Підручник - Я досліджую світ 1 клас Частина 1 - І.В. Андрусенко - Грамота 2018

ШКОЛЯРИКИ-ШКОЛЯРІ

ПРИРОДА НАВКОЛО МЕНЕ

Що мене оточує?

Сонце, зорі, гори, вода, ґрунт, гриби, рослини, тварини, люди — усе це природа. Але природою не можна назвати те, що зроблено руками людини.

Розглянь малюнок. Розкажи, що належить до природи.

Розглянь малюнки. Знайди «зайвий» предмету кожному ряду.

Загадка

Що може в один і той же час стояти та ходити?

У якому ряду «заховалася» відгадка?

Розглянь малюнки. Згрупуй предмети за подібністю. Розкажи, до чого подібні метелик, груша, змія, веселка.

Відповідай так:

«Веселка подібна до моста, а бант … »

Мої домашні улюбленці

Відгадай загадки. Знайди відгадки на малюнках.

Загадки

• Умивається, а рушником не витирається.

• Не балакає, не співає, коли хто йде, господаря сповіщає.

• Хто на собі кам’яний будиночок носить?

Розгляньте малюнки.

Розкажіть, хто з тварин живе у вашій оселі.

Який вигляд має ваш улюбленець?

Хто вибирав кличку для нього?

Хто за ним доглядає?

За що ви любите цю тварину?

Послухай розповідь.

Як кошеня маму знайшло

На осінньому сонечку лежало маленьке кошеня. Воно тицяло мордочкою в різні боки й плакало: «Мамо, мамо...» Кошеня замерзло й хотіло їсти.

Але мама не чула... Вона була далеко.

Учора хлопчик-школяр узяв малого клубочка до себе додому, бо хотів мати тваринку. Йому було байдуже, що за ним бігла мама кошеняти й плакала, просила повернути їй дитину. Хлопчик не зважав: він ніс кошеня додому.

Проте батьки хлопчика не дозволили залишити його вдома. Адже він навіть дозволу не спитав!

Тому кошеня знов опинилося на вулиці, далеко від дому та мами.

Коли вже почало сутеніти, сил у кошеняти майже не залишилося. Мале втомлено розляглося на землі. Аж раптом:

— Вуханьчику, ти чий? — запитав лагідний голос.

Малий, не вірячи, що це звертаються до нього, підняв голову. Серце в малюка ледве не вистрибувало з грудей.

— Мам, — промуркотіло кошеня. — Мамо!

А Таня, так звали дівчинку, поглянула на своїх батьків:

— Можна взяти кошеня? — запитала.

Дорослі ствердно кивнули:

— Бери, але доглядати будеш за ним сама!

— Домовилися, — відповіла дівчинка й ще ніжніше притулила маленький клубочок. — Тепер я буду для тебе мамою, Вуханьчику.

— Мамо...— уже крізь сон, ствердно відповіло кошеня.

А навколо кружляло в танку листя. Воно радісно виспівувало: «Кошенятко знайшло маму... Кошенятко знайшло свою маму...»

За Н. Гуркіною

Що сталося з кошеням?

Хто насправді пожалів тваринку? Яке ім’я дала йому дівчинка?

Поміркуй разом із дорослими, де тваринам живеться краще: в оселі чи серед природи.

Розгляньте малюнки. Чому іграшки виготовляють у вигляді тварин?

Піклуйся про тварин, які живуть у тебе вдома.