Я досліджую світ розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2022

Уроки-екскурсії з природознавства

Читати про природу — це добре, та набагато краще прогулятися по лісу і прислухатися до неї, вона розкаже вам те, що не написано в книжках.

Анрі Пуанкаре

Передмова

Екскурсія — особливий вид навчальних занять, який проводиться за межами класної кімнати для безпосереднього сприйняття і спостереження учнями об’єктів та явищ, пов’язаних з вивченням програмового матеріалу.

Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб учнів, їх фізичний та інтелектуальний розвиток, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне. Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички та вміння — орієнтування у просторі, визначення видів ґрунтів, рослин, тварин, формують уявлення про їх життя, живлення, значення тощо.

Під час екскурсії учні сприймають природу безпосередньо різними органами чуттів.

Екскурсії сприяють:

· розвитку пізнавальних здібностей учнів, уваги, спостережливості, мислення, моторики, творчої уяви;

· вихованню таких якостей особистості, як уважність, спостережливість, кмітливість, інтерес та любов до природи, уміння бачити і розуміти прекрасне;

· виробленню навичок самостійної роботи тощо.

Уроки-екскурсії дозволяють учителеві встановити більш дієвий та безпосередній зв’язок навчання з життям, учити використовувати набуті знання на практиці.

Методичні рекомендації до проведення екскурсій з природознавства

У початковій школі урок - екскурсія розглядається як особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою у природі: на луці, в полі, лісі, саду тощо. На уроках - екскурсіях, як і на предметних уроках, учні вивчають об’єкти і явища природи, але тут вони можуть бачити їх середовищі існування, а отже, повніше і глибше вивчити властивості, різноманітність, встановити зв’язки організмів один з одним і з середовищем, умовами існування. Проведення екскурсії є могутнім чинником естетичного розвитку, споглядання за об’єктами природи в різні пори року розвиває у дітей прагнення бачити прекрасне і досконале, притаманне природі, породжує бажання досліджувати природу, знати про неї якомога більше ,прищеплює бережливе ставлення до природи, привертає увагу до раціонального використання природних багатств. Зрештою, перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично.

Екскурсії з природознавства повинні бути пов’язані з усім процесом навчання. Тому програма з природознавства визначає мінімум обов’язкових екскурсій, достатніх для вивчення кожної теми. Водночас учитель може вносити зміни в тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє засвоєння матеріалу, що вивчається.

У 1 класі програмою передбачено п’ять екскурсії:

1) ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи та спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі - під час вивчення розділу "Світ, у якому ти живеш";

2) екскурсія у сад (парк, сквер, ліс) - під час вивчення розділу "Світ живої природи";

3) екскурсії до краєзнавчого музею, шкільного "живого куточка", зоопарку (на вибір);

4) екскурсія до водойми (у ліс)- під час вивчення розділу у "Рідний край".

Як і будь-який урок, урок - екскурсія має певну макроструктуру:

- організація класу;

- постановка мети і завдань уроку, загальна мотивація;

- засвоєння нових знань, умінь і навичок;

- підсумок уроку;

- домашнє завдання (крім 1 класу).

Кожній екскурсії має передувати серйозна підготовча робота з боку вчителя й учнів. Насамперед необхідно визначити тему і мету екскурсії, розробити її зміст.

У 1 класі цикл уроків - екскурсій започатковує " Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи. Цю екскурсію можна провести на подвір’ї школи. Учитель має з’ясувати , які тіла неживої та живої природи, про які йшлося на уроці, діти побачать у природі (наприклад: Сонце, небо, ґрунт; гірські породи (каміння, пісок), рослини (дерева, кущі, трави); тварини(комахи, птахи) і встановити що вивчати з дітьми:

- зовнішній вигляд;

- місцезнаходження;

- якщо це травина - спосіб пересування тощо.

Учитель визначає тему і мету екскурсії, а потім має пройти визначений маршрут з огляду на майбутню екскурсію. Це дасть педагогові можливість уточнити зміст екскурсії, впевнитись в наявності потрібних об’єктів, визначити приблизну тривалість кожного етапу уроку - екскурсіях тощо. На основі цієї екскурсії учитель складає план уроку - екскурсії з дітьми, в якому встановлює послідовність її проведення. Наступні екскурсії в природу (у парк, ліс, до водойми) також потребують подібної підготовки, і до того ж конкретного обладнання, наприклад майбутню екскурсію напередодні або на попередньому уроці. При цьому обов’язково зазначити точне місце її проведення , маршрут, тривалість екскурсії та що учні повинні взяти із собою, як одягтися. Учитель повинен обов’язково провести бесіду з техніки безпеки.

У структурі уроку - екскурсії виділяють такі етапи:

- організаційний момент (0,5-1 хв.);

- вступна бесіда (2-3 хв.);

- самостійна робота (20-25 хв.);

- бесіда за матеріалами самостійних робіт (10-15 хв.);

- підсумок уроку (2-3 хв.).

У 1 класі, на початковому етапі залучення дітей до уроків - екскурсій, учитель може змінювати хронологію етапів уроку - екскурсії на свій розсуд. Наприклад, етапу самостійної роботи може й не бути або він триватиме значно менше від зазначеного часу. Продовження цього етапу відбувається поступово і залежить від готовності першокласників до самостійного виконання завдань.

Вступну бесіду до екскурсії можна провести у класі або на місці екскурсії. Учитель ознайомлює дітей з темою, метою, завданням, змістом і планом екскурсії. План рекомендується обговорити з учнями, допускаючи деякі зміни. У бесіді потрібно нагадати правильно поведінки на екскурсії , наголосити на дотриманні дисципліни. Учитель повинен пам’ятати, що на екскурсії він відповідає за здоров’я і життя дітей.

Найважливішим етапом уроку - екскурсії є робота учнів, під час якої з метою засвоєння, систематизації та застосування знань, умінь і навичок діти проводять спостереження за предметами та об’єктами неживої і живої природи. Спостереження організовується за завданнями, які мають допомогти учням здійснити порівняння об’єктів, що вивчаються, розглянути об’єкт за частинами, дати характеристику окремим властивостям об’єкта тощо. Якщо діти достатньо підготовлені, то ця частина екскурсії проводиться у вигляді самостійної роботи. У 1 класі її організовує і проводить учитель. Під час другої екскурсії "Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі" учитель може запропонувати дітям такі завдання:

·порівняти, як гріє Сонце тепер, з тим , як воно гріло влітку;

·з’ясувати стан неба і які на ньому хмари;

·визначити забарвлення листя на кущах і деревах;

·перевірити, як змінились квіти;

·з’ясувати, як плоди дозріли;

·з’ясувати, чи почало опадати листя;

·провести спостереження за комахами, птахами;

·провести спостереження за працею людей у парку (саду).

Під час екскурсії зимового лісу (парку) можна використати такі завдання:

·перевірити, як зимують трави (учитель може розгребти сніг і показати дітям зелені кущики чорниці, вереску);

·назвати дерева, що скидають листя , і ті, в яких воно залишається на зиму(вчитель звертає увагу дітей на листя дуба, яке не опадає на зиму);

·знайти березу і дуба, порівняти їх;

·знайти ялину і сосну, порівняти їх за хвоїнками, шишками;

·поспостерігати за птахами(описати їх зовнішній вигляд, як поводяться, чим живляться);

·описати зовнішній вигляд звірів, яких пощастить побачити.

Під час екскурсії до водойми навесні завдання можуть бути такими:

·розглянути рослини, які ростуть на березі водойми. Знайти очерет і рогіз, порівняти їх;

·розглянути ряску (вчитель дістає рослину з води);

·помилуватися лататтям білим і глечиками жовтими на поверхні водойми;

·упізнати метеликів, назвати їх, простежити за поведінкою;

·простежити за польотом бабок;

·простежити за комахами (водомірками) на поверхні води.

З метою правильного формування певного поняття в молодших школярів учитель повинен дотримуватися чіткої послідовності на екскурсії під час ознайомлення з дикими тваринами(у лісі чи музеї): спочатку називає тварину, потім розповідає про її повадки, спосіб живлення, деякі особливості будови, а далі пропонує уважно оглянути тварину (1-2 хв.).

Далі вчитель привертає увагу дітей до найхарактерніших ознак тварини(наприклад: розглядають форму дзьоба, кігтів у дятла, з’ясовують, яке значення це має для птаха, знаходять та розглядають кузню дятла і шишки, з яких дятел видовбав насіння).

Учитель має залучати дітей до активної самостійної роботи - збору матеріалу (листя, гілок тощо), стежити за роботою учнів, допомагати їм у разі потреби, не підказуючи готової відповіді. Щоб зосередити увагу учнів, потрібно урізноманітнювати методи і прийоми роботи.

На екскурсії учитель вчить дітей збирати природний матеріал. Наприклад, і лісовій підстилці разом з дітьми можна відшукати пророщене насіння або сходи дерев, кущів. Їх можна викопати. а потім висадити і доглядати за ними на шкільній ділянці. Можна зібрати колекцію плодів і насіння рослин місцевого лісу; плоди і насіння для підгодівлі птахів узимку, колекцію комах - шкідників лісу, поля. Слід навчити дітей, як збирати рослини для гербарію.

Наприкінці екскурсії потрібно зробити підсумок: повторити те основне, про що учні дізналися, відзначити кращих учнів, зробити зауваження щодо дисципліни.

Інструктажі з техніки безпеки

Цільовий інструктаж.

1. Шикуйтеся парами.

2. Ідемо колоною, не вибігаючи на проїжджу частину дороги.

3. Переходьте дорогу по пішохідному переходу.

4. У лісі потрібно триматися разом.

5. Не збирайте незнайомих ягід, не куштуйте їх на смак.

Правила поведінки на природі.

1. Кожна травинка, кожен зелений листок виділяє в повітря кисень, без якого неможливе життя на Землі. Не топчи траву, не ламай дерев і кущів. Не дозволяй це іншим робити.

2. Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а щоб виростити — роки. Не ламай дерев, не пошкодуй їх кору.

3. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові “літаючі квіти” і нікому не завдають шкоди.

4. Не руйнуй мурашників.

5. Не галасуй у весняному лісі. Ти можеш злякати пташку, і вона залишить гніздо. Не руйнуй пташиних гнізд! Краще послухай голоси лісу.

6. У лісі намагайся ходити стежинками, щоб не витоптувати траву і грунт. Від витоптування гине багато рослин.

У музей

1. Веди себе спокійно, стримано.

2. Уважно оглядай, слухай, не перебігали безладно від одного до іншого.

3. Без дозволу нічого не чіпай.

4. Голосно не розмовляй.

5. Не забудь подякувати екскурсовода.

На природу.

1. Візьми чисту воду для пиття та миття рук.

2. Не пий сиру воду з природних водоймищ.

3. Не збирай невідомі тобі рослини, ні в якому разі не бери їх до рота.

4. Не засмічувати природу.

5. Не розпалював багаття.

6. Не ламай дерева.

7. Після заходу йди просто додому.

8. Дотримуйся правил дорожнього руху.

Правил поведінки біля водойми.

1. Не кидати сміття у воду.

2. Не залишати сміття на березі.

3. Не мити брудних речей у водоймах.

4. Не ламати гілок дерев і не рвати квітів для букетів.

5. Не галасувати, щоб не налякати птахів та інших диких тварин.

6. Ходити у визначених учителем місцях.

Правила дорожнього руху

1. Проходь по тротуару тільки з правого боку. Якщо немає тротуару, йди по лівому краю дороги, назустріч руху транспорту.

2. Дорогу переходь у тому місці, де вказана пішохідна доріжка або встановлено світлофор. Дорогу переходь на зелене світло.

3. Коли переходиш дорогу, дивись спочатку ліворуч, потім на право.

4. Якщо ні світлофора, переходь дорогу на перехресті. Перетинати вулицю треба прямо, а не навскоси.

5. Не йди дорогу перед близько йде транспортом.

6. На проїжджій частині гри суворо заборонені.

7. Не виїжджати на проїжджу частину на велосипеді.

Правила поведінки в громадських місцях

1. На вулиці голосно розмовляти, кричати, сміятися непристойно.

2. Не можна смітити на вулиці: гризти насіннячка, кидати папірці, цукеркові обгортки, огризки від яблук.

3. Не треба шуміти, бігати, затівати ігри.

4. Будьте ввічливі.

Правила безпечної поведінки на воді

1. Купатися можна тільки в місцях дозволених і у присутності дорослих.

2. Не можна пірнати в незнайомих місцях-на дні можуть виявитися притопленими колоди, камені, корчі.

3. Не слід купатися в заболочених місцях і там, де є водорості і твань.

4. Не варто затівати гру, де в жарт треба "топити" друг дуга.

5. Не витягай помилкової тривоги.

Правила безпеки при спілкуванні з тваринами

1. Не треба вважати будь-яку помах хвостом проявом дружелюбності. Іноді це може говорити про абсолютно недружелюбному настрій.

2. Не варто пильно дивитися в очі собаці і посміхатися. У перекладі з "собачого" це значить "показувати зуби", або говорити, що ви сильніше.

3. Не можна показувати свій страх і хвилювання. Собака може відчути це і повести себе агресивно.

4. Не можна тікати від собаки. Цим ви запрошуєте собаку пополювати за втікачем дичиною.

5. Не годуйте чужих собак і не чіпайте собаку під час їжі або сну.

6. Уникайте наближатися до великих собакам охоронних порід. Деякі з них вивчені кидатися на людей, що наближаються на певну відстань.

7. Не робіть різких рухів, звертаючись з собакою чи господарем собаки. Вона може подумати, що ви йому загрожуєте.

8. Не чіпайте цуценят і не відбирайте те, з чим собака грає.

9. Якщо у вузькому місці (наприклад, в під'їзді) собака йде вам назустріч на повідку, краще зупинитися і пропустити її господаря.

10. Тварини можуть поширювати такі хвороби, як сказ, лишай, чума, тиф та ін.