Формувальне оцінювання в освітньому процесі початкової школи - Н. Б. Ларіонова, Н. М. Стрельцова 2020

2.3. Практика використання формувального оцінювання
Розділ 2. Технологічний аспект формувального оцінювання в початковій освіті

(з досвіду роботи вчителів початкових класів шкіл Луганської області - учасників усеукраїнського експерименту «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти»)

Бондарєва І. О., учитель початкових класів Сватівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Сватівської районної ради Луганської області

Тема «Скільки кольорів у веселки? Які вони» (1 клас, інтегрований курс «Я досліджую світ», 30-й тематичний тиждень «Веселка».)

Учням було запропоновано виконати завдання в групах:

■ від поданих слів (1 гр. - «веселка», 2 гр. - «дощ», 3 гр. - «весна», 4 гр. - «літо») за допомогою питань (який, яка, яке?) утворити нові слова;

■ новоутворені слова записати в таблицю;

■ з одним словом (на вибір) скласти речення.

Під час перевірки використовується техніка «Дві зірки й побажання»: після виконаної роботи групи обмінюються виконаними завданнями та коментують роботу, указуючи на два позитивних моменти й висловлюючи побажання (що потрібно виправити чи доопрацювати).

Дається час на корекцію виконаної роботи з урахуванням отриманих побажань.

Після цього кожна група репрезентує результати своєї роботи, а всі інші голосують, використовуючи модифіковану техніку «Долоньки»:

■ долонька, спрямована вгору, - усе правильно, додати нічого!

■ долонька, спрямована вбік, - не все правильно та/або можна доповнити.

Позиції «Долонька вбік» обов’язково аргументує та обговорює весь клас.

Інтегрована тема «Чарівні перетворення» (3 клас, листопад, 4-й тиждень місяця)

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

Проблемне питання: Чим приваблює природа Карпат?

Очікувані результати:

■ наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;

■ виконує множення, додавання і віднімання чисел у межах 100;

■ вступає та підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями;

■ прогнозує можливі небезпеки, які можуть спричинити його / її дії в довкіллі.

Хід уроку

1. Ранкова зустріч.

2. Робота в командах:

■ Використання техніки формувального оцінювання «Лист очікувань»: завдання: сформулювати очікування / висловити припущення, яким мають бути: урок, учень, учитель (дописати слова - прикметники, які починаються на відповідну літеру).

■ розгадування ребусів (у кожної команди свій ребус, але відповідь одна - Буковель). Наприклад:

Кожна команда викладає відповідь за допомогою цеглинок LEGO та порівнює з відповідями інших команд.

■ перегляд відео «Краса Карпат», обговорення побаченого;

■ відтворення картинок з пазлів «Пори року в Карпатах»;

■ схематичне малювання одягу для «своєї» пори року;

■ демонстрація робіт;

■ взаємооцінювання за допомогою цеглинок LEGO / використання техніки формувального оцінювання «Світлофор»:

■ правильність виконання завдання / одяг відповідає порі року (зелений колір);

■ часткова правильність / не все в запропонованому одязі відповідає порі року (жовтий);

■ абсолютна неправильність виконання завдання / одяг не відповідає порі року (червоний).

Голосування жовтим і червоним обов’язково аргументується / обговорюється.

3. Руханка.

4. Математична розминка.

✵ робота з килимками LEGO (повторення таблиці множення числа 7);

✵ обчислення виразів:

1) 7 _х 9 - 7 х 8 - 5 = 2

2) 7 х 7 - 7 х 0 - 49 = 0

3) 7 х 5 - 7 х 2 15 + 0 = 6

4) 7 х 3 - 3 х 7 + 1 = 1

Взаємооцінювання за допомогою цеглинок LEGO / використання техніки формувального оцінювання «Світлофор» в адаптованому варіанті:

✵ зелений - рішення правильне;

✵ червоний - рішення неправильне.

У разі, якщо рішення неправильне, усі згадують послідовність виконання дій у математичних прикладах, після чого тим, хто отримав неправильний результат, пропонується розв’язати приклад біля дошки.

Послідовно записані результати - 2061 м - це висота Говерли.

Використання техніки формувального оцінювання «Лист самооцінки виконання завдання»:

1. Завдання, яке ти виконував (-ла), було для тебе:

А) дуже легке;

Б) легке;

В) ані легке, ані складне;

Г) складне;

Ґ) дуже складне.

2. Оціни, наскільки ти задоволений / задоволена якістю виконаного завдання

Позиції Г), Ґ), 2 обов’язково обговорюються, повторюються правила виконання подібних математичних виразів і таблиця множення (або альтернативні способи обчислення множення простих чисел).

5. Інсценізація «Як можна зігрітися на вершині гори?»:

■ обговорення правил поведінки в природі.

6. Руханка (дискотека в таборі «Артек-Буковель»).

7. Дослідження, проєктна діяльність.

■ перегляд відео «Розважальні центри в таборі «Артек-Буковель»», виділення та обговорення особливостей центрів, які приваблюють відвідувачів;

■ групова робота «Місцевий парк майбутнього» (за допомогою цеглинок LEGO побудувати розважальні центри для місцевого парку);

■ репрезентація робіт; групи оглядають роботи, коментують їх, указуючи на два позитивних моменти й висловлюючи одне побажання (використання техніки формувального оцінювання «Дві зірки й побажання»).

Використання техніки формувального оцінювання «Лист самооцінки роботи в групі»:

■ Я пропонував різні ідеї для виконання завдання.

■ Я обґрунтовував свою позицію.

■ Я уважно вислуховував пропозиції інших.

■ Я говорив компліменти.

■ Я дослухався до думок інших.

■ Я не підвищував голосу під час обговорення.

■ Наступного разу я під час роботи в групі  .

8. Рефлексія.

Використання техніки формувального оцінювання «Мікрофон»

■ Чи здійснилися ваші припущення щодо заняття (якими повинні бути вчитель, учень, урок)? Поясніть свою думку.

■ Хто з вас готовий, озвучте, наскільки ви відповідали на уроці оцінюванням щодо учня, які були висловлені в класі загалом.

■ Що нового ви дізналися про Карпати та табір «Артек-Буковель»?

■ Що вам на уроці вдалося найкраще?

■ Що з ваших умінь потребує подальшого вдосконалення?

■ Що з матеріалу уроку ви можете пояснити іншим?

Кісельова Л. В., учитель початкових класів Сватівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Сватівської районної ради Луганської області

Тема «Слова, протилежні за значенням» (2-й клас, українська мова)

Учитель дає дітям завдання: за поданими малюнками скласти речення, уставивши пропущені слова, записати речення в зошит, підкреслити слова з протилежним значенням.

їде _____________, а їде _____________.

(Правильний варіант: Віз їде повільно, а велосипед їде швидко.)

У колеса _____________, а в колеса _____________.

(Правильний варіант: У самоката колеса маленькі, а в автомобіля колеса великі.)

_________________, а ________________.

(Правильний варіант: Улітку тепло, а взимку холодно.)

Під час виконання вчитель за допомогою техніки формувального оцінювання «Сигнали рукою» визначає, чи всі учні зрозуміли завдання і можуть виконати його самостійно:

1. - Я розумію завдання і можу його виконати!

2. - Я не зовсім розумію завдання і сумніваюся, що можу виконати його правильно!

3. - Я потребую допомоги!

Після ознайомлення із сигналами вчитель опитує учнів, які використали перший сигнал:

■ «У чому полягає завдання?»;

■ «Що необхідно знати, щоб виконати його правильно?»;

■ «Наведіть приклади слів з протилежним значенням, які не стосуються нашого завдання».

Після цього учням, які використали другий і третій сигнали, пропонується повторити «голосування».

Наступний крок: оголошується «час консультації з учителем», коли учні другої і третьої груп можуть поставити свої запитання, визначити, якої саме допомоги вони потребують.

Після виконання завдання вчитель пропонує репрезентувати отримані результати. Учні за допомогою техніки «Світлофор» демонструють свою згоду / незгоду / сумнів щодо запропонованого варіанта. Отримані реакції обговорюються, аргументуються.

Учням пропонується, у разі потреби, унести виправлення до первинного тексту.

Після завершення роботи організовується взаємоперевірка в парах з відповідними виправленнями написаного тексту. У разі незгоди в парі щодо отриманих зауважень залучається «консультант» (учитель або учень / учениця з-поміж «сильніших»).

Інтегрована тема «Подорожуємо та відкриваємо світ» (3 клас, листопад, 4-й тиждень місяця)

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

Проблемне питання: Які пристрої допомагають нам під час подорожі?

Очікувані результати:

■ обговорює усне повідомлення в парі або групі для пошуку додаткових аргументів або спростування наведених;

■ наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами;

■ знаходить у тексті відповіді на поставлені запитання;

■ знаходить значення числового виразу.

Хід уроку

1. Ранкова зустріч.

2. Розгадування ребусів.

■ Кожна група отримала ребус. Ваше завдання - розгадати його, знайти картинку-відповідь і прикріпити її на дошку (телефон, лупа, бінокль, годинник, мікроскоп, фотоапарат).

■ Як ці пристрої пов’язані з темою, яку ми завершуємо вивчати на уроках курсу «Я досліджую світ»?

3. Постановка проблемного питання.

■ А чи можуть ці пристрої допомогти нам під час подорожі?

■ Чи всі пристрої, до яких людина звикла в повсякденному житті, будуть корисними під час подорожі?

4. Самостійна робота (с. 42, впр. 1 навчального зошита: https:// nus.org.ua/wp-content/uploads/2019/08/pilot-3kl-tema1-web.pdf).

■ Оберіть твердження, з яким погоджуєтеся (позначити символом «+»). Обґрунтуйте свою думку:

· Під час подорожі я хочу відпочити від гаджетів, які оточують мене в повсякденному житті.

· Я не уявляю своєї подорожі без різноманітних пристроїв.

5. Самостійна робота.

■ Зараз ми здійснимо подорож до українського міста Луцька, познайомимось із його візитною карткою (перегляд відео «Замок Любарта»).

■ Отже, що є візитною карткою міста Луцька? (замок Любарта.)

■ А що є головним символом замку? (В’їзна вежа.)

■ А тепер підрахуємо висоту В’їзної вежі. Для цього необхідно обчислити вираз: 100 - (81 : 9 + 64) = (27 м).

■ Репрезентація процесу й результатів обчислення. Використання техніки «Світлофор».

6. Пошуково-дослідницька робота в групах.

Об’єднання в групи. Гра «Чарівна скринька» (у скриньці грошові купюри).

Завдання 1. Дослідити, на якій українській купюрі зображено Луцький замок.

Завдання 2. Дослідити, які ще архітектурні пам’ятки зображені на наших купюрах.

Завдання 3. Дослідити зображення на перших українських гривнях, назвати державні символи, які на них зображені.

Використання техніки «Світлофор», корекція отриманих у групах результатів.

Завдання 4. Індивідуальна робота з картою-навігатором:

■ Волинська область славиться не лише замком Любарта. Неподалік Луцька в Ківерцях розташований національний природний парк «Цуманська пуща». Як можна визначити маршрут, щоб поїхати туди на екскурсію? Які прилади нам у цьому допоможуть?

■ Розгляньте карту. Яким транспортом можна доїхати з Луцька до Ківерців? Скільки це займе часу?

■ Чи задоволений / задоволена ти результатами своєї роботи над цим завданням? Познач на шкалі (використання техніки «Шкалування»).

Обговорення в парах результатів, отриманих при виконанні завдання і самооцінюванні. Визначення, що саме завадило повному задоволенню результатами роботи над цим завданням у конкретних учнів.

Колективне озвучення правильного алгоритму (і, відповідно, результатів) виконання завдання.

Завдання 5. Скласти пазл, визначити, у яких випадках кожен із зображених предметів буде надзвичайно корисним у подорожі, а коли - цілком зайвим? (телефон, електрочайник, дорожня газова плитка.)

Гра «Склади пазл».

■ Зараз відпочинемо й об’єднаємося в команди.

(Руханка під «Пісню мандрівника», об’єднання в 3 групи.)

■ Завдання командам: скласти пазл, обговорити в команді, у яких випадках кожен із зображених предметів буде надзвичайно корисним у подорожі, а коли - цілком зайвим? (телефон, електрочайник, дорожня газова плитка.)

■ Репрезентація та обговорення отриманих у командах результатів (використання техніки «Дві зірки й побажання»).

7. Вправа «Поради для подорожніх».

■ Сучасні пристрої дуже полегшують життя людини, але що робити, якщо під час подорожі раптом пристрій вийшов з ладу? Складіть та запишіть поради для подорожніх.

■ Репрезентація роботи. Команди по черзі зачитують поради (не повторюючись), кожну відповідь оцінюють усі учні з використанням техніки «Долоньки».

8. Рефлексія. Техніка «Закінчи речення».

■ Подумайте й закінчіть подані речення:

Сьогодні на уроці я навчилася /навчився...

На уроці мені найбільше сподобалося...

Удома я обов’язково розкажу...

Складно було...

(вибіркове обговорення відповідей дітей.)

МАТЕМАТИКА

Проблемне питання: Чи виникають проблеми в повсякденному житті в людини, яка погано виконує додавання і віднімання двоцифрових чисел?

Очікувані результати:

■ володіє обчислювальними навичками усного додавання і віднімання в межах 100;

■ застосовує в обчисленнях властивості дій додавання і віднімання;

■ застосовує різні способи перевірки правильності виконання арифметичних дій; розв’язує складні задачі вивчених видів.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Постановка проблемного питання.

3. Обчислення ланцюжків прикладів.

■ Обговорення та оцінка отриманих результатів. Репрезентація різних варіантів розв’язання прикладів.

■ Числа-відповіді «розкажуть» про цікаві факти.

У 2011 році більшістю голосів саме замок Любарта був на І місці в акції «7 чудес України». Будівництво кам’яного укріплення замку тривало 40 років. Висота В’їзної вежі - майже 28 метрів, а Стирова або Надбрамна башта має висоту 18 метрів.

4. Робота в командах.

■ Чи любите ви подорожувати?

■ Ось і ця сім’я (на малюнку - тато і двоє хлопчиків) вирішила відвідати замок Любарта. Сьогодні вони мають змогу придбати квитки на автобус до Луцька. Квиток для дорослого коштує 32 грн, а дитячий - 18 грн. У тата є лише 100 гривень (зарплатню він отримає завтра). Чи вистачить цих грошей, щоб придбати квитки для подорожі?

■ Чи отримає тато решту? Якщо так, то скільки саме?

1) 32 + 18 + 18 = 68 (грн);

2) 100 - 68 = 32 (грн).

■ Отже, родина придбала квитки, але, щоб відправитися в дорогу, їм потрібна ваша допомога. Треба скласти якомога більше прикладів на додавання і віднімання двоцифрових чисел з відповіддю 32. На виконання роботи - 5 хв.

А тепер заповніть «Лист самооцінки» роботи в групі:

■ Я був (-ла) активний (-а) у групі.

■ Я уважно слухав (-ла) інших учнів.

■ Я ставив (-ла) доцільні питання.

■ Я намагався (-лася) відповідати на питання, які в нас виникали.

■ Я не відволікався (-лася) від поставленого завдання.

■ Я висловлював (-ла) свою точку зору.

■ Я пропонував (-ла) ідеї.

■ Я допомагав (-ла) іншим учасникам групи.

5. Руханка.

6. Геометрична хвилинка з конструктором LEGO.

■ Ось наші мандрівники біля В’їзної вежі замку Любарта. У давні часи вона слугувала в’їздом до фортеці й була обладнана підйомними мостами. Щоб піднятися на це укріплення та оглянути місто з найвищої точки, потрібно оплатити екскурсію. Скільки грошей потрібно витратити сім’ї на вхідні квитки, якщо квиток для дорослого коштує 27 гривень, а дитини - 17? Чи зможе родина потрапити на цю екскурсію сьогодні?

■ 27 + 17 + 17 = 61 (грн);

■ Ні, бо в тата після оплати проїзду до Луцька залишилось усього 32 гривні?

■ Що робити в цій ситуації?

Альтернативні відповіді:

■ звернутися до рідних і знайомих з проханням перевести необхідні гроші на татову картку й потрапити на екскурсію сьогодні;

■ дочекатися завтра та, отримавши на картку зарплатню тата, відвідати фортецю наступного дня;

■ може статися випадок: зустріч із гарними знайомими, які позичать необхідну суму грошей.

Дуже красиві краєвиди з висоти вежі побачили тато з дітьми.

Коли тато з хлопчиками слухали розповідь екскурсовода, вони дізналися, що периметр фортеці - неправильний трикутник. Зараз за допомогою цеглинок LEGO побудуйте неправильний трикутник та знайдіть його периметр.

7. Робота в команді. Творча робота над задачею.

■ Коли тато з дітьми йшли до самого замку, зустріли родину знайомих (тато, мама й донька). Далі пішли всі разом оглядати замок.

■ У замку є одна кімната, де, можливо, проходили збори його «господарів». Кімната не дуже велика, з лавами та красивою панорамою на місто. Ця кімната вміщує 38 відвідувачів. Крім наших двох родин, панораму на місто прийшли подивитися ще 17 відвідувачів. Виконайте завдання в групах: скільки ще відвідувачів може зайти до кімнати? (розв’язати задачу, склавши вираз або по діях.)

■ Кожна команда репрезентує результати своєї роботи, а всі інші за допомогою техніки «Розумні смайлики» проголосують:

- «супер», усе правильно, додати нічого!

- не все правильно або можна доповнити;

- треба перевірити й зробити правильно.

Відповіді аргументуються та обговорюються всім класом.

8. Рефлексія.

■ Завершуючи нашу уявну подорож замком Любарта, підсумуймо, як уміння додавати та віднімати двоцифрові числа може знадобитися в житті?

■ Оцініть свою роботу на уроці (використання техніки «Гора успіху»):

УКРАЇНСЬКА МОВА

Проблемне питання: Чи може той самий корінь писатися по-різному?

Очікувані результати:

■ знаходить у тексті відповіді на поставлені питання;

■ обговорює усне повідомлення в парі або групі для пошуку додаткових аргументів або спростування наведених;

■ наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми.

3. Вступне слово.

■ Діти, чи зацікавила вас історія Луцького замку? Чи знаєте ви, коли він був заснований, хто там жив, які легенди є про це місце? Де, на вашу думку, можна знайти потрібну інформацію?

■ Ось і я звернулася по допомогу до інтернету. І на сайті блогера Юлії Щербак знайшла цікаві факти та легенди про Луцький замок. Тож познайоммось з ними й ми.

4. Читання в парі.

■ Домовтесь, хто буде читачем, а хто слухачем уривку, прочитайте цю інформацію. Якщо під час читання буде щось незрозуміле, робіть відповідні позначки в тексті (техніка «Читання з позначками» з наступним обговоренням).

5. Словникова робота.

Проблемне завдання: Перед вами - список слів, обговоріть у парах, яке значення кожного з них.

А тепер порівняйте свої припущення з тлумаченням слів у словнику:

СПОГЛЯДАТИ - дивитися на кого-небудь, на що-небудь, розглядати когось, щось.

СЛАВЕТНИЙ - має широку славу, популярність, знаменитий.

БАГАТОГРАННИЙ - той, що має багато граней.

ВЕЖА - висока вузька споруда для спостереження, споглядання.

ПЕРВОЗДАННИЙ - який є, створений раніше за все наступне.

ПРИМНОЖИТИ - збільшити кількість, розмір чогось.

Оцініть роботу один одного (використання техніки «Долоньки»).

6. Перевірка первинного читання.

■ Чому замок Любарта називається славетним?

■ Яка історія створення замку?

■ Чому замок так добре зберігся?

■ Чому ніхто не може привласнити скарби Замку?

■ Що треба зробити, щоб ніколи не втратити достатку?

7. Руханка.

8. Робота над виділенням кореня слова.

■ У частині тексту «Замок у подарунок для волинської князівни» знайдіть споріднені слова до слів ДЕРЕВО, КАМІНЬ, ДАРУВАТИ, ЛУЦЬК.

■ Перед початком роботи «станьте» на ту сходинку намірів, яка відповідає вашому налаштуванню на роботу (техніка «Сходинки намірів та виконання»).

■ Виділіть корінь у цих словах. А чому в словах останнього рядочка корінь не однаковий? (Обговорення.)

■ А тепер, після виконання завдання, яка сходинка ваша? Якщо сходинки не збігаються, поясніть чому.

9. Робота в групах. Вправа «Сенкан».

■ Про яку архітектурну пам’ятку ми сьогодні говорили майже на всіх уроках?

■ Зробіть звуковий аналіз слова ЗАМОК.

■ А тепер доберіть до цього слова два прикметники, три дієслова, складіть речення зі словом ЗАМОК та доберіть іменник-висновок.

■ Результати роботи в групах оцінюються з використанням техніки «Дві зірки й побажання».

10. Рефлексія. Техніка «Скринька ідей».

■ Зараз на аркушах запишіть свої думки про сьогоднішній урок і покладіть аркуші в нашу «скриньку ідей».

(Вибіркове обговорення відповідей.)

Ковальова Г. В., учитель початкових класів Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області

Тема уроку «Космічні дива» (інтегрований курс «Я досліджую світ»)

1. Використання технік формувального оцінювання «Чарівна кулька» та «Дві зірки й побажання».

На уроці дітям пропонується створити асоціативний кущ «Космос». (Учитель запитує в дітей, які «спалахи» з’являються в їхній уяві, коли вони чують слово «космос».)

Діти називають, наприклад: сонце, планети, космонавти, небо, зірки, супутник, Земля, ракета та інше.

Учитель прикріплює деякі з асоціацій до повітряних кульок, наповнених гелієм (забарвлення кульок має схожість із космічними планетами). Дітям пропонується обрати одну з кульок. Так формуються команди (групи).

Кожна команда отримує завдання: на аркуші записати якомога більше слів - ознак до поданих слів (наприклад, сонце - яскраве, тепле, жовте, променисте; земля - кругла, чудова, таємнича, багата).

За допомогою кульок учитель може спостерігати й контролювати процес роботи дітей. Якщо команда працює і в дітей не виникає питань, кулька знаходиться над головами дітей (прив’язана до стільця); якщо діти закінчили роботу й готові відповідати - кулька піднімається високо до самої стелі; якщо виникають труднощі й діти потребують допомоги, тоді кульку приспускають і тримають низько.

За необхідності діти з іншої групи або вчитель допомагають виконати завдання: уточнюють, наскільки діти зрозуміли зміст завдання («Що потрібно зробити?»); ставлять питання-підказки (наприклад, чи можна назвати Землю квадратною? прозорою? тощо), наводять по одному прикладу.

Під час репрезентації результатів кожної групи вчитель пропонує перевірити роботу однокласників, не виставляючи оцінки, а зазначаючи два позитивних моменти («дві зірки») та один момент, як можна покращити роботу («побажання»).

У процесі роботи вчитель ставить дітям запитання, чому він / вона так думають, пропонує довести свою думку.

2. Використання технік формувального оцінювання «Сигнали смайликом», «Вимірювання температури», «Сигнали рукою», «Світлофор».

Наступний етап - робота в парах «Улюблене сузір’я».

Учитель запитує в учнів, як вони розуміють, що таке сузір’я, та які їхні назви вони знають, пояснює, що в давнину сузір’ями називалися характерні фігури, що утворюють яскраві зірки. У перекладі з латинської мови «сузір’я» означає «група зірок». Такі групи мають схожість із різними предметами. І залежно від цього по-різному називаються.

Дітям пропонується попрацювати в парах. За поданими картками треба згадати матеріал уроку математики, на якому діти вивчали тему «Промінь, відрізок, пряма лінія». Під час відповіді окремих учнів на поставлені питання «Чим відрізняється промінь від відрізка, від прямої лінії? Що їх об’єднує? тощо», інші діти показують смайлами сигнали, що позначають згоду / незгоду з думкою однокласників (смайл, що посміхається - згода, перевернутий догори - незгода). Ті, хто використав смайлик незгоди, доповнюють або виправляють відповідь.

Пари отримують завдання: на картках потрібно за допомогою лінійки й олівця з’єднати зірки - крапки, використовуючи для з’єднання промінь, відрізок або пряму лінію. Після цього спробувати передбачити, яке сузір’я вийшло.

Під час цього виду роботи бажано використати техніку формувального оцінювання «Вимірювання температури»: учитель призупиняє роботу запитанням «Що ви зараз робите?» та виявляє наскільки учні правильно виконують завдання. Діти повинні продемонструвати розуміння завдання та процес його виконання. Можна запропонувати окремій парі продемонструвати процес виконання завдання всьому класу й обговорити отриманий парою результат. Інші спостерігають, виправляють або вдосконалюють власну роботу.

Під час подальшої роботи діти використовують сигнали рукою, демонструючи, чи потрібна допомога, чи вони справляються самостійно. Якщо в деяких пар виникають труднощі, за участю учнів з-поміж «сильних» надається допомога, щоб полегшити процес роботи.

Створені сузір’я діти демонструють перед класом. Для перевірки результатів роботи учні мають перегорнути картку зворотною стороною і побачити малюнок, який підтверджує назву сузір’я.

Після цього дітям пропонується об’єднатись у нові групи за допомогою отриманих результатів роботи в парі - назв сузір’їв (перша група - тварини, друга група - птахи, третя група - неживі предмети).

Учитель роздає учасникам груп картки-підказки, які допомагають будувати відповідь про належність до певної групи.

Приклад:

На ваших картках зображені ____________ (лев, ведмідь, рись), це ____________ (рослини, тварини, неживі предмети), тому що ________________ (вони мешкають у лісах, самі знаходять їжу, дбають про свою безпеку, самостійно піклуються про своє потомство тощо).

Під час відповідей дітей учитель ставить учням провокаційні питання, а діти повинні відстоювати свою точку зору.

Приклад питання:

1. Чому вони повинні знаходити їжу самостійно, якщо тварини, зображені на ваших картках, - свійські?

2. Результати роботи в парах оцінюються за допомогою техніки «Світлофор».

3. Використання техніки формувального оцінювання «Планета настрою» (рефлексія емоційного стану).

На дошці (або на парті в кожного учня) - зображення космічного неба, на якому розміщені планети з різними назвами (їх відкрив Маленький принц із своїм другом Лисеням). Діти позначають, на якій планеті вони перебували під час уроку відповідно до свого емоційного стану, тим самим пов’язуючи свій вибір з оцінкою уроку й пояснюючи однокласникам, що саме на уроці викликало такий настрій.

(Планети мають назви: Сумна, Піднесення, Хвилювання, Очікування, Новинка, Здивування.)

Логінова Т. Д., учитель початкових класів Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області

1. Використання техніки формувального оцінювання «Сигнали рукою» та «Світлофор».

На уроці «Я досліджую світ», тема тижня «Професії», учитель пропонує дітям за допомогою малюнків об’єднатись у пари (у чарівній скриньці знаходяться малюнки із зображенням професій; ті діти, які витягли однакові малюнки, створюють пару).

Учитель просить учнів за допомогою надрукованих на аркушах слів - рис характеру: смішний, сильний, розумний, гарний, гнучкий, сміливий тощо - і малюнків професій: клоун, пожежний, гімнаст, перукар тощо - об’єднати професію людини та рису характеру, притаманну цій професії.

Перед початком роботи домовтеся з дітьми про сигнали, які учні будуть демонструвати під час роботи:

■ червоний смайл-сонечко, якщо пара учнів не може самостійно впоратись із завданням;

■ жовтенький смайл-сонечко, якщо в процесі роботи в парі виникають питання або труднощі;

■ зелений смайл-сонечко, якщо все зрозуміло й труднощів не виникає.

Якщо пара учнів підняла смайл-сонечко зеленого кольору, учитель бачить, що діти зрозуміли завдання, можуть самостійно його виконати, відповідно, надання допомоги не потребують.

Якщо пара учнів підняла смайл-сонечко жовтого кольору, учитель просить допомогти цій парі учнів з тих пар, у яких не виникло труднощів під час виконання цього завдання. Учень-помічник з’ясовує, які саме питання виникають у пари, якщо необхідно, пояснює зміст завдання, розмірковує разом з підопічними, чому треба обрати саме цю рису характеру до конкретного малюнка.

Якщо пара учнів підняла смайл-сонечко червоного кольору, це свідчить про те, що вчителю необхідно підійти до дітей, з’ясувати, що їм зрозуміло, що ні, ще раз пояснити завдання і допомогти їм, використовуючи опосередковані підказки, наприклад, можна використати метод винятку («Чи є така риса, як смішний, необхідною для професії «перукар» чи «пожежник»»?), організовує обмін думками в цій парі.

Після завершення роботи в парах учитель просить дітей пояснити свій вибір: чому саме цією рисою характеру повинна володіти та чи інша людина?

Після того, як усі пари обґрунтували свою думку, учитель просить дітей перегорнути аркуші, на яких зазначені риси характеру, і з поданих слів-підказок зібрати, прочитати й пояснити значення прислів’я про професії.

Наприклад:

■ Добрий лікар рятує якщо не від хвороби, то хоча б від нездалого лікаря.

■ Коваль клепле, доки тепле.

■ У хлібороба руки чорні, зате хліб білий.

■ Учитель, як батько й мати, учить честь шанувати.

■ Швець без чобіт, а тесля без воріт.

■ Без голосу не співець, а без грошей не купець.

■ Без сокири не тесляр - без голки не кравець.

■ Вудка мокне, а рибак сохне.

Якщо на цьому етапі роботи в дітей виникнуть питання, або вони не можуть зрозуміти зміст прислів’я, попросіть дітей підняти червону цеглинку LEGO. Це свідчить про те, що вчителю треба звернути увагу на цю пару (у процесі роботи вчитель опитує учнів, у чому відчувають труднощі або невпевненість, потім учитель чи діти з-поміж «сильних», що вже впорались із завданням, допомагають однокласникам).

Кожна пара демонструє результат виконаної роботи: учні зачитують прислів’я і пояснюють його розуміння.

У процесі роботи вчитель ставить дітям запитання, чому вони так думають, пропонує довести свою думку. Клас оцінює роботу кожної пари за допомогою техніки «Дві зірки й побажання»

Після обговорення та оцінювання на слайді з’являється правильно складене прислів’я.

2. Використання техніки формувального оцінювання «Світлофор».

На уроці «Я досліджую світ», тема тижня «Мої улюблені книжки», учні об’єднуються в малі групи по 4-5 учнів та отримують завдання на картках. Учням надається певний час на спільне обговорення завдань картки.

Після обговорення кожен учень отримує лист для відповідей, який заповнює самостійно. Необхідно попередити учнів, що вони можуть бути не згодні із членами своєї групи й позначити ту відповідь, яку вважають правильною.

Завдання для учнів:

■ Запишіть число, у якому: 1 десяток 7 одиниць; 1 десяток 3 одиниці; 2 десятки. (17, 13, 20)

■ Число 15 зменшити на 10 (5).

■ Число 14 збільшити на 1 (15).

■ Запишіть різницю чисел 11 і 1 (11 - 1 = 10).

■ Суму чисел 10 і 6 зменшити на 2 (14).

■ Різницю чисел 12 і 10 збільшити на 2 (4).

Після завершення роботи вчитель не збирає аркуші, на яких написані відповіді. У кожного учня на парті лежить його улюблена книга (які вони заздалегідь принесли з дому), і якщо діти правильно відповіли на запитання, то на сторінці 17 (це правильна відповідь на перше питання) вони знайдуть потрібну літеру, яку заздалегідь туди поклав учитель.

Усього 8 питань і 8 літер, які «сховались» у їхніх книжках. Якщо під час роботи (знаходження літер у книжках) у дитини виникають труднощі, вони це позначають за допомогою штучних листочків трьох кольорів (червоний, жовтий і зелений) на «Дереві успіху», які розміщені в кожного на парті.

Це дає можливість учителю за допомогою кольору листя з’ясувати рівень засвоєння навчального матеріалу учнями та своєчасно подолати прогалини.

Після завершення роботи вчитель перевіряє, скільки літер вони знайшли. Із знайдених літер діти самостійно або за допомогою вчителя (учнів з-поміж «сильних») складають назву першої книги першокласника «Букварик» і розповідають про неї.

3. Використання техніки формувального оцінювання «Піраміда успіху».

На уроці «Я досліджую світ», 2-й клас, тема тижня «Осінь», після опрацювання матеріалу «зміни восени», учитель просить дітей вибудувати свою піраміду знань та вмінь: того, що вони знають / уміють з власного досвіду, що дізналися / чого навчилися під час опрацювання теми, що вміють робити на цей момент.

Перед початком роботи вчитель просить дітей знайти периметр трикутника, сторона якого дорівнює 10 см. Накреслити трикутник на аркуші в клітинку та, починаючи знизу вгору, записувати по одному реченню, у якому містяться знання чи вміння відповідно до теми опрацьованого матеріалу.

Наприклад:

■ День стає коротшим, а ніч довшою.

■ День осіннього рівнодення - 23 вересня.

■ Ховаються на зиму комахи та інші тварини.

■ Я вмію вимірювати температуру повітря.

■ Після дощу на небі не буває райдуги.

■ Я вмію самостійно одягатися відповідно до погодних умов.

■ Я вмію читати умовні знаки щоденника спостережень за погодними змінами.

■ Я вмію самостійно вести щоденник спостережень.

Після завершення роботи учні розміщують свої піраміди по периметру класу, знайомляться з пірамідами інших, обговорюють прочитане.

Після цього вчитель пропонує написати ті знання та вміння, які є в них стосовно цієї теми, але які вони забули зазначити на піраміді успіху й доповнити її.

П’ятковська І. І., учитель початкових класів Сєвєродонецького навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа-колегіум Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сєвєродонецької міської ради Луганської області

Тема уроку «Чому окремі слова пишуться з великої літери? Повторення: велика літера. Оформлення речення на письмі» (2-й клас, українська мова).

Обладнання: картки з текстом, сигнальні картки кольорів світлофора (комплект на кожного з учнів).

I. Робота в парах.

1. Кожна пара отримує картку з деформованим текстом

андрійко із сергійком ходили в гай там озеро біля берега діти побачили качку з каченятами вони ще зовсім не вміли плавати

і завдання:

■ поділити текст на речення;

■ початок речення позначити великою буквою;

■ у кінці речення поставити розділові знаки;

■ підкреслити велику букву й пояснити її вживання у власних назвах.

II. Обговорення отриманих результатів.

Використовується техніка «Світлофор».

За вибором учителя один з учнів репрезентує виконане завдання, решта голосують картками відповідного кольору, окремо оцінюючи власну згоду / незгоду за двома позиціями: правильність написання, правильність пояснення вживання великої букви у власних назвах, коментують свою незгоду, пропонують свій варіант.

ІІІ. Перевірка виконання завдання із застосуванням ІКТ.

На екрані демонструється правильне виконання завдання:

Андрійко із Сергійком ходили в гай. Там озеро. Біля берега діти побачили качку з каченятами. Вони ще зовсім не вміли плавати.

Використовуючи техніку «Світлофор», учні оцінюють результати власної роботи окремо за кожним з критеріїв:

■ поділ тексту на речення;

■ велика буква на початку речення;

■ крапка в кінці речення;

■ велика буква в іменах людей.

IV. Рефлексія.

Для перевірки засвоєння теми уроку використовується гра «Завдання-пастки», яка сприяє уважному, критичному сприйманню інформації та використанню отриманих знань на практиці.

Орієнтовні твердження:

1. Букви бувають тільки великі. (Правильна відповідь: Букви бувають великі й малі.)

2. Імена дітей пишуться з маленької букви. (Правильна відповідь: Імена дітей пишуться з великої букви.)

3. Початок речення завжди пишеться з маленької букви. (Правильна відповідь: Початок речення завжди пишеться з великої букви.)

4. Речення складаються зі слів. (Правильна відповідь: Так.)

5. Речення виражають закінчену думку. (Правильна відповідь: Так.)

6. У кінці речення ставиться крапка. (Правильна відповідь: Так.)

Кожну відповідь оцінюють усі учні з використанням техніки «Світлофор».

Удовіка О. Г., учитель початкових класів Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області

Тема уроку «Чому треба берегти тварин?» (1-й клас, інтегрований курс «Я досліджую світ», 29-й тематичний тиждень «У світі тварин»).

На уроці учням було запропоновано завдання: зібрати прислів’я про тварин з отриманого роздавального матеріалу (текст, написаний друкованими літерами й розрізаний на фрагменти) і переписати його прописними в робочий зошит.

Після виконання завдання учні оцінювали власну роботу з використанням безбальної шкали (техніка «Шкалування»).

Після цього була організована робота в парах із взаємоперевірки з відповідними виправленнями написаного тексту й корекцією самооцінювання.

У разі незгоди в парі щодо отриманих зауважень залучався арбітр (учитель або учень / учениця (з-поміж «сильних» у правописі)).

Інтегрована тема «Енергія» (3 клас, грудень, 2-й тиждень місяця)

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

Проблемне питання: Як людина використовує енергію сонця, вітру, води?

Очікувані результати:

■ розрізняє джерела енергії (відновлювані й невідновлювані);

■ пояснює корисність застосування відновлюваних джерел енергії;

■ висловлює свій погляд на предмет обговорення (тему, головну думку, висновки тощо);

■ порівнює інформацію природничого змісту з відомих їй / йому та запропонованих джерел;

■ наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами.

Хід заняття

1. Ранкове коло.

✵ Привітання.

Емоційно-психологічна настанова: діалог учителя і дітей

Учитель: «Я всміхаюсь сонечку!»

Діти: «Здрастуй, золоте!»

Учитель: «Я всміхаюсь квіточці!»

Діти: «Хай вона цвіте!»

Учитель: «Я всміхаюсь дощику!»

Діти: «Лийся, мов з відра!»

Учитель: «Друзям усміхаюся!»

Діти: «Зичу їм добра!»

Учитель: Сьогодні урок буде теплим, ясним, радісним, як це сонечко. Передайте його по колу й візьміть частку його тепла собі. (Діти передають по колу велике сонечко, кожен бере собі одне з маленьких сонечок, прикріплених до промінчиків великого сонечка.)

✵ Щоденні новини.

2. Асоціативний кущ «СОНЕЧКО».

Учитель: Діти, згадаймо, що дає нам сонце. На дошці - сонечко без промінців, і нам треба зібрати йому промінчики, щоб наше сонечко приносило гарний настрій протягом уроку.

(Діти пропонують слова-асоціації, записують їх на промінцях. Наприклад «Сонечко - це життя, світло, радість, гарний настрій, тепло, здоров’я, сила та енергія».)

Отже, один з промінчиків говорить, що сонце - це сила та енергія. Сьогодні на уроці ми дізнаємось детальніше про енергію, яку можемо отримати від сонця.

3. Бліц-опитування.

Для того щоб перевірити, як ви зрозуміли, що таке енергія, проведемо опитування. (У кожного учня є набір карток з номерами 1, 2, 3. Учитель зачитує питання і варіанти відповіді з номерами, учні підносять картку з номером відповіді, яку вони вважають правильною.)

■ Енергія - це:

1) Здатність живих організмів виконувати роботу.

2) Здатність будь-якого тіла виконувати роботу.

■ Які є види енергії?

1) Енергія води, сонця.

2) Енергія тепла, руху.

3) Енергія тепла, світла, руху та електрична.

■ Які джерела енергії є на землі?

1) Сонце і вода.

2) Сонце і вітер.

3) Сонце, вітер, вода та корисні копалини.

Запропоновані відповіді оцінюються за допомогою адаптованої техніки «Світлофор» (зелений - відповідь правильна; червоний - відповідь неправильна; зауваження обов’язково аргументуються!)

4. Робота з картками.

■ Як ви розумієте зміст слів «відновлювані» та «невідновлювані»?

■ Посортуйте джерела отримання енергії, які є на ваших картках: а) з’єднайте стрілочками джерело та групу;

б) об’єднайтесь у пари, доведіть один одному свою думку.

Використання техніки «Долоньки»:

■ долонька, спрямована вгору, - усе правильно, пояснення переконливі;

■ долонька, спрямована вбік, - не все правильно, не всі пояснення переконливі;

■ долонька, спрямована вниз, - абсолютно неправильно, пояснення відсутні / майже відсутні .

5. Фізкультхвилинка.

(під пісню «Де ти ясне сонечко?»)

6. Робота в парах «Науково-дослідницька лабораторія».

■ А зараз я запрошую вас до роботи в науково-дослідницькій лабораторії.

1) наукова дискусія:

■ Споживання енергії людством буде збільшуватись чи зменшуватись? Аргументуйте вашу відповідь.

■ На які види енергії людству краще розраховувати: відновлювані чи невідновлювані? Чому?

2) дослід 1:

■ А зараз проведемо дослід. Запалимо свічку. Що вона дає? (Світло й тепло.)

■ А хто знає, який вид джерела з тих, які ми з вами сортували, використовується для виготовлення свічок (Нафта: з неї виготовляють парафін - основний матеріал для виготовлення свічок.)

■ А тепер піднесемо до полум’я свічки скло. Що утворилось на його поверхні? (Кіптява.) Про що це свідчить? (Про забруднення повітря.)

3) дослід 2 (робота в групах):

■ У вас на робочих столах пляшка з водою, порожня ємність і колесо з лопатями.

■ Візьміть пляшку з водою і лийте на лопаті колеса. Що відбувається? (Колесо обертається.)

■ Як те, що ви бачите, пов’язане з нашою темою? (Енергія води приводить до руху колесо.)

■ Як людина це використовувала в давнину й використовує зараз? (Водяні млини, гідроелектростанції.)

4) дослід 3 (робота в групах):

■ На вашому робочому столі вироби з паперів на паличці (на столах паперові флюгери — по одному для кожного учасника групи).

■ Візьміть їх, поверніть до себе вузьким боком і починайте якомога сильніше на них дмухати. Що відбувається? (Паперові лопаті обертаються.)

■ Як те, що ви бачите, пов’язане з нашою темою? (Енергія повітря приводить до руху колесо.)

■ Як людина це використовувала в давнину й використовує зараз? (Вітряні млини, вітряні електростанції.)

7. Перегляд та обговорення відео «Як Україна переходить на альтернативні джерела енергії»

(https://svitdovkola.org/pilot/3/media4- 1?ref=rz34pilot).

■ Про який вид енергії іде мова? (Сонця.)

■ Як вона може бути використана?

■ Чи може людина використовувати енергію Сонця без будь-яких приладів?

■ Чи використовуються в нашому регіоні сонячні батареї?

8. Індивідуальна робота. Заповнення таблиці «Переваги та недоліки використання енергії Сонця».

Занесіть до таблиці по 2 переваги й по 2 недоліки використання цього виду енергії:

9. Робота в групах. (Малювання джерел енергії та їх репрезентація.)

■ Пропоную вам намалювати те джерело енергії, використання якого ви вважаєте найбільш доцільним. Аргументуйте свою точку зору.

Використання техніки «Дві зірки й побажання».

10. Читання та обговорення казки «Нерозлучні друзі»

(https://vseosvita.ua/library/sonce-viter-i-voda-nevicerpni-dzerela-energii-vikoristanna-ih-ludinou-45486.html).

■ Про які природні сили йдеться в казці?

■ Про що сперечалися Сонце, Вода, Камінь і Вітер?

■ Чим вихвалялося Сонце?

■ Що розповіла про себе Вода?

■ Що може зробити Камінь?

■ Яку силу має Вітер?

■ Хто розсудив природні сили?

■ Як ви розумієте останні речення казки?

Висновок. Сонце, вітер і вода - невичерпні джерела енергії, які наявні завдяки енергії Сонця. Річки живляться дощами, які виникають унаслідок випаровування океанів та озер під дією сонячного тепла. Вітер дме над поверхнею землі внаслідок її нерівномірного нагрівання сонцем. Отже, Сонце, вода й вітер - це джерела нової енергії - чистої.

Оцінювання роботи в групі (отримання зворотного зв’язку від учнів в процесі навчання).

Використання техніки «Лист оцінки роботи в парі»

1 = згоден, 2 = не зовсім згоден, 3 = абсолютно не згоден

11. Рефлексія.

Використання техніки «Лист самооцінки»:

ПІДСУМКОВИЙ УРОК З ТЕМИ «ЕНЕРГІЯ»

Використання техніки формувального оцінювання «Вихідний квиток».

На початку уроку учні отримають «квиток».

Наприкінці уроку діти «компостують» свій квиток - виставляють собі певну позначку в разі відповідності зазначеному критерію і передають заповнену форму вчителю.

Якщо вчитель згоден з оцінкою, то квиток «компостується» (учитель ставить певну позначку або використовує діркопробивач (краще фігурний)).

Якщо ні, розбіжності в оцінках обговорюються та аналізуються в індивідуальній бесіді.