Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич 2020
Додаток
Контрольні запитання для самоперевірки з теорії та методики викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у І циклі навчання початкової школи (1-2 класи)
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
1. Що таке поняття?
2. Які характеристики поняття?
3. Що таке зміст, обсяг і динаміка поняття?
4. Що таке початкове і елементарне поняття?
5. Чому в початковій школі формуються початкові та елементарні поняття?
6. Яким вимогам має задовольняти початкове поняття?
7. Що таке уявлення?
8. У чому полягає роль уявлень у процесі освіти?
9. Назвіть етапи формування вмінь.
10. Які основні технології взаємодії з природними об’єктами у класі та вдома?
11. Що належить до технології колекціонування природних об’єктів?
12. Яка участь молодших школярів у природоохоронній діяльності?
13. Про які заходи безпеки життєдіяльності під час взаємодії з природним довкіллям має знати вчитель у початковій школі?
14. Розкрийте зміст поняття засоби навчання.
15. Яке значення засобів навчання в інтегрованому курсі?
16. Чому підручник є одним з найважливіших засобів навчання?
17. Розкажіть про роботу з колекціями. Як ви вважаєте: у чому сенс складання колекцій на краєзнавчій основі?
18. Яка роль моделювання в пізнанні навколишнього світу засобами інтегрованого курсу?
19. Чому в роботі з екранними засобами навчання споглядання зображення та його аналіз є основними методичними прийомами?
20. У чому сутність поняття комплексне використання засобів навчання?
21. Що входить до складу навчально-методичного комплекту для учнів початкової школи? Яка в ньому роль підручника?
22. Які форми організації навчальної роботи в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» наявні в сучасній початковій школі?
23. Які функції сучасного уроку в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» та які основні вимоги до нього?
24. У чому полягає підготовка вчителя до уроку?
25. Які типи уроків набули найбільшого поширення в інтегрованому курсі «Я досліджую світ»? Схарактеризуйте їх.
26. Яка роль екскурсій у пізнанні та дослідженні навколишнього світу молодшими школярами?
27. У чому полягає підготовка вчителя до екскурсії?
28. Які вимоги висуваються до організації та проведення навчальної екскурсії?
29. Яка роль проблемного навчання в І циклі навчання початкової школи?
30. Яка мета та які завдання проектно-дослідницької діяльності в початковій школі?
31. Назвіть особливості дослідницької діяльності молодших школярів.
32. Які ви знаєте форми та методи дослідницької діяльності в початковій школі?
33. Опишіть етапи проектно-дослідницької діяльності: мотиваційний, планувальний, інформаційно-операційний та рефлексивно-оцінний.
34. Що таке навчальний проект?
35. Назвіть типологію навчальних проектів.
36. Назвіть вимоги до навчального проекту.
37. Що обумовлює природничо-науковий та практико-орієнтований зміст початкової освіти?
38. Назвіть цілі та завдання, які вирішує методика вивчення предмета «Я досліджую світ». Розкрийте їхню сутність. Доведіть значення кожного.
39. З якими науками пов’язана методика вивчення предмета «Я досліджую світ»? Розкрийте сутність і значення цих зв’язків.
40. Дайте класифікацію методів дослідження та розкрийте сутність кожного.
41. Назвіть етапи конкретного дослідження та його цілі.
42. Чому наукове дослідження є основним шляхом розвитку методики вивчення предмета «Я досліджую світ»?
43. Яку роль у формуванні знань про навколишній світ відіграють спостереження?
44. У чому полягає зміст основних етапів організації та проведення спостережень?
45. Які особливості ведення спостережень за природою і трудовою діяльністю людини у І циклі навчання у початковій школі?
46. Яка роль дослідів і практичних робіт у пізнанні навколишнього світу молодшими школярами?
47. Які особливості демонстраційного і фронтального дослідів?
48. Охарактеризуйте основні етапи організації і проведення дослідів та експериментів.
49. Дайте визначення практичних методів навчання. Продовжте: «Практичні методи навчання - це ...».
РОЗВ’ЯЗУЄМО ПРОБЛЕМУ ЧЕРЕЗ ДІЯЛЬНІСТЬ
1. Доведіть, що методика вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» - наука.
2. Складіть схему формування будь-якого поняття.
3. Підготуйте план однієї з програмних екскурсій відповідно до умов вашої місцевості.
4. Складіть програму спостережень для учнів (будь-який клас) за осінніми змінами у природі.
5. Розробіть сценарій бесіди з узагальненням результатів спостережень учнів за змінами у природі протягом тижня.
6. Розробіть фрагмент уроку з узагальнення спостережень за сезон у 2 класі.
7. Використовуючи програму та підручники, складіть перелік дослідів та практичних робіт за однією змістовою лінією курсу «Я досліджую світ» (див. табл. 1)
Таблиця 1
|
№ пор. Тема уроку____________________________________________________________________ Назва досліду або практичної роботи____________________________________________________________________ Потрібне обладнання ___________________________________________________________ |
8. На основі методичних вказівок продемонструйте фрагмент уроку з використанням досвіду або практичної роботи у вигляді ділової гри.
Дійові особи: учитель, учні (2-3 особи).
Решта - студенти, спостерігають та аналізують.
План аналізу:
1) вступна бесіда (підведення учнів до потреби у проведенні досліду, постановка мети майбутньої роботи, добір обладнання, інструктаж зі складання приладу, з засобів безпеки життєдіяльності та за технікою виконання досліду);
2) керівництво вчителя діяльністю учнів під час проведення досліду або практичної роботи;
3) заключна бесіда.
9. Використовуючи навчальні програми, методичні рекомендації та підручники з інтегрованого курсу «Я досліджую світ», розробіть конспекти уроків різних типів з вивчення навколишнього світу для 1 і 2 класів.
10. На основі конспектів, розроблених самостійно, у формі ділової гри проведіть уроки з вивчення навколишнього світу.
* Студенти (колеги-вчителі) спостерігають за уроком, аналізують його за схемою: а) реалізація цілей, поставлених перед уроком;
б) установлення екологічних зв’язків між об’єктами та явищами неживої і живої природи, між природою і людиною;
в) зв’язок навчального матеріалу із сучасністю, місцевим довкіллям школи (урахування краєзнавчого принципу), життєвим досвідом учнів;
г) установлення міжпредметних зв’язків;
д) методи, що застосовуються при вивченні нового матеріалу, при його закріпленні (обґрунтувати необхідність їх використання);
е) використання прийомів порівняння, протиставлення, узагальнення, систематизації.
11. Використовуючи навчальні програми, методичні рекомендації та підручники інтегрованого курсу «Я досліджую світ», розробіть конспект весняної екскурсії (2 клас), у якому треба відобразити:
а) цілі екскурсії;
б) обладнання;
в) маршрут;
г) об’єкти спостереження;
д) зміст і етапи проведення.
Приділіть увагу розкриттю екологічних взаємозв’язків між об’єктами та явищами природи, між природою і людиною.
12. Використовуючи розроблені конспекти, проведіть екскурсію у формі ділової гри.
Дійові особи: учитель, група учнів, решта (студенти) спостерігають і аналізують.
План аналізу:
1) Чіткість постановки мети екскурсії.
2) Безпека маршруту екскурсії. Добір об’єктів для спостережень.
3) Зв’язок з попередніми і наступними уроками.
4) Обґрунтування потреб у кожному з методів, які використовуються на різних етапах екскурсії.
5) Використання прийомів порівняння, протиставлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
6) Дотримання правил поведінки в природі і на виробництві; природоохоронна діяльність школярів під час екскурсії.
13. Оберіть тему проекту та опишіть: мету, завдання, форму організації дітей, провідну діяльність, сферу застосування, форму продуктів проектної діяльності, вік учнів, кількість учнів, час роботи, передбачувані результати, режим роботи.
14. Оберіть тему проекту і опишіть: підготовчу роботу до проекту, організацію роботи, етапи, захист проекту, критерії визначення переможців, роль батьків у проектній діяльності.
15. На основі програми і підручників інтегрованого курсу «Я досліджую світ» розробіть календарно-тематичний план за однією з тем для кожного класу (див. табл. 2)
Таблиця 2
Орієнтовна схема календарно-тематичного плану
|
№ уроку__________________________________________________________________________ Тема уроку__________________________________________________________________________ Тип уроку__________________________________________________________________________ Дата проведення__________________________________________________________________________ Цілі__________________________________________________________________________ Наочні посібники__________________________________________________________________________ Поняття, що формуються на уроці__________________________________________________________________________ Досліди і практичні роботи__________________________________________________________________________ |
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Методика викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» належить до групи:
а) природничих наук;
б) педагогічних наук;
в) психологічних наук;
г) суспільних наук.
2. Об’єктом дослідження методики викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є:
а) освітній процес ознайомлення молодших школярів з навколишнім світом;
б) процес вивчення молодшими школярами навколишнього світу.
3. Як реалізується принцип цілісності в курсі «Я досліджую світ»?
а) за рахунок організації навчальної взаємодії;
б) за рахунок інтеграції знань;
в) шляхом уведення нових форм діяльності;
г) усі відповіді правильні
4. Найбільш продуктивним джерелом знань про навколишній світ є:
а) пояснення вчителя; б) робота з підручником;
в) безпосередні контакти в повсякденному житті;
г) організовані спостереження і уроки-практикуми.
5. Розвиток природознавчої, соціальної, громадянської та історичної складових змісту сучасної початкової освіти здійснюється за такими напрямами;
а) гуманізація;
б) інтеграція;
в) екологізація;
г) варіативність;
д) спадкоємність;
е) інноваційність.
6. При пізнанні (дослідженні) навколишнього світу молодшими школярами вирішуються такі виховні завдання:
а) патріотичні;
б) атеїстичні;
в) естетичні;
г) екологічні;
д) санітарно-гігієнічні;
е) трудові;
ж) фізичні.
7. Метою екологічної освіти в шкільному навчанні є:
а) формування любові до природи;
б) формування бережливого ставлення до природи;
в) формування відповідального ставлення до природи;
г) формування знань про екологічні проблеми.
8. До загальнодидактичних принципів відбору змісту інтегрованого курсу «Я досліджую світ» належать принципи:
а) науковості;
б) інтеграції;
в) сезонності;
г) краєзнавчий;
д) практичної спрямованості;
е) систематичності;
ж) послідовності;
з) зв’язку навчання з життям;
і) доступності.
9. До специфічних принципів відбору змісту інтегрованого курсу «Я досліджую світ» належать принципи:
а) сезонності;
б) систематичності;
в) науковості;
г) практичної спрямованості;
д) краєзнавчий;
е) інтеграції;
ж) зв’язок навчання з життям;
з) послідовності;
і) доступності.
10. Принцип науковості передбачає:
а) відповідність змісту курсу сучасному рівню розвитку наук про навколишній світ;
б) уточнення і виправлення вже наявних в учнів знань про навколишній світ;
в) у сукупності все те, що викладено в пунктах а) і б).
11. Зв’язок навчання з життям означає зв’язок набутих знань про природу і суспільство:
а) з практикою людської діяльності;
б) з реальним життям самого учня;
в) у сукупності все те, що викладено в пунктах а) і б).
12. Принцип практичної спрямованості передбачає:
а) добір змісту, що орієнтує засвоєння його учнями в ході безпосередньої практичної діяльності;
б) можливість застосування і перевірки отриманих знань на практиці;
в) у сукупності все те, що викладено в пунктах а) і б).
13. Краєзнавчий принцип передбачає:
а) безпосереднє вивчення природи свого краю;
б) залучення матеріалу про природу і соціум свого краю при розкритті загальних питань;
в) у сукупності все те, що викладено в пунктах а) і б).
14. Принцип екологічного спрямування передбачає побудову змісту інтегрованого курсу з урахуванням:
а) взаємозв’язків у природі; б) взаємозв’язків людини і природи;
в) взаємозв’язків організму або системи організмів з навколишнім середовищем.
15. Зміст інтегрованого курсу «Я досліджую світ» представлено знаннями (вибрати найбільш точне визначення):
а) екологічними;
б) біологічними;
в) географічними;
г) про природу;
д) про історію та суспільство;
е) про правила поведінки в навколишньому світі.
16. Поняття - це:
а) знання про зовнішні ознаки навколишніх предметів та явищ;
б) узагальнене знання, що відбиває істотні властивості і зв’язки предметів та явищ.
17. За змістом виділяють поняття:
а) прості;
б) складні;
в) поодинокі;
г) загальні.
18. За обсягом виділяють поняття:
а) прості;
б) складні;
в) поодинокі;
г) загальні.
19. Початковою сходинкою формування у молодших школярів поняття про предмети і явища навколишнього світу є:
а) сприйняття;
б) відчуття;
в) уявлення.
20. Спостереження як метод формування понять про навколишній світ у молодших школярів відіграє
а) провідну роль;
б) другорядну роль.
21. Значення застосування наочних засобів у процесі вивчення навколишнього світу:
а) сприяють формуванню пізнавального інтересу до предмета;
б) підвищують наочність навчання;
в) прикрашають клас; г) підвищують настрій учнів.
22. До природних засобів навчання належать:
а) колекції корисних копалин, ґрунтів;
б) картини і фільми про природу;
в) гербарії;
г) живі об’єкти природи;
д) модель яру.
23. До образотворчо-площинних засобів наочності належать:
а) таблиці і картини;
б) географічні та історичні карти;
в) фільми;
г) фотографії.
24. До образотворчо-об’ємних засобів навчання належать:
а) моделі;
б) фільми;
в) макети;
г) муляжі.
25. До аудіовізуальних засобів навчання належать:
а) таблиці і картини;
б) географічні та історичні карти;
в) відеофільми;
г) аудіозаписи.
26. Визначте істинність твердження «Методами навчання називають способи передачі учням знань»:
а) так;
б) ні.
27. Уміння організувати навчальну діяльність учнів проявляється у використанні учителем методів, які:
а) спонукають учнів самостійно міркувати;
б) формують навички навчальної діяльності;
в) сприяють отриманню результатів навчальної діяльності учнями;
г) правильні всі відповіді.
28. Як називається вміння педагога, який не допускає серед учнів конкуренції за похвалу вчителя?
а) вміння пробудити інтерес до досліджуваного матеріалу;
б) вміння викликати співпереживання учнів за успіхи кожного;
в) вміння мобілізувати активність;
г) вміння строго дотримуватися педагогічних вимог.
29. Компетентність в області цілепокладання передбачає вміння педагога:
а) привернути увагу учнів на початку заняття;
б) знаходити конструктивний вихід з різних педагогічних ситуацій;
в) перевести тему заняття в педагогічне завдання;
г) правильні всі відповіді.
30. Залучаючи учнів у процес постановки цілей і завдань, учитель:
а) пропонує учням згадати зміст попереднього заняття;
б) пропонує учням назвати результат діяльності на занятті і способи його досягнення;
в) записує на дошці тему заняття;
г) правильні всі відповіді.
31. Показником компетентності вчителя в мотивуванні учнів є:
а) наявність у нього хороших відносин з учнями;
б) вміння створювати ситуації, які забезпечують успіх в освітній діяльності;
в) методична обґрунтованість робочої програми педагога;
г) правильні всі відповіді.
32. Уміння педагога створювати ситуації, що забезпечують успіх в освітній діяльності, виявляється в:
а) хороших взаєминах педагога з батьками учнів;
б) здатності педагога відзначати навіть незначні успіхи дитини;
в) володінні педагогом активними методами навчання;
г) правильні всі відповіді.
33. В ознайомленні з інтегрованим курсом «Я досліджую світ» прийнято таку класифікацію методів:
а) за дидактичними цілями;
б) за джерелом знань;
в) за ступенем самостійності учнів;
г) за рівнями пізнавальної діяльності учнів.
34. Вибір методів навчання не залежить від:
а) змісту навчального матеріалу;
б) конкретного навчально-виховного завдання;
в) вікових особливостей дітей;
г) від часу проведення уроків.
35. Провідним методом при вивченні навколишнього світу є:
а) бесіда;
б) спостереження;
в) робота з підручником;
г) розповідь учителя.
36. Оберіть неправильне твердження:
а) до моменту вступу до школи діти не мають природознавчих уявлень і понять;
б) кожне поняття складається з трьох компонентів: терміну, його визначення і наочного образу;
в) систематичне застосування наочності на уроках сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів і розширенню у них системи природознавчих понять;
г) вивчення нових понять на уроках природознавства сприяє розвитку словникового запасу молодших школярів.
37. Виберіть неправильне твердження:
а) неможливе формування природознавчих понять за допомогою наочних методів;
б) вартість наочності має провідне значення при формуванні природознавчих понять;
в) при формуванні нових понять необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів, використовувати можливості сприйняття учнів;
г) послідовність розвитку природознавчих понять на уроці: виділення узагальнюючого слова, істотних ознак об’єкта, неодноразове їх повторення, що закріплюють вправи.
38. За якої умови можливе використання в навчальному процесі інноваційних освітніх програм і технологій, розкладів занять, режимів навчання?
а) за погодженням з директором школи;
б) за рішенням методичного об’єднання вчителів;
в) при позитивних результатах гігієнічної експертизи;
г) з дозволу заступника директора.
39. Зміст інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початковій школі регламентовано:
а) нормативними документами (ДСПО (2018), базовий навчальний план, Типові освітні програми);
б) змістом підручників і навчальних посібників;
в) станом розвитку природничої, соціальної та інших наук на початковому етапі.
40. Оберіть правильну відповідь: компонент уроку-дискусії-вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічних операцій:
а) емоційно-оцінний;
б) операційно-комунікативний;
в) пізнавальний.
41. Діалогічний метод викладу навчального матеріалу: евристична бесіда:
а) актуалізує, систематизує і конкретизує опорні знання дітей;
б) передбачає виділення і повторення основних понять змісту та теми уроку, закріплення найбільш важливих знань, формулювання причинно-наслідкових зв’язків;
в) являє собою ряд послідовних і взаємопов’язаних питань, під час відповіді на які учні повинні висловлювати будь-які припущення і намагатися самостійно доводити їх істинність.
42. До практичних методів навчання відносяться:
а) демонстрація натуральних наочних об’єктів;
б) спостереження;
в) практична робота на місцевості;
д) лабораторний експеримент.
г) робота з текстом підручника;
43. До практичних прийомів роботи на уроках «Я досліджую світ» належать:
а) урок-мандрівка/екскурсія;
б) фенологічні розповіді-загадки;
в) театралізація;
г) проведення дослідів, експериментів;
д) моделювання схем причинно-наслідкових зв’язків;
е) використання кросвордів, чайнвордів, ребусів;
ж) складання казок;
з) дидактичні ігри;
і) моделювання природних процесів і явищ.
44. Дидактичні ігри, що використовуються на уроках «Я досліджую світ», передбачають розвиток сенсорної сфери інтуїції дітей, такі:
а) профорієнтаційні ігри;
б) асоціативні ігри;
в) ділові ігри.
45. Сутність принципу казкової аналогії у поясненні навчального матеріалу такий:
а) особливо важкі для розуміння закони і явища можна пояснити за допомогою спеціально складеної небилиці;
б) використовується при вивченні законів розвитку і функціонування природи (закон всесвітнього тяжіння, збереження і перетворення енергії та ін.);
в) популяризація наукових законів, теорій на доступному для дітей рівні.
46. Метод ілюстрацій передбачає, що використовуються:
а) натуральні об’єкти;
б) таблиці;
в) репродукції картин;
г) прилади;
д) слайди;
е) портрети вчених, мандрівників;
ж) відеофільми;
з) досліди;
і) комп’ютерні презентації.
47. Сучасний підручник складається з двох структурних блоків, що включають наступні компоненти. Кожен структурний компонент підручника несе певну дидактичну функцію. Дайте визначення структурному компоненту: а) основний текст. б) додатковий текст; в) пояснювальний.
48. Найбільш ефективними методами при ознайомленні учнів 1-2 класів з навколишнім світом є (пронумеруйте за ступенем значущості):
[ ] словесні; [ ] наочні; [ ] практичні.
49. До наочних методів вивчення навколишнього світу молодшими школярами належать:
а) демонстрація натуральних об’єктів;
б) робота з настінною картиною;
в) лабораторний експеримент;
г) демонстрація досвіду;
д) робота з екранними посібниками.
50. Наочні методи виявляють на уроці за наступною ознакою:
а) джерелом знання є засіб наочності (картина, таблиця, модель, натуральний об’єкт);
б) під час розповіді вчителя на дошку вивішуються наочні посібники;
в) розглядання учнями ілюстрацій в підручнику;
г) максимальна кількість наочності при поясненні нового матеріалу.
51. До словесних методів ознайомлення учнів із навколишнім світом належать:
а) розповідь;
б) бесіда;
в) лекція;
г) перегляд фільму;
д) пояснення;
е) інструктаж;
ж) робота з дитячою книгою.
52. Оптимальний час для розповіді на уроці триває:
а) 5 хвилин;
б) 10 хвилин;
в) 15 хвилин.
53. Розповідь як метод навчання сприяє:
а) засвоєнню інформації цілісно;
б) розвитку пам’яті;
в) розвитку мислення.
54. Вимоги до розповіді на уроці:
а) чітка, доступна, жива, образна мова вчителя;
б) використання наукової термінології;
в) використання безлічі фактів, термінів, цифр.
55. Бесіда на уроці будується на:
а) знаннях і досвіді учнів;
б) знаннях і досвіді учителя.
56. Дидактична мета бесіди:
а) узагальнення знань учнів;
б) закріплення і систематизація знання учнів;
в) отримання нових знань.
57. Цінність бесіди як методу в тому, що вона:
а) активізує учнів на уроці;
б) учитель має можливість оцінити знання значного числа учнів за відносно короткий термін;
в) привчає учнів до зв’язного викладу матеріалу;
г) сприяє перевірці всієї глибини знань конкретного учня з даного питання.
58. До питань бесіди, що вимагають відтворення фактичних відомостей, належать:
а) хто це?
б) який?
в) чому?
г) у чому причина?
д) що робить?
59. До питань бесіди, спрямованої на осмислення фактичних відомостей, належать:
а) хто це?
б) який?
в) чому?
г) у чому причина?
д) що робить?
60. Питання для бесіди на уроці повинні бути:
а) чіткими і конкретними;
б) активізують пам’ять, а не мислення;
в) спрямовувати розумову діяльність учня;
г) такими, що не потребують кількох відповідей.
61. Логічна послідовність питань бесіди:
а) обов’язкова;
б) не обов’язкова.
62. За дидактичними цілями виокремлюють наступні типи бесід:
а) вступні;
б) узагальнюючі;
в) імітаційні.
63. За логікою побудови питань при вивченні курсу використовують бесіди:
а) електромагнітні;
б) дедуктивні.
64. Робота з текстом книги на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» проводиться з метою:
а) формування навичок читання;
б) пошуку відповідей на запитання вчителя;
в) закріплення отриманих знань.
65. Спостереження - це:
а) розгляд предмета або явища навколишнього світу;
б) цілеспрямоване і планомірне сприйняття предмета або явища навколишнього світу.
66. У процесі спостереження як методу пізнання задіяні:
а) тільки зір;
б) всі органи чуття.
67. Спостереження належить до групи методів:
а) практичних;
б) наочних;
в) словесних;
г) не є методом навчання.
68. Відбір об’єктів для спостереження повинен відповідати вимогам:
а) зручні підходи;
б) безпека для учнів;
в) практична цінність для людини;
г) можливість розгляду з усіх боків.
69. Назвіть дії вчителя, якщо у процесі спостереження учні зробили неправильний висновок:
а) обговорюючи, підвести до правильної відповіді;
б) указати, у чому помилка;
в) організувати повторне спостереження із зазначенням того, на що варто звернути особливу увагу.
70. Найбільш важливою дидактичною метою проведення експерименту є:
а) набуття дітьми нових знань;
б) залучення дітей до дослідницької роботи;
в) підвищення інтересу до предмета «Я досліджую світ».
71. Демонстрація дослідів може належати до групи методів:
а) практичних;
б) наочних;
в) словесних;
г) не є методом навчання.
72. Лабораторні досліди належать до групи методів:
а) наочних;
б) словесних;
в) практичних.
73. Тривалий дослід проводиться:
а) протягом уроку;
б) виходить за рамки уроку;
в) протягом декількох днів, тижнів і навіть місяців у позаурочний час.
74. Найбільш ефективними для розвитку учнів є досліди:
а) демонстраційні;
б) лабораторні.
75. При підготовці до досліду потрібно:
а) дібрати обладнання;
б) перевірити якість і кількість речовин;
в) заздалегідь провести дослід;
г) заздалегідь попередити учнів про дослідження.
76. При проведенні досліду вчитель ставить запитання на логічне мислення типу:
а) що відбувається?
б) у чому причина того, що відбувається?
в) про які властивості даної речовини можна дізнатися в результаті побаченого?
г) що спостерігаєте?
77. Робота з картою належить до групи методів:
а) словесних;
б) наочних;
в) практичних;
г) залежно від виду роботи - або до наочних, або до практичних методів.
78. Під час роботи з настінною картою (таблицями тощо) дотримуються правил:
а) показувати об’єкти указкою;
б) стояти біля об’єкта слід так, щоб насамперед його було добре видно вчителю;
в) стояти біля об’єкта слід так, щоб його було добре видно учням;
г) показувати об’єкти (у т.ч. географічні) мовчки;
д) під час показу називати об’єкт.
79. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Для чого потрібний календар», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
80. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Як здобути козацьке здоров’я», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
81. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Що таке погода і як її передбачити», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
82. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Який у весни святковий календар», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
83. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Як стати винахідником», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
84. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Хто потребує особистого простору», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
85. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Які бувають потреби», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
86. Найбільш ефективними методами, використовуваними на уроці «Якого я роду, якого народу», є:
а) бесіда;
б) розповідь;
в) практична робота;
г) демонстрація досліду;
д) спостереження;
е) робота з підручником;
ж) перегляд фільму;
з) моделювання.
87. Яке з перелічених умінь потрібне вчителеві в ситуації, коли більша частина учнів не засвоїла навчальний матеріал?
а) повернутися до найбільш важливих моментів;
б) з’ясувати причину нерозуміння;
в) включити новий матеріал в контекст життєвого досвіду учнів;
г) правильні всі відповіді.
88. Яке з перелічених умінь потрібне вчителеві в ситуації, коли він бачить, що учні порушують дисципліну з невідомої йому причини?
а) уміння зберігати спокій;
б) уміння швидко реагувати на нештатну ситуацію;
в) уміння перевести нештатну ситуацію в жарт; г) правильні всі відповіді.
89. Моделювання на уроках «Я досліджую світ» сприяє насамперед:
а) глибокому засвоєнню знань;
б) розвитку мислення;
в) розвитку пам’яті.
90. Формувальне оцінювання під час вивчення навколишнього світу сприяє:
а) установленню зворотного зв’язку з учнем;
б) виявленню ступеня засвоєння нових знань;
в) розвитку естетичних і трудових нахилів; г) формуванню ставлення до природи.
91. Оптимальним способом організації системи накопичувальної оцінки в початковій школі визнається:
а) контрольна робота;
б) виставка;
в) портфоліо;
г) лист самоконтролю;
д) табель успішності;
е) свідоцтво досягнень.
92. До якої групи професійних компетенцій педагога належить уміння реалізувати педагогічне оцінювання?
а) компетентність у забезпеченні інформаційної основи педагогічної діяльності;
б) компетентність в організації педагогічної діяльності;
в) компетентність в мотивуванні до здійснення навчальної діяльності;
г) компетентність у сфері особистісних якостей.
93. Для організації повторення та закріплення навчального матеріалу запитання і завдання повинні бути:
а) традиційними й однотипними для полегшення сприйняття їх учнями;
б) різноманітними за змістом і формою викладу.
94. Етап уроку, на якому вчитель фронтально ставить запитання класу за змістом попереднього уроку, не оцінюючи знання учнів, називається:
а) повторення вивченого матеріалу;
б) перевірка знань учнів;
в) актуалізація знань учнів;
г) закріплення отриманих знань.
95. Протягом декількох тижнів діти під керівництвом учителя вирощували на підвіконні рослину квасолі з метою вивчення фізичного розвитку квіткової рослини. Діяльність учителя і учнів класифікується як:
а) спостереження;
б) експеримент;
в) дослід;
г) практична робота.
96. Найбільш цінними для розвитку дитини є питання і завдання, що вимагають:
а) відтворення вивченого;
б) застосування знань у новій ситуації;
в) творчого підходу.
97. Тип уроку визначається:
а) його структурою;
б) використаними наочними посібниками;
в) його змістом.
98. Дидактичною метою предметного уроку є набуття учнями знань:
а) в ході безпосередньої роботи з предметом;
б) на основі демонстрування учителем предмета природи;
в) у процесі читання матеріалу для ознайомлення з предметом у підручнику;
г) слухаючи розповідь вчителя.
99. Дидактичною метою узагальнюючого уроку є:
а) узагальнення вивченого матеріалу;
б) узагальнення і систематизація вивченого;
в) систематизація, узагальнення та поглиблення отриманих знань;
г) повторення.
100. Нестандартні підходи до проведення уроків використовуються з метою:
а) підвищення інтересу дітей до навчального матеріалу;
б) прояви змагального і творчого духу учнів;
в) демонстрації педагогічних можливостей учителя.
101. Екскурсія є формою навчально-виховної роботи, що проводиться (виберіть найбільш правильне визначення):
а) поза школою з пізнавальною метою;
б) з метою вивчення об’єкта в його природному середовищі;
в) поза школою з класом або групою учнів з пізнавальною метою у процесі пересування від об’єкта до об’єкта в його природному середовищі;
г) з метою формування дослідницьких навичок.
102. Екскурсія як форма навчально-виховної роботи сприяє розвитку в учнів (виберіть дві найхарактерніші ознаки):
а) дослідницьких навичок;
б) світогляду;
в) спостережливості;
г) пам’яті.
103. Провідними методами на екскурсії є:
а) бесіда;
б) розповідь учителя;
в) спостереження;
г) практичні роботи.
104. Групова форма організації роботи на уроках з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» націлена на:
а) розвиток міжособистісних відносин;
б) взаємонавчання через співпрацю (діяльність);
в) підвищення успішності.
105. Проектна діяльність в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» характеризується такими ознаками:
а) врахування інтересів учнів;
б) дослідницька, творча діяльність дітей;
в) одноманітність використовуваних методів і форм;
г) високий ступінь самостійної пізнавальної діяльності дітей;
д) реалізація її можлива тільки в умовах класу.
106. Яка пріоритетна мета сучасної початкової освіти:
а) розвивати особистість дитини;
б) готувати учнів до професійної діяльності;
в) навчити читати і писати;
г) формувати інтерес до комп’ютера.
107. Схема навчальної взаємодії з урахуванням активності всіх її учасників така (оберіть правильну відповідь):
а) суб’єкт - об’єкт;
б) суб’єкт - реакція;
в) суб’єкт - суб’єкт;
г) об’єкт - об’єкт.
108. Що є ключовою характеристикою розвитку пізнавальних процесів молодших школярів?
а) репродуктивність;
б) тривалість;
в) егоцентризм;
г) довільність.
109. Основна роль у формуванні міжособистісних відносин у молодших школярів належить
а) педагогові;
б) батькам;
в) одноліткам, найближчому оточенню.