Літературне читання
Мовно-літературна освітня галузь

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

1. Пізнаємо простір дитячого читання

Учень/учениця:

правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори;

співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково-художні оповідання; байка);

самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань,

називає основні жанрові ознаки п’єси;

розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів;

називає основні теми прочитаного;

прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання;

розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання;

вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок;

виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси;

знаходить в них потрібну інформацію.

Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації:

- усна народна творчість (малі фольклорні форми: дитячі пісеньки, ігри, лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко-фантастичні, легенди, байки, пісні);

- художні твори відомих українських і зарубіжних письменників:

- поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші);

проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси);

байки (вірші і проза).
Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти.

2. Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів);

виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів;

самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя);

застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту.

Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.

Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення).

Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст.

Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор.

Застосування різних видів читання: аналітичне ‒ для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове — для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

3. Взаємодіємо усно за змістом прочитаного

сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст;

уточнює інформацію;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту;

ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту;

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті;

вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація;

визначає тему сприйнятого на слух твору;

бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок;

розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні;

висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації;

підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого;

бере участь у відтворенні і розігруванні діалогів за прослуханим твором, використовуючи мовленнєві і позамовні засоби;

користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування, найважливіших правил літературної вимови.

Сприймання-розуміння усної інформації.

Аналіз та інтерпретація почутого.

— розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;

— розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні;

Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

— вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.;

— висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

4. Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього;

відповідає на запитання щодо прочитаного твору;

знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів;

користується планом і малюнками для переказу прочитаного;

установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки;

визначає у творах елементи розповіді, описи, міркування;

визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору;

самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя);

самостійно визначає тему твору; основну думку — з допомогою вчителя;

самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково);

розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі;

знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні;

визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору;

розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично);

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань;

визначає жанрові ознаки героїко-фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя;

самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними;

самостійно ставить запитання до тексту;

висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання);

розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя);

висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі;

самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни;

визначає тему прочитаного тексту;

самостійно виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу;

поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя);

самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів;

передає зміст тексту;

перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці);

висловлює особисте ставлення до прочитаного.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково-художні).

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

— розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів;

— знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх;

— самостійне визначення послідовності подій у творі;

— самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань;

— користування планом для переказу прочитаного твору;

— установлення причиново-наслідкових зв’язків;

— формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису, міркування;

— орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

— формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;

— розвиток умінь застосовувати різні види переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий);

2) дослідження засобів художньої виразності:

— розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.;

— розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті;

— самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах;

— використання у власному мовленні засобів художньої виразності;

— формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору;

3) дослідження жанрових особливостей:

- розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися;

— розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи — без вживання терміну), оповідань;

— спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави);

— розвиток умінь правильно визначати і називати головного персонажа твору, аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки;

4) діалогічна взаємодія з текстом:

- розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору;

— розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом відповідей на запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору;

— ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів;

— розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі.

Дослідження побудови і змісту науково-художнього тексту.

— орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів;

− самостійне визначення теми науково-художнього тексту;

— формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм; пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться;

— розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану;

— формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя);

‒ розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в науково-художньому тексті зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін.

5. Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання;

самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний та довідково-інформаційний апарат;

пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій читацький запит у бібліотеці;

самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі;

користується під час вибору книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого);

висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку;

складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя).

Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику.

Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні.

Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання.

Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту).

Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет-ресурсами бібліотеки.

Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін.

Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за таким алгоритмом.

6. Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає і пояснює значення поняття медіа;

розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації;

аналізує медіатексти за критеріями-факти і судження про них;

формулює висновки за прочитаним, побаченим;

знає правила безпечної поведінки в Інтернеті;

створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір;

пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту.

Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія);

аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети);

практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі).

Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації.

7. Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти

придумує словесну картину за прочитаним твором;

виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного;

доповнює тексти (за орієнтирами вчителя);

продовжує діалог;

придумує текст за аналогією до прочитаного;

творчо переказує прочитане.

Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств;

Інтерпретація ілюстрацій до текстів;

придумування словесних картин;

аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку.

Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

1. Пізнаємо простір дитячого читання

пояснює, з яких джерел складається простір його читання;

розрізняє твори усної народної творчості і авторські наводить приклади;

називає імена і прізвища відомих українських письменників, з творами яких неодноразово зустрічався на уроках;

знає назви, сюжети кількох фольклорних і літературних творів;

знає напам'ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок, загадок; пояснює цінність книг, читання, бібліотек;

розповідає про свої читацькі уподобання; знає, яким чином можна задовольнити потреби у знаходженні нової інформації.

Жанрове і авторське розмаїття навчального матеріалу, з яким учні ознайомлюються на уроках літературного читання, самостійного читання відповідно до індивідуальних інтересів і можливостей доступу до джерел інформації:

- усна народна творчість (малі фольклорні форми; прислів’я, приказки, усмішки, притчі; героїко-фантастичні і соціально-побутові казки; пісні; міфи про створення світу і людей);

- художні твори письменників-класиків, відомих українських і зарубіжних письменників;

- поезія (вірші пейзажні, ліричні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, скоромовки, акровірші);

- проза (оповідання, уривки з повістей, автобіографічних творів, спогадів; легенди; п’єси);

- байки (вірші і проза);

Науково-художня, науково-популярна літературна з різних джерел, навчальні тексти;тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

світ думок, почуттів, прагнень дітей; родинні стосунки; ставлення людей до рідної землі, рідної мови; пошанування праці; події життя української діаспори; події минулого і сучасного; життя видатних людей, винаходи, фантазії, пригоди, фантастика; бібліотеки, музеї тощо.

2. Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

володіє повноцінною навичкою читання вголос і мовчки текстів різних видів як загальнопредметним умінням;

усвідомлює важливість уміння вправно читати для успішного навчання тепер і в майбутньому;

самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів);

самостійно виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів;

самостійно розуміє фактичну, концептуальну, підтекстову (в художніх творах, з допомогою вчителя) інформацію в текстах різних видів, у т.ч. суцільних та перерваних текстах.

самостійно й усвідомлено застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів;

здійснює самоконтроль, самооцінку якості свого читання і розуміння змісту; за потреби застосовує прийом перечитування тексту чи окремих частин, фрагментів.

Удосконалення прийомів смислової та технічної сторін навички читання вголос і мовчки: застосування прийомів розуміння змісту текстів різних видів; виконання вправ, завдань з розвитку технічної сторони навички; читання вголос правильно, в індивідуальному темпі, з дотриманням основних норм орфоепії.

Самостійний добір і застосовування під час читання вголос, декламації прозових художніх (уривки), поетичних творів та інсценізації відповідні мовленнєві та позамовні засоби виразності: тон, гучність, логічний наголос, темп, жести, міміка та ін. Передача з їх допомогою загального емоційного настрою змісту твору, зміну емоційного настрою персонажа, стану природи та ін.

Пояснення значень незнайомих слів, висловів, термінів у текстах різних видів; користування виносками, тлумачними словниками, довідниками, спираючись на контекст, а також шляхом добору контекстуальних синонімів.

Виділення й розуміння в текстах фактів, подій, відомостей; володіння умінням робити нескладні висновки; самостійне визначення теми та основної думки твору; узагальнення інформації; пояснення суті графічного матеріалу. Пояснення практичного застосування інформації з тексту.

Застосування різних видів читання: аналітичне/поглиблене, переглядове, вибіркове/пошукове — відповідно до мети читання (для всіх видів текстів).

Формування умінь здійснювати самоконтроль, самооцінку власної читацької діяльності. Застосування прийому перечитування з метою удосконалення, корекції техніки читання, повнішого розуміння змісту, пошуку відповідей на поставлені запитання.

3. Взаємодіємо усно за змістом прослуханого

критично сприймає усну інформацію; аналізує йуточнює її;

сприймає і розуміє художній, науково-художній текст;

виконує усні інструкції і настанови вчителя щодо навчальних завдань;

відтворює зміст усного повідомлення відповідно до мети;

бере участь у колективному обговоренні змісту почутого (уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію);

висловлює власне ставлення, оцінні судження до усного повідомлення, змісту тексту; обґрунтовує думки, спираючись на власний досвід;

визначає позицію співрозмовника, погоджується з нею або заперечує її;

обґрунтовує власні погляди, підтверджує їх прикладами або власними спостереженнями, враховує думки інших осіб;

бере участь у розігруванні діалогу, створенні діалогу на задану тему, за ілюстрацією, використовуючи мовленнєві і позамовні засоби;

користується формулами мовленнєвого етикету; дотримуєтьсянорм культури спілкування під час дискусії, найважливіших правил літературної вимови.

Сприймання-розуміння усної інформації.

Аналіз та інтерпретація почутого.

− розвиток умінь відтворювати зміст усного повідомлення;

− колективне обговорення усної інформації, доповнення її, обґрунтування власної думки;

Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

− висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті;

− розвиток умінь висловлювати оцінні судження щодо змісту прослуханого тексту.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

4. Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

повноцінно сприймає, практично розрізнює тексти різних видів;

повноцінно розуміє текст, пояснює, який художній образ/образи створив письменник; що основне хотів передати;

визначає і характеризує події, явища, мотиви вчинків дійових осіб;

установлює і пояснює смислові зв’язки між частинами тексту;

складає план оповідання, казки, статті;

користується планом для переказу твору;

знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;

самостійно визначає тему і основну думку твору;

самостійно застосовує різні види переказу (залежно від мети);

пояснює, які словосполучення, вислови допомагають краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями;

знаходить у тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, гіперболу (без вживання термінів) порівняння; з’ясовує їх роль;

використовує яскраві, образні вислови у власному мовленні (під час опису, розповіді);

називає основні теми та жанри творів письменників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання;

визначає основні події у творі, установлює їх послідовність, зв’язки, динаміку розвитку;

самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору;

характеризує персонажа за його вчинками; визначає мотиви, наслідки його вчинку; співвідносить вчинок із загальноприйнятими нормами людської моралі;

виявляє внутрішній стан героя, його почуття, зміну емоційного настрою;

визначає, самостійно розрізнює жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-4 класах; наводить приклади;

формулює продуктивні запитання до тексту; виокремлює в тесті авторські запитання, звернення до читача; пояснює їх суть;

пояснює мотиви вчинків героїв, авторське ставлення до них;

висловлює емоційно-оцінні судження до вчинків персонажів (морально-етичного і естетичного характеру); обґрунтовує свою думку;

самостійно ознайомлюється з текстом; орієнтується у його змісті; визначає тему;

називає ознаки, які вказують на приналежність тексту до науково-художнього;

виділяє і розкодовує графічну інформацію, що міститься в тексті; перетворює графічну інформацію в текстову;

знаходить, розрізняє у текстах різнорідну інформацію, пояснює її суть;

здійснює смислову компресію змісту тексту; складає план;

висловлює власне судження щодо змісту тексту.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково-художні).

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

— сприймання художнього образу твору, розуміння основного смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів;

— знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики і підготовки до виразного читання, а також читання в особах;

— розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків;

— самостійне складання плану оповідання, казки, статті; використання плану для переказу твору;

— установлення причиново-наслідкових зв’язків;

— розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору;

— розвиток умінь застосовувати різні види переказу залежно від мети (докладний, стислий, вибірковий);

2) дослідження засобів художньої виразності:

- усвідомлене сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі;

спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час діалогів, описів

природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв;

— знаходження і з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків;

— використання у власному мовленні засобів художньої виразності;

3) дослідження жанрових особливостей:

— усвідомлення взаємозв’язків:

письменники — теми; письменник — жанр;

— удосконалення умінь визначати основні події у творі, пояснювати динаміку їх розвитку; установлювати взаємозв’язки між подіями фактами, спираючись на зміст тексту;

— визначення головних і другорядних героїв твору; розрізнення персонажів у ставленні їх до головного героя;

— розвиток умінь характеризувати персонажа за його вчинками, поведінкою, висловлювати власні оцінні судження щодо цього;

— формування умінь виявляти емоційний стан, настрій інших людей, сприймаючи жести, міміку, інтонацію мовлення, окремі елементи поведінки героїв твору;

− удосконалення умінь практично розрізнювати твори різних жанрів, які опрацьовувалися раніше; називати ознаки, які вказують на приналежність твору до того чи іншого жанру.

4) діалогічна взаємодія з текстом:

- розвиток умінь формулювати пізнавальні запитання на виявлення загального, емоційного сприймання змісту;

на поглиблене розуміння тексту, встановлення смислових зв’язків між окремими частинами тексту та ін.; пояснювати, що авторські запитання чи звернення спонукають до діалогічної взаємодії читача з текстом, автором твору;

— розуміння мотивів вчинків персонажів, виявлення авторської позиції щодо зображеного;

— виявлення й оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень (моральних, естетичних).

Дослідження побудови і змісту науково-художнього тексту.

— розвиток умінь самостійно усвідомлювати зміст заголовка, виділяти нові поняття, терміни, з’ясовувати їх суть; визначати тему тексту;

— формування й розвиток умінь розуміти особливості науково-художнього тексту: відсутність емоційних оцінок, наявність наукових фактів, понять, термінів, графічної інформації;

— виділення й усвідомлення суті графічної інформації (схеми, моделі, графіки, таблиці); пояснення того, які частини змісту тексту супроводжує ілюстративний матеріал;

— розвиток умінь знаходити і розрізняти інформацію природничого, історичного, культурознавчого характеру; пояснювати явища природи, історичні факти, події, співвідносити їх з текстом;

— удосконалення умінь самостійно здійснювати смислову компресію змісту тексту: виділяти ключові поняття, поділяти текст на смислові частини, робити узагальнення інформації, у т.ч., що міститься в різних частинах тексту; визначати мікротеми, добирати до них заголовки, складати план; стисло відтворювати зміст тексту з опорою на план;

— удосконалення умінь формулювати власні думки за змістом тексту, доводити і підтверджувати їх фактами з посиланням на текст; пояснювати, які нові знання, цікавий досвід здобув/здобула.

5. Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

самостійно розрізняє та наводить приклади книжок за тематичною, жанровою, авторською приналежністю; приклади довідкових видань; пояснює мету їх читання, використання;

самостійно користується довідково-інформаційним апаратом дитячих книжок, видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час прогнозування орієнтовного змісту книжки, її вибору відповідно до мети та теми читання;

пояснює свої читацькі уподобання, наводить приклади книжок, яким надає перевагу;

самостійно читає, розуміє зміст значних за обсягом книжок (повісті, повісті-казки, фантастика); пояснює їх відмінність від оповідань;

висловлює власні аргументовані зв’язні емоційно-оцінні судження про прочитану книжку;

бере участь у колективній дискусії за змістом прочитаних книжок, виявляє активну читацьку позицію; дотримується етичних норм культури спілкування;

самостійно складає письмовий відгук на прочитану книжку (за власним вибором).

Розвиток умінь усвідомлювати власні читацькі мотиви (для задоволення, проведення цікавого дозвілля; знаходження потрібної інформації, розширення знань та ін); пояснювати мету читання книжок з текстами різних видів.

Удосконалення умінь самостійного використання довідково-інформаційного апарату дитячих книжок, видів бібліотечно-бібліографічної допомоги як важливих засобів під час вибору книжок на відповідну тему, прогнозування їх змісту та кращого розуміння.

Розвиток умінь аргументувати власні читацькі переваги; пояснювати, що саме у таких книжках є найважливішим і найцікавішим; наводити приклади улюблених дитячих книжок, тем читання.

Формування умінь утримувати увагу, послідовно читати за розділами, главами й розуміти цілісний зміст таких книжок та окремих частин: визначати тему, основну сюжетну лінію, головних та другорядних персонажів; тривалість подій у часі і т.ін.

Розвиток умінь будувати зв’язні аргументовані оцінні судження щодо загального змісту книжки, вчинків персонажів (що у книжці сподобалось/не сподобалось, чиї вчинки героїв заслуговують/не заслуговують схвалення і чому; що у змісті було новим, цікавим); підтверджувати свої думки прикладами з тексту; пов’язувати зміст прочитаного з власним життєвим досвідом.

Удосконалення умінь брати активну участь у колективному обговоренні змісту прочитаного: поважати іншу точку зору; аргументовано доповнювати відповіді учнів; предметно ставити запитання учасникам діалогу/полілогу; обстоювати власну позицію; усвідомлювати, що колективна дискусія може збагачувати власний читацький досвід, сприяти кращому розумінню змісту.

Формування умінь готувати письмовий відгук на прочитану книжку (за власним вибором).

6. Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає права дітей на одержання інформації;

розрізняє і пояснює особливості передачі інформації у різних видах медіапродукції;

створює медіапродукт (кадри мультфільма, замітка до газети, виступ на шкільному радіо тощо) за вибором;

наводить приклади, де і як можна перевірити одержану інформацію;

створює рекламу за аналогією;

знаходить і пояснює різницю між фактами і думками про них;

обстоює власну думку, дотримуючись культури спілкування.

Опрацювання доступних дітям джерел і способів передачі інформації (тексти, малюнки, фотографії); аналіз ситуацій з життєвого і шкільного досвіду, які учні відображають у медіапродукції;

Створення розповідей, історій за прочитаним, побаченим з різним ставленням (доведення своєї думки);

Групова робота (створення анімацій, коміксів; ігри, дискусії; створення реклами книги, вистави, події за алгоритмом (у групі, індивідуально) аналіз впливу реклами на вчинки людей.

7. Перетворюємо та інсценізуємо прочитане, створюємо власні тексти

самостійно виконує завдання на зміну, доповнення, словесне ілюстрування твору;

доповнює твір новим персонажем, новою подією;

передає прочитане в інсценізації, поєднуючи різні засоби виразності (слово, жест, міміка, рухи);

використовує відомі прийоми для створення казки.

Заохочення дітей до творчості виконання різноманітних завдань, вправ для розвитку фантазії, образного мислення і мовлення.

Конкретизація, доповнення прочитаного новою інформацією, новим баченням через залучення ілюстративного матеріалу (малюнок, картина, музика).

Завдання на образне уявлення прочитаного; розвиток фантазії через взаємодію мистецтв («Бачу картину намальовану поетом» та ін.).

Придумування словесних картин; творчий переказ; вправи на римування, оволодіння прийомами складання казок; розвиток образного мовлення (комбінування відомого з невідомим; акцентування деталі; зупинення або прискорення часу; перевтілення, аналогія та ін..); загадок, лічилок та ін.

Знаходження у текстах образних засобів (добір порівнянь, епітетів, метафор, багатозначних слів, фразеологічних зворотів), пояснення їх ролі у сприйманні прочитаного.