Нова українська школа: порадник для вчителя - Н. М. Бібік 2019

5.2. Діяльнісний підхід. Критичне мислення і розв'язання проблем
Розділ 5. Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи

На думку авторів технології «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» Джінні Стіл, Курта Мередіта і Чарльза Темпла, «критичне мислення - це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується ухваленням рішення».

Фундатор Інституту критичного мислення США Метью Ліпман вважає, що критичне мислення є «вмілим відповідальним мисленням, що дає змогу людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

а) ґрунтується на певних критеріях;

б) є таким, що самокоригується;

в) випливає з конкретного контексту».

ВМІННЯ ЛЮДИНИ, ЯКА МИСЛИТЬ КРИТИЧНО

✵ Оцінює надійність джерел інформації.

✵ Виокремлює необхідну інформацію та обробляє її.

✵ Аналізує та оцінює власні або чужі висловлювання, припущення, висновки, аргументи, гіпотези, переконання.

✵ Ставить запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки.

✵ Розглядає проблеми з різних точок зору та порівнює різні позиції і підходи для їх розв'язання.

✵ Висловлює власну позицію, влучно обирає мовленнєві засоби для формулювання думки.

✵ Ухвалює обґрунтоване рішення.

5.2.1. Технологія «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ)

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЧПКМ

✵ Процес учіння - це процес пов'язування нової інформації з уже відомою. В учнів виникають нові поняття на основі вже набутих знань та уявлень.

✵ Діти - допитливі від природи, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над серйозними питаннями та висувати оригінальні ідеї.

✵ Роль учителя - позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність дітей і стимулює пізнавальну активність.

✵ Критичне мислення формується насамперед під час дискусій, у процесі активної взаємодії з текстами, створення письмових робіт тощо.

✵ Завдання вчителя - не передавати учням власне розуміння певних понять чи явищ, а надати допомогу в розширенні та реструктуризації вже набутих ними знань під впливом одержаної нової інформації; в інтерпретації та розумінні нових явищ у світлі того, що учні вже знали; стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.

✵ Розвиток критичного мислення учнів сприяє формуванню демократичної громадянської свідомості.

Учителю для розвитку критичного мислення молодших школярів необхідно:

✵ виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

✵ дозволити учням вільно розмірковувати;

✵ приймати різноманітні ідеї та думки;

✵ сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

✵ забезпечити для учнів середовище без ризиків, вільне від насмішок;

✵ виражати віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;

✵ цінувати критичні міркування учнів.

Учні для того, щоб критично мислити, мають:

✵ розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;

✵ брати активну участь у навчальному процесі;

✵ ставитися з повагою до різноманітних думок;

✵ бути готовими висловлювати й заперечувати судження.

5.2.2. Цілі навчання (таксономія Блума)

Готуючись до уроку, вчителю важливо усвідомлювати цілі, яких потрібно досягти на цьому конкретному занятті.

У 1956 році американський психолог Бенджамін Блум у книзі «Таксономія освітніх цілей: сфера пізнання» («Taxonomy of Educational Objectives: Cognitive Domain») запропонував правила чіткого й однозначного формулювання і впорядкування цілей навчання:

✵ цілі когнітивної групи (розуміння, відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

✵ цілі афективної групи (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо);

✵ цілі психомоторні (навички письма, мовленнєві, фізичні, трудові навички).

Цілі когнітивної групи

У 2001 році ще одна команда вчених під керівництвом Лоріна Андерсона, колишнього учня Блума, і Девіда Кратволя, який працював разом із Блумом над оригінальною версією таксономії, випустила переглянуту таксономію Блума. Вона мала назву «Таксономія для навчання, викладання та оцінювання: перегляд Блумівської таксономії освітніх цілей» (Lorin W. Anderson, David Krathwohl. «А Taxonomy for Learning, Teaching and Assessing: A revision of Bloom's Taxonomy of Educational Objectives»).

Л. Андерсон і Д. Кратволь створили систему, в якій визначили, що дитина навчається як на рівні знань - фактичних, концептуальних, процедурних та метакогнітивних; так і на рівні процесів: запам'ятовування, розуміння, застосування, аналізу, оцінювання і створення.

Діаграма побудована ієрархічно: від простих до складних і найскладніших рівнів знань та когнітивних процесів.