. Анкета складалася із 31 запитання: 21 - закритого типу, 10 - відкритого. Заповнювалася самими учнями у паперовому форматі.

Анкета вчителя складалася з двох частин. У першій - педагоги мали висловити своє ставлення до 32 тверджень, які характеризують процес навчання в початковій школі, у другій - дати відповіді на 16 запитань, які стосувалися професійного досвіду, підвищення кваліфікації, навчально-методичного забезпечення, методів роботи. Вчителі особисто заповнювали паперові анкети.

Анкета батьків включала три блоки запитань. Перший - загальний, стосувався віку, освіти, статі, зайнятості тощо. Другий блок містив запитання про реформу НУШ та ставлення до неї. Третій - про взаємодію з дитиною та закладом освіти. Усього до анкети було включено 36 запитань, 2 з них - відкритого типу. Батьки власноруч заповнювали паперові анкети.

Протокол (форма) інтерв'ю з керівником закладу освіти застосовувався під час опитування директорів шкіл про перебіг імплементації реформи НУШ на локальному рівні, про професійні та управлінські виклики для керівника у зв'язку з реформою, про взаємодію з колегами, учнями та батьками. Інтерв'ю складалося із 65 переважно відкритих запитань, було чітко структурованим, містило адаптивні запитання. Опитування здійснювалося попередньо підготовленими експертами, які ставили запитання та фіксували відповіді у спеціальній паперовій формі.