Українська мова та читання 3 клас Частина 1 - Варзацька Л.О., Трохименко Т.О. 2020

§ 32. Змінювання дієслів за часами
Дієслово

На квітці метелик, мов свічечка

Павло Тичина

278. 1. Прочитайте вірш. Із якою метою вжито окличні речення?

Діти бігають, стрибають,

далі — весело гукають:

— Ах, метелик!.. Подивіться!..

Ось він, ось він метушиться!

Та який же гарний, гожий!

Наче квітка, прехороший!

Олена Пчілка

2. Продовжте діалог.

3. Усно перебудуйте перше речення так, щоб у ньому йшлося про одну дитину.

4. Випишіть із вірша: І варіант — дієслова; II варіант — прикметники. Визначте їх число.

279. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Спиши речення. Підкресли дієслова. Виділи в них префікси.

Білокрилий метелик од вітру притих, у портфель залетів і сховався між книг.

Микола Сингаївський

280. 1. Розгляньте малюнки. Що виготовляє Оксанка? Опишіть її дії.

2. Запишіть розповідь про Оксанчину творчу працю.

Спочатку Оксанка обвела олівцем контури метелика. Тепер обережно вирізує його. Потім буде розфарбовувати свого метелика різними кольорами.

3. Розгляньте таблицю. Зіставте дії Оксанки з моментом мовлення.

Дієслова змінюються за часами.

Дієслова минулого часу означають дії, що відбувалися або відбулися до моменту мовлення: (що робив?) малював; (що зробив?) намалював.

Дієслова теперішнього часу вказують на дії, які відбуваються у момент мовлення: (що роблю?) малюю; (що роблять?) малюють.

Дієслова майбутнього часу називають дії, які будуть відбуватися після моменту мовлення: (що буду робити?) буду малювати; (що зроблю?) намалюю; (що робитиму?) малюватиму.

281. 1. Прочитай запитання. Дай на них письмові відповіді.

► Що ти робив/робила сьогодні вранці?

► Що ти робиш на уроці української мови?

► Що ти будеш робити після уроків?

2. Підкресли дієслова і визнач їх час. Поясни, чому ти так вважаєш.

282. 1. Прочитайте початок казки. Що могло б трапитися далі?

ЧЕРВОНИЙ МЕТЕЛИК

Над зеленою травою пурхає червоний метелик. Яскравий, красивий. От він сів на травинку. Побачив метелика горобець. Літає над ним, ось-ось наздожене.

Злякався метелик. Полетів до червоних троянд...

За Василем Сухомлинським

2. Складіть і запишіть продовження казки. Введіть у неї діалог.

3. Визначте число і час ужитих вами дієслів.

283. 1. Спиши перший абзац казки «Червоний метелик» із попередньої вправи.

2. Підкресли дієслова, визнач їх час і число.

На Великдень сонце грає

Олекса Стефанович

284. 1. Прочитайте поетичні рядки. Які почуття вони пробуджують?

Співає жайворон з небес:

— Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

У небо дзвін гуде з села:

— Христос Воскрес! Йому хвала!

Радіють діти у вінках:

— Христос Воскрес на небесах!

І лине пісня до небес:

— Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Катерина Перелісна

2. Випишіть дієслова. Поставте до них питання і визначте їх час та число.

3. Побудуйте звукову модель виділеного слова.

285. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Спиши речення. Як ти розумієш його зміст?

Христос воскрес — воскресне Україна!

3. Підкресли дієслова. Визнач їх час та число.

286. 1. Прочитай текст, уставляючи пропущені букви в словах. Поясни їх правопис.

НІЧ ПІД ВЕЛИКДЕНЬ

Колись у селах України парубоцтво мало звичай під Великдень ро..палювати вогон.. . Ро..кладали багаття десь на горбі, щоби було видно його на все село і навіть у сусідніх селах. Коло вогнища люди Христа дожидали.

У народі є таке пояснення: «Вогонь під Великдень— це так, як Ісусові присвічувати, коли він має воскреснути».

У церкві цілу ніч тривала Великодня відправа. Закінчувалась вона удосвіта.

За Олексою Воропаєм

2. Як можна згрупувати виділені слова? Обґрунтуй свою думку.

3. Поділи текст на частини. Постав до кожної з них запитання.

4. Випиши дієслова минулого часу. Визнач їх число.

287. 1. Розглянь малюнок і прочитай текст.

ДАРУЙМО ПИСАНКУ!

Писанки — символ Сонця й весняного пробудження. У їхньому розписі використовують як геометричні фігури, так і рослинні й тваринні мотиви: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, колоски, баранці, коники, пташки тощо. Усе це — символи, магічні знаки наших далеких предків. Наприклад, кривулька передає вічність сонячного світла, зірка символізує Сонце, дубове листя — силу й довголіття, пташка — людську душу.

Писанками обмінюються або дарують знайомим на знак братерства. Писанка, отримана на Великдень, відвертає напасті та лихих людей.

2. Для чого дарують писанки на Великдень? Дай письмову відповідь на запитання словами з тексту.

3. Підкресли дієслова теперішнього часу. Визнач їх число.

4. Знайди у тексті споріднені слова. Випиши їх групами й познач корені. Надпиши скорочено над кожним словом, до якої частини мови воно належить.

Випурхнули грози в золотих громах

Анатолій Мойсієнко

288. 1. Прочитайте вірш і послухайте музику. Що ви уявляєте?

Повіяв вітер, крильми лопоче,

термосить гілля, дме просто в очі.

Пташки сховались, дерева гнуться,

блискавки в небі, як змії, в’ються.

Громи гуркочуть, йде гук горою,

вирують хмари, корчаться з болю.

Бушує злива, змулена річка,

ридає квітка, плаче травичка.

Марійка Підгірянка

2. Знайдіть у вірші дієслова, які допомагають: І варіант — побачити грозу; II варіант — почути її грізні звуки. Поставте до дієслів питання. У якому часі вони вжиті?

3. Спишіть поетичні рядки, які вам найбільше припали до душі.

4. Випишіть дієслова теперішнього часу: І варіант — із першої строфи; II варіант — із другої строфи. Утворіть від них форми майбутнього часу за зразком.

Зразок.

289. 1. Спиши слово. Зі складів утвори і запиши слова.

2. Спиши прикмету. Визнач, у яких часових формах ужито дієслова. Випиши дієслово майбутнього часу й утвори від нього форму теперішнього часу.

Грім гримить — хліб буде родить.

290. 1. Прочитайте текст. Який він: науковий чи художній?

ГРІМ ТА БЛИСКАВКА

Блискавка — це велетенська іскра, яка спалахує в небі під час грози.

На верхівках грозових хмар дуже холодно, тому краплинки води перетворюються на крижинки. Крижинки постійно рухаються, стикаються одна з одною і від тертя електризуються. Коли електричні заряди накопичуються, в небі спалахує блискавка. Від надзвичайно високої температури блискавки повітря миттєво нагрівається і розширюється. У результаті відбувається вибух, який ми називаємо громом.

Грім часто викликає в людей страх, але боятися варто не грому, а блискавки. Якщо цей сильний електричний розряд влучить у людину, вона може загинути.

Із часопису

2. Доповніть і запишіть речення.

Блискавка — це .... Від високої температури блискавки ....

3. Підкресліть дієслова. Усно поставте до них питання. Визначте, у якому часі й числі вжито ці дієслова.

4. До дієслів теперішнього часу доберіть одну із форм майбутнього часу. Користуйтеся зразком із вправи 288.

291. 1. Прочитай і спиши текст, змінюючи подані в дужках іменники відповідно до змісту.

Здалека накочувалася гроза. Потемніла вода у (річка). Зашуміли дерева. Заметалися птахи. Бусли лячно замахали (крила) по лісових (болітця).

За Григором Тютюнником

2. Визнач час і число дієслів. Виділи в них префікси.

3. Чим цей твір подібний до вірша Марійки Підгірянки (вправа 288)?

292. 1. Поспостерігай за росою. Які бувають росинки? Замалюй те, що тебе здивувало.

2. Добери і запиши образні вислови, які допоможуть тобі описати краплинки роси.

Дише степ на повні груди

Віктор Кочевський

293. 1. Прочитайте вірш.

Цю краплиночку роси

ти додому віднеси.

Батько скаже:

— Хлопче,

що це палахкоче? —

Мати запитає:

— Що це в тебе сяє?

Блискітки-зірниці?

Іскра блискавиці?

Що ти маєш, синку?—

Я скажу:

— Росинку!

Микола Петренко

2. Які дієслова-синоніми вживає поет, змальовуючи росинку? Із чим її порівнює?

3. Випишіть дієслова: І варіант — теперішнього часу і доберіть до них форми майбутнього часу; II варіант — майбутнього часу і доберіть до них форми теперішнього часу.

294. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке слово тут «зайве»? Чому?

2. Спиши речення. Підкресли дієслово. Визнач його час і число.

Перед мною і за мною степ колишеться, як море.

Яків Щоголів

295. 1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

Данилко виходить крадькома із хати. Степ простеляється перед ним, як чарівна долина...

Як пахне трава, пахнуть квіти! Навіть сонце пахне, як жовтий віск. А скільки всіляких ласощів росте у степу!

За Юрієм Яновським

2. Випишіть дієслова теперішнього часу і доберіть до них форми минулого часу за зразком.

Зразок.

296. 1. Прочитайте текст. Які картини постають у вашій уяві?

Про що шепочуть степові трави? Може, про те, як на них зупинялися постоєм козаки, варили саламату. А кобза дзвеніла у тихе надвечір’я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем. Під ту жалобу схиляв голову старий козак та згадував вірне товариство, що полягло десь під Кафою...

За Григором Тютюнником

Саламáта — українська народна страва із гречаного борошна, затерта часником.

2. Доберіть до тексту заголовок.

3. Випишіть дієслова минулого часу: І варіант — із третього речення; II варіант — із четвертого речення. Доберіть до них форми теперішнього часу за зразком.

Зразок.

297. 1. Прочитай вірш.

Трави в’януть під млосною спекою,

крутить вихор серпневий пил.

Осокори за даллю далекою

підпирають в степу небосхил.

Василь Симоненко

2. Знайди слова, вжиті у переносному значенні. Поясни, як ти їх розумієш.

3. Випиши дієслова і визнач їх час. Добери до цих дієслів інші часові форми і запиши за зразком.

Зразок.

4. Побудуй звукову модель виділеного слова.

На полях пшениченька колосиста

Андрій Малишко

298. 1. Прочитайте вірш у музичному супроводі.

Шумить широкий лан пшениці,

шугає вітер з краю в край.

І небо сонцем промениться,

лаштує землю на врожай.

Василь Кравчук

2. Яким ви уявляєте пшеничний лан? Які слова вірша допомагають його «побачити»?

3. Випишіть дієслова та визначте їх час і число. З’ясуйте, яке дієслово вжито у переносному значенні.

4. Скористайтесь довідкою і замініть дієслова синонімами, які відповідають змісту і ритму вірша. Запишіть оновлений вірш.

Слова для довідки: гуде, дзвенить, гомонить; літає, дує, віє; виблискує, іскриться, сяє; готує, лагодить, ладнає.

299. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова.

2. Спиши прислів’я.

Пшениця колоситься — життя веселиться.

3. Підкресли дієслова і визнач їх час. Добери до них інші часові форми.

300. Учімося читати твори образотворчого мистецтва!

1. Розгляньте малюнок. Зверніть увагу, якими барвами переливається пшеничне поле.

2. Уявіть, що ви разом із дівчинкою стоїте серед колосистої пшениці. Як вітерець грається із колосками? Про що з ними перешіптується? Які звуки долинають до вас?

3. Послухайте «Пісню жайворонка» П. Чайковського. Як композитор передає голоси колосистої ниви, радісний колір хлібів?

4. Складіть і запишіть оповідання за заголовком: І варіант — «Про що шепочуть колоски пшениці?»; II варіант — «Чому радіє пшенична нива?».

301. 1. Прочитай і спиши текст. Добери до нього заголовок.

Ось і прилинула весна-красна. Потекли струмочки талої водиці-сніговиці. Жайворон потоптав кригу в калюжах.

Налилася колосом пшенична нива. Розрослася.

Щедро її дощі напували. Сонечко пестило, пригрівало.

За Василем Довжаком

2. До виділених дієслів добери і запиши синоніми.