Методичні коментарі до уроків за підручником “Мистецтво” - 2020

Настільна гра «Загадкове поле» (урок «Якби речі говорили»)

Обладнання і матеріали: підручник «Українська мова та читання» (автор Г. Остапенко) с. 122-123, розмальовка «Знайди риму», картки із загадками, роздруківка з додатковою інформацією про настільні ігри «Історія настільних ігор» (можна почепити на дошці в класі).

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Навіщо на уроці української мови та читання грати в настільну гру? Для дітей це чудова можливість попрактикуватися в організації спільної діяльності й комунікації. Саме це є одним із найважливіших завдань, які ми реалізуємо у своєму житті за допомогою мовлення. І саме цього ми маємо навчити дітей у початковій школі.

Учителю може здаватися, що діти, які в тиші сам на сам виконують чергову письмову вправу з підручника, ефективно навчаються корисних речей. А насправді ціннішою для дитини є галаслива гра в групі однолітків, де потрібно домовитися про правила й слідкувати за їхнім виконанням.

УВЕДЕННЯ В ТЕМУ

1. Рефлексія

Наприкінці тижня варто згадати, що цікавого запам'яталося учням з уроків української мови та читання. Можна записувати всі цікавинки на дошці у вигляді піктограм. Запропонуйте учням погортати сторінки підручника с. 32-37 та відповісти на запитання.

Запитання до дітей

• Які завдання вам сподобалися найбільше? Які ви хотіли б повторити ще?

• Яке завдання було складним? Які емоції ви відчули, коли з ним упоралися?

• Які нові слова ви зустріли в текстах і запам'ятали?

Варто почепити нові слова на дошці, щоб раз у раз діти читали їх мовчки. (Можна назвати такий вид роботи «Осінній словничок»: після кожного уроку чіпляти на дошку нові слова, а наприкінці осені полічити їх кількість).

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Діти вставляють пропущені букви в скоромовку — «Лізе далеченько равлик-равличен...ко». Переписують її у зошит. Тричі повторюють скоромовку у швидкому темпі, розказують одне одному.

2. Учні з'єднують слова, що римуються (див. розмальовку «Знайди риму»).

НАСТІЛЬНА ГРА

1. Підготовча бесіда

Запитання до дітей

• Чи любите ви настільні ігри?

• Чи є у вашій сім'ї традиція грати в ігри?

• Які настільні ігри ви знаєте?

• Хто хоче принести гру до класу, розповісти правила та пограти з друзями?

• Чи легко вам визначати, хто перший ходитиме в грі? Якими способами ви користуєтеся?

• Як іще гравці можуть домовитися про черговість ходів, окрім лічилки? (Поступитися; ходити за алфавітом; хто зможе простояти довше на одній нозі — той і перший тощо. Пропозиції дітей можуть стати справжнім відкриттям для вчителя).

2. Ознайомлення з ігровим полем і правилами гри

A. Об'єднання в команди по 3-5 гравців. Можна дати дітям можливість об'єднатися у команди за власним бажанням або зробити це за допомогою жереба.

Б. Створення атрибутів для гри. Відкрийте підручник на с. 122-123, розгляньте поле та прочитайте розділ «Підготуйте». Можна виготовити гральний кубик власноруч. Фішками можуть слугувати ґудзики, квасоля, фігурки з кіндерів або зліплені з пластиліну. Учитель роздає командам картки із загадками.

B. Прочитайте розділ «Правила гри» та обговоріть у групі. З'ясуйте все незрозуміле. Якщо треба, покажіть приклад початку гри фронтально.

Г. Обговоріть із дітьми правила поведінки під час гри. Для формулювання правил учитель ставить запитання, а також діти можуть запропонувати свої.

Запитання до дітей

• Як варто поводитися, щоб не заважати іншим командам? (Говорити пошепки, щоб не заважати грати іншій команді).

• Що робити, якщо тобі незручно рухати свою фішку, не видно поля? (Не штовхатися, а поле розмістити так, щоб усім було зручно).

• Що робити, якщо хтось виграв? (Не звинувачувати інших у програші).

• Що робити, коли учасники групи не можуть дійти спільного рішення? (Якщо є запитання - піднімати руку, щоб учитель підійшов).

Ґ. Проведення гри. У цей час вчитель спостерігає за роботою груп, за потреби допомагає, підтримує.

Д. Коли група закінчує гру, треба допомогти дітям обговорити її.

Запитання до дітей

• Чи задоволенні ви спільною грою? Чому?

• Що було зручно, приємно?

• Що було складно?

• Що заважало, дратувало?

• Чи хочеться зіграти знову?

Якщо є достатньо часу, дайте дітям можливість пограти ще. Якщо ні, то запропонуйте почати виконувати домашнє завдання.

ВАРІАНТИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Придумати власну загадку, записати її і прочитати на наступному уроці.

2. Можна розділити клас на три групи. Кожний учень з групи має знайти загадку: 1-ша група про каштан, 2-га — про гриби, 3-тя — про осінь. На наступному уроці діти розгадують і порівнюють.

3. Створити власну гру з пересуванням фішок (див. роздруківку «Історія настільних ігор»).

4. Пограти в будь-яку гру з родиною.