Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти - Діана Ротфорт, Ольга Гезей 2021

Розкриття мети початкової освіти в Державному стандарті
Частина I. Дидактико-методичні аспекти формувального оцінювання навчальних досягнень молодших школярів

Пошуку вдосконалення системи оцінювання успішності навчання учнів займаються українські та зарубіжні науковці. Так, дидактиці й методиці оцінювання навчальних досягнень молодших школярів присвячено дослідження О. Савченко, Н. Бібік, О. Онопрієнко; на виховну та освітню функції оцінювання звертав увагу Ш. Амонашвілі; питання формувального оцінювання досліджують Л. Кабан, І. Коберник, Н. Морзе тощо.

Метою початкової освіти визначено всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості [14].

Зрозуміти сутність мети початкової освіти допоможуть поняття, які в ній закладено.

Усебічний розвиток дитини — це розвиток усіх аспектів особистості (душевних, соціальних, фізичних, інтелектуальних і моральних якостей повною мірою), коли немає переваги в якомусь одному напрямі [52]. Усебічно розвинені діти активні фізично й розумово, невимушено почуваються в суспільстві та здатні підтримати розмову на будь-яку тему.

Талант — високий рівень обдарованості, природний хист людини до певного виду діяльності; видатні природні здібності людини до діяльності в якійсь галузі та вміння, які розвиваються з набуттям навичок і досвіду [67].

Здібності — це індивідуально-психологічні особливості людини, які забезпечують успіх у діяльності, легкість і швидкість оволодіння нею. Здібності не зводяться до знань, умінь і навичок, що є в людини, але вони забезпечують їх швидке надбання, фіксацію й ефективне практичне використання [44].

Компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити навчальну діяльність [21].

Наскрізні вміння є спільними для всіх ключових компетентностей та виступають індикатором упровадження компетентнісного підходу на рівні конкретної шкільної практики. Орієнтування на наскрізні вміння забезпечує рівновагу між знаннями, уміннями, ставленнями учнів і їхніми реальними життєвими потребами. Наскрізні вміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

Формування цінностей. Цінності визначаються як специфічні соціальні визначення об'єктів навколишнього світу, що виявляють позитивне або негативне значення для людини й суспільства (благо, добро/зло, прекрасне/потворне, справедливість/несправедливість, ідеали, моральні нормативи і принципи) [70]. Для людини цінності слугують об'єктами її інтересів, а для свідомості — виконують роль повсякденних орієнтирів у предметній і соціальній дійсності, визначають практичні відносини з навколишніми предметами та явищами.

Самостійність означає свідоме мотивування дій та їх обґрунтованість, рішучість, здатність на незалежні дії, ініціативність і відсутність страху перед помилками, свободу від впливу оточуючих і допомоги сторонніх, прагнення та здатність чинити відповідно до своїх особистих переконань [51].

Творчість (creation) — продуктивна людська діяльність, яка здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, що носять суспільно позитивний характер [45].

Допитливість — це інтерес до отримання нових знань, внутрішня відкритість до людей, явищ, навколишнього світу, щире прагнення задовольнити пізнавальні потреби й отримати новий досвід або враження. Допитливість — це також готовність до навчання, стимул до розвитку та набуття досвіду [18].

Висновок. У Державному стандарті початкової освіти закладено нові підходи до навчання та виховання учнів початкових класів. Відтак увага вчителів початкових класів має бути зосереджена на формуванні особистості, яка всебічно розвинена і здатна до критичного мислення, має активну позицію і діє згідно з морально-етичними принципами, може приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини, спроможна навчатися впродовж життя [27]. Такий підхід вимагає кардинальних змін в організації та змісті освітнього процесу.