Підручник - Українська мова. Буквар 1 клас частина 2 - О. Л. Іщенко - Літера ЛТД 2018

Тема тижня «Мандруємо Україною»

Літери Ш, Х

Вухо — вушко, каша — кашка, груша — грушка.

Вушка — мушка, кішка — кізка, мишка — миска, жити — шити.

• Як змінилося значення слів?

швець — Шевчук, Шевченко кравець — Кравчук, Кравченко коваль — Ковальчук, Коваленко

Міняти шило на мило. Шила в мішку не утаїш. Як на шилі сидіти.

• Які букви пропущені?

Поміркуй, що може означати цей малюнок.

Сьогодні Мишко влаштував у класі виставку світлин «Мої подорожі по Україні». Зранку ми разом з учителькою натягнули шворку біля стіни і розвісили його робо́ти.

Після уроків Мишко переодягнувся у вишиванку. Він виглядав урочисто, але дуже хвилювався. Це його перша виставка.

Як же цікаво розповідав Мишко! Ми усі захотіли побачити водоспад Ши́піт і Шацькі озера. А також — і собі влаштувати виставки.

Вишивати (що?) ...,

Вишива́ти (як?) ...,

вишиванка (яка?) ....

• Добери слово.

ВИШИВАНКА

Вишиваю вишива́ночку

Я для братика Іваночка.

Вишива́ночка у вишеньках,

Ягідка́ми рясно вишита.

Вся в мережках вишива́ночка —

Пода́рунок для Іва́ночка.

Варвара Гринько

• Яке з утворених слів — назва професії? Що роблять представники цієї професії?

СКОРОМОВКА

Кричав Архип,

Архип охрип.

Не треба Архипу

кричати до хрипу.

Горох — горіх, муха — мука, кахель — кухоль. Харків, Херсон, Христи́на, Хоро́л, Хуст.

• Розкажи за схемою, як до нас приходить хліб.

Спочатку первісні люди звернули увагу на дикоро́слі злаки. То були предки наших пшениці, жита, вівса.

Зерно збирали і їли сирим. Потім, через сотні років, на-вчи-ли-ся розтирати зерно, робити крупу і варити її. Першим хлібом була рідка каша.

Згодом, як кажуть ар-хе-о-ло-ги, давні люди з густої зерново́ї каші почали випікати прісний хліб.

• Придумай назву до тексту.

ЗАГАДКА

Восени лягло, взимку спало,

Навесні зійшло, а влітку вусатим стало.

ПРИСЛІВ’Я

Хліб — усьому голова.

Багато снігу — багато хліба.

Без хліба не обід; без капусти не борщ.

ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ ЧЕРВОНА КАЛИНА

Зацвіла в долині

Червона калина;

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало!

Пташечка зраділа

І защебетала...

Почула дівчина,

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину.

ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає,

І сонце спатоньки зове

У синє море...

• Із чим порівнює появу цвіту на калині Тарас Шевченко?

Що змінилося в світі від того, що зацвіла калина?

Як ти читатимеш вірш «Зацвіла в долині червона калина»: швидко чи повільно, тихо чи голосно, радісно чи сумно? Чому?

Спробуй переказати своїми словами вірш «За сонцем хмаронька пливе». Що змінилося?

Обговоріть у класі: чи однакові почуття викликає слухання вірша і його переказу?

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

У кожного народу є свій найбільш шанований поет. В українців — це Тарас Шевченко. Він мріяв про ті часи, коли у вільній Україні поважатимуть мову, культуру та історію нашого народу, а всі люди будуть щасливими.

ВИШЕНЬКИ

Поблискують черешеньки

В листі зелененькім,

Черешеньки ваблять очі

Діточкам маленьким:

Дівчаточко й хлоп’яточко

Під деревцем скачуть,

Простягають рученята

Та мало не плачуть:

Раді б вишню з’їсти,

Та високо лізти,

Ой раді б зірвати,

Та годі дістати!

«Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!»

«Ой того ми так високо

Виросли на гіллі, —

Якби зросли низесенько,

Чи то ж би доспіли?»

• Скільки голосів ти чуєш у вірші «Вишеньки»?

Опиши, що ти уявляєш, коли читаєш цей вірш.

Чи змінилося б щось у вірші, якби замість слів вишеньки, діточки, низесенько та ін. були слова вишні, діти, низько?

Що спільного в прочитаних поезіях Тараса Шевченка і Лесі Українки?

Чим схожі поети і художники?

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Леся Українка писала не тільки для дорослих, а й для дітей. Вона дбала, щоб українські діти мали що читати рідною мовою. Також вона збирала народні пісні, ігри — щоб зберегти їх для майбутнього.