Підручник - Українська мова. Буквар 1 клас частина 2 - О. Л. Іщенко - Літера ЛТД 2018

Тема тижня «Що потрібно для життя»

ДІТИ З БЕШКЕТНОЇ ВУЛИЦІ

Мого брата звати Ю́нас, мене — Мі́я-Марія, а нашу маленьку сестричку — Ло́тта. Вона сердиться, що не така велика, як ми. Нам з Юнасом дозволяють у суботу ходити на базар по карамельки. Ми приносимо їх і Лотті.

Якось періщив страшний дощ. Ми взяли татову парасолю і таки купили червоних карамельок. А Лотту навіть на вулицю не пустили.

— А чого йде дощ? — спитала Лотта.

— Щоб росли пшениця й картопля і нам було що їсти, — відповіла мама.

— А чого ж тоді він іде на базарі? — допитувалася Лотта. — Щоб росли караме́льки?

Увечері, коли ми лягали спати, Юнас мені сказав:

— Як приїдемо до бабусі й дідуся, то посадимо на городі не моркву, а наші карамельки.

— Атож, хоча для зубів морква корисніша, — відповіла я.

Улітку ми живемо в дідуся та бабусі. Ану вгадайте, що втнула там одного разу Лотта? За хлівом лежить купа гною, яку дідусь Югансон розкидає на полі, щоб усе гарно росло.

— А навіщо потрібен гній? — спитала Лотта. І тоді тато відповів, що на гною все дуже гарно росте.

— А ще потрібен і дощ, — додала Лотта.

— Саме так, — згодився тато.

А по обіді задощило.

— Чи бачив хтось із вас Лотту? — спитав тато.

Ми вже давно не бачили Лотти. Тож заходилися її шукати. Спершу ми обнишпорили будинок і всі шафи, однак Лотти ніде не було. Врешті ми з Юнасом і татом стали шукати надворі — у хліві, сіні, по всіх усюдах. А тоді ми подалися за хлів. І — уявіть собі! — Лотта стояла під дощем посередині купи гною! Вона вся промокла до рубця.

— Серденько моє, Лотто, чого ти там стоїш? — запитав тато.

І тоді Лотта крізь сльози відповіла: «Бо я хочу вирости й стати такою завбільшки, як Юнас і Мія-Марія».

Астрід Ліндгрен. Переклад зі шведської Галини Кирпи

Хто є оповідачем у тексті? Які події відбуваються в оповіданні? Що в оповіданні видалося несподіваним чи смішним? Чому сталося непорозуміння з Лоттою? Спробуй пояснити Лотті, якій лише чотири роки, чому дощ і гній не допоможуть їй вирости. Чи можна назвати сім'ю Мії-Марїї щасливою? Чи знаєш ти інші твори Астрід Ліндгрен?

Голосні звуки. Склад. Наголос

1. Утвори слова зі складів. Спиши речення, вставивши утворені слова. У всіх словах речення постав наголоси і підкресли букви, що позначають голосні звуки.

..., ..., ... — це основні потреби усього живого.

2. Встав букви, що позначають голосні звуки. Мають утворитися назви членів сім’ї. Постав наголоси у словах.

3. Заміни виділені слова близькими за значенням.

Періщив страшний дощ.

Ми почули страшний звук.

ПРИГОДИ ЦИБУЛІНО (уривок)

Бідолашний Вишенька гуляв по парку сам-самісінький. Його вихователь, синьйор Петрушка, усюди почіпляв дощечки з написами про те, що Вишеньці дозволено і що заборонено.

Біля озера із золотими рибками висів напис: «Заборонено Вишеньці занурювати руки у воду». Був тут іще і такий напис: «Рибкам заборонено розмовляти з Вишенькою».

А посеред квітів на клумбах стирчали таблички: «Заборонено Вишеньці торкати квіти, бо йому не дадуть цукерок». Або таке: «Вишенько, не бігай по траві, бо за це муситимеш написати дві тисячі разів слова: "Я неслухняний хлопчик"».

...З горя Вишенька тяжко захворів. Його трясла лихоманка. І ліжко під ним тряслося, а від його кашлю шибки бряжчали у вікнах.

Лікар Каштан уважно оглянув Вишеньку з голови до п’ят. Звелів показати язик, помацав пульс, тихенько про щось розпитав. Потім вимив руки і раптом проказав:

— Ох, яка тяжка недуга — жодного не мати друга!

— На що це ви натякаєте? — перебив його синьйор Помідор.

— Я не натякаю. Хлопчик нічим не хворий. Просто на нього найшла страшенна нудьга.

— А що то за хвороба — нудьга? — спитала графиня Вишенька Старша.

— Це смуток, журба. Дитині потрібне дитяче товариство. Чому ви не пускаєте його іноді погратися з іншими дітьми?

Джанні Родарі. Переклад з італійської Анатолія Іллічевського

• Як автор ставиться до Вишеньки? Чи допомагають Вишеньці правила синьйора Петрушки? Чому захворів Вишенька? Які його потреби не були задоволені?

Перенос слів із рядка в рядок

1. Слова переносять із рядка в рядок складами: лі-кар.

2. Односкладові слова не поділяють для переносу: пульс.

3. Не можна залишати в рядку або переносити одну букву: озе-ро, а не о-зеро.

1. Спиши слова, поділяючи їх для переносу.

Дитина, голова, язик, трава, помідор, алея, двір.

2. Поділи слова для переносу по-різному:

жу-рба, жур-ба, зна-ння, знан-ня.

Хлопчик, каштан, рибка, життя, іграшка.

3. Поясни правопис виділених букв.

4. Склади речення. Постав запитання до речення.

Що ... ? Кому ... ?

Спочатку брунька була маленька. Світило сонце, ішов дощ — і брунька росла. Одного дня листочки розгорнулися. З’явилася ніжна рожева квіточка. Яка ж вона була гарна! До квітки щодня прилітала бджола. Потім з квітки опали пелюстки. Їх було п’ять. І побачило світ я — маленьке зелене яблучко. На дереві я тримаюся за допомогою плодоніжки. Через неї дерево дає мені воду і їжу.

Я росту. Тепер я вже велике яблуко. Але ще зелене. Скоро буду жовтим. А на сусідньому дереві багато червоних яблук.

Усередині я маю п’ять зерняток. Ти знаєш, що буде, як зернятко потрапить у землю?

• Хто розповідає історію? Придумай назву оповіданню. У яку пору року розповідається ця історія? Перекажи оповідання за допомогою виділених слів.

• Порівняй текст і схему: з чого складається текст, а з чого — схема?

Чи можна сказати, що схема теж розповідає? Чи всі події, про які йдеться в тексті, є на схемі?

Приголосні звуки

1. Чим схожі й чим відрізняються слова у кожній групі? Поясни значення слів однієї з груп.

2. Запиши підписи до малюнків — використай слова:

а) назви розміру;

б) назви кольору.

Вимов приголосні звуки у словах — назвах ознак. Які приголосні повторюються в кожній парі?

Букву й під час переносу не можна відривати від попередньої букви: сой-ка.

Але: буквосполучення йо під час переносу не розривається: ра-йон.

3. Поділи слова для переносу. Який звук завжди вимовляється м’яко?

Зайчик, гайка, копійка, синьйор, байка, гайок, бойовий.

4. Утвори за зразком: гілка — гілочка. Як змінюється значення слова?

Зерно — ... , бджола — ... , квітка — ... .