Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич 2020

3.9. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання
Розділ 3. Організація уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Освіта - найпотужніша зброя, аби змінити світ.

Нельсон Мандела

Перед сучасною школою постали нові завдання: створення навчального середовища, яке мотивує учнів самостійно здобувати знання, аналізувати, систематизувати отриману інформацію, швидко орієнтуватися в інформаційному просторі; створення умов, що сприяють розвитку ключових компетентностей учнів та знижують їхнє перевантаження.

Транслюючі знання не виконують ролі засобу, що розвиває особистість. Вони передаються в закритому, кінцевому й абсолютному вигляді. Загальну закритість навчальної інформації забезпечено традиціями репродуктивної (відтворювальної) освіти. Вона сприяє збереженню знань у пам’яті, але утворює перешкоди для відкритого пізнання. Знання-запам’ятовування оцінюються значно вище, ніж знання-відкриття і знання-розуміння.

Зміни, що відбулися в соціумі, вимагають від випускника вмінь не стільки виконувати вказівки, скільки вирішувати життєві проблеми самостійно.

Як свідчить практика, значна частина учнів не вміє проводити аналогії, класифікувати, узагальнювати інформацію; зазнає труднощів при роботі як з текстом навчальної статті, так і з додатковими інформаційними матеріалами до уроку. Багато з них не справляються з такими завданнями, як переведення інформації з однієї форми в іншу, наприклад, картографічної (карта), графічної (діаграма, статистична таблиця) у текстову. Навчання стане більш ефективним, функціональним, індивідуалізованим, якщо у школі буде створено умови для реалізації учнями своїх інтересів, здібностей і подальших «дорослих» життєвих планів.

Державний стандарт початкової освіти зорієнтований на формування не лише знань, умінь і навичок, а й компетентностей як динамічного набору освітніх досягнень, моделей поведінки та особистісних якостей учнів, які в майбутньому дадуть можливість їм стати успішними. Оновлення змісту освіти та запровадження компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів до навчання диктує потребу зміни контрольно-оцінної складової освітнього процесу, а саме, акцент - на оцінку компетентностей.

Вітчизняні й зарубіжні дослідники вважають, що нині загальною тенденцією для більшості країн, окрім зовнішнього оцінювання, є активне використання внутрішньої самооцінки результатів навчання школярів і рефлексії своїх досягнень для розуміння проблем і пошуку способів самовдосконалення. Для цього в закладах освіти треба створювати інноваційні оцінні засоби, які забезпечать високу об’єктивність (надійність), обґрунтованість (валідність) і співвідношення оцінок. Чільне місце відводиться компетентнісно орієнтованим завданням, які забезпечують як оцінку компетентностей, так і діяльнісний підхід у навчальному процесі.

Найважливішим компонентом змісту освіти стають універсальні, мета- предметні вміння (що дають можливість узагальнення отриманих знань для застосування в будь-якій галузі життєдіяльності, формують уміння розв’язувати задачі на стику наук, сприймати цілісність наукових знань взагалі без конкретизації будь-яких навчальних предметів), застосовані в різних видах діяльності.

Треба вибудувати освітній процес так, щоб школярі оволоділи навичками практичних дій, тобто ключовими компетентностями: умінням аналізувати, порівнювати, виділяти головне, давати адекватну самооцінку, бути самостійним, уміти співпрацювати, виявляти ініціативу, бачити проблеми і шукати шляхи їх вирішення.

Результати міжнародних досліджень (PISA) мають безпосередній вплив на розвиток освіти у світі, у тому числі і в Україні. Вітчизняна освіта зважає на ці результати, оскільки актуальним є питання щодо конкурентоспроможності української освіти.

Відомо, що якість вітчизняної освіти відрізняється від якості освіти за кордоном тим, що за досить високих показників предметних компетентностей учні відчувають труднощі в застосуванні знань у ситуаціях, близьких до повсякденного життя, а також у роботі з інформацією, представленою в різній формі. Тому постає завдання привести українські практико-орієнтовані показники у відповідність до міжнародних вимог і стандартів.

Центральним поняттям у міжнародній освітній програмі виступає «грамотність», яка в широкому сенсі визначається ще й як функціональна грамотність.

Функціональна грамотність (англ. functional literacy) - це здатність людини вступати в стосунки із зовнішнім середовищем і максимально швидко адаптуватися та функціонувати в ньому. На відміну від елементарної грамотності як здатності особистості читати, розуміти, складати прості короткі тексти і здійснювати найпростіші арифметичні дії, функціональна грамотність забезпечує рівень знань, умінь і навичок, нормальне функціонування особистості в системі соціальних відносин, яка вважається мінімально необхідною для здійснення життєдіяльності особистості в конкретному культурному середовищі.

Найчастіше ми відчуваємо відсутність функціональної грамотності, що є одним з визначальних чинників, які гальмують розвиток суспільних відносин. Тому проблема функціональної грамотності розглядається зазвичай не як наукова проблема, а як проблема діяльнісна, як проблема пошуку механізмів і способів прискореної ліквідації безграмотності.

Завданням початкової ланки освіти є забезпечення умов для освоєння основних умінь навчальної діяльності, плекання потреби і бажання вчитися. Саме ця діяльність у комплексі інших діяльностей (ігрової, спортивної, художньої, трудової), виконуваних дитиною, відіграє провідну роль у її психічному розвитку.

Навчальний предмет «Я досліджую світ» є інтегрованим і складається з модулів природничо-наукової та соціально-гуманітарної спрямованості, а також передбачає вивчення основ безпеки життєдіяльності. На уроці відпрацьовуємо навичку позначення подій у часі мовними засобами: спочатку, потім, раніше, пізніше, до, після, у той самий час. Закріплюємо визнання дитиною здоров’я як найважливішої цінності людського буття, уміння піклуватися про своє фізичне здоров’я і дотримуватися правил безпеки життєдіяльності. Також предмет передбачає оволодіння учнями вміннями самообслуговування, навичками ручних технологій обробки різних матеріалів; розвиток індивідуально-творчих особливостей, важливих для пізнання себе як особистості, своїх можливостей, усвідомлення власної гідності.

Розглянемо складові функціональної грамотності школярів та їх показники:

✵ Загальна грамотність: писати твір, реферат; рахувати без калькулятора; відповідати на запитання, не відчуваючи труднощів у побудові фраз, доборі слів; писати заяву, заповнювати будь-які анкети, бланки.

✵ Інформаційна: знаходити і добирати потрібну інформацію з книжок, довідників, енциклопедій та ін. друкованих текстів; читати креслення, схеми, графіки; використовувати інформацію зі ЗМІ; користуватися алфавітним та систематизованим каталогами бібліотеки; аналізувати числову інформацію.

✵ Комунікативна: працювати у групі, команді; заручатися підтримкою інших; не піддаватися коливанням настрою, пристосовуватися до нових, незвичних вимог і умов, організовувати роботу групи.

✵ Володіння іноземними мовами: перекладати зі словником нескладний текст; розповідати про себе, своїх друзів, населений пункт; розуміти тексти інструкцій на упаковках різних товарів, приладів побутової техніки; спілкуватися із закордонними друзями та знайомими на різні побутові теми.

✵ Грамотність у вирішенні побутових проблем: вибирати продукти, товари та послуги (у магазинах, різних сервісних службах); планувати грошові витрати, виходячи з бюджету сім’ї; використовувати різні технічні побутові пристрої, послуговуючись інструкціями; орієнтуватися в незнайомому місці, користуючись довідником, картою.

✵ Правова і суспільно-політична: обстоювати свої права й інтереси; пояснювати відмінності у функціях і повноваженнях президента, уряду, Верховної Ради; пояснювати відмінності між кримінальним, адміністративним і дисциплінарним порушеннями; аналізувати та порівнювати передвиборчі програми різних кандидатів і партій.

✵ Комп’ютерна: шукати інформацію в мережі Інтернет; користуватися електронною поштою; створювати та роздруковувати тексти; працювати з електронними таблицями; використовувати графічні редактори.

✵ Грамотність дій у надзвичайних ситуаціях: надавати першу медичну допомогу потерпілому; звертатися за екстреною допомогою до спеціалізованих служб; піклуватися про своє здоров’я; поводитися в ситуаціях загрози особистій безпеці.

Тому одним з головних завдань учителя є зміна організації традиційного уроку, залучення спеціально організованої діяльності учнів в освітній процес на основі використання компетентнісно орієнтованих завдань.

Компетентнісно орієнтовані завдання - це завдання, метою яких є розв’язання стандартної або нестандартної ситуації (предметної, міжпредметної або практичної) за допомогою пошуку способу вирішення з обов’язковим використанням предметних знань.

Готуючи урок та розробляючи його дидактичні основи, учитель визначає, які аспекти ключових компетентностей можна формувати під час вивчення певної теми, на якому етапі освоєння теми учням можна запропонувати завдання, спрямовані на формування тієї чи іншої компетентності в тому чи іншому аспекті, на якому предметному змісті учням можна запропонувати подібне завдання.

Які вміння перевіряють компетентнісно орієнтовані завдання?

1. Розпізнавати питання, ідеї або проблеми, які можуть бути досліджені науковим методом.

2. Виділяти інформацію (об’єкти, факти, експериментальні дані), необхідну для надходження доказів або підтвердження висновків при проведенні наукового дослідження.

3. Робити висновки або оцінювати вже сформований висновок з урахуванням запропонованої ситуації.

4. Демонструвати комунікативні вміння: аргументовано, чітко й ясно формувати висновки, докази.

5. Демонструвати знання і розуміння природничих знань.

Використання компетентнісно орієнтованих завдань в освітній практиці активізує навчальну діяльність, змінюючи характер роботи вчителя і учня: позицію і діяльність учителя як консультанта і тьютора; роботу школярів з вирішення проблем, формування і розвиток компетенцій.

Виконання подібних завдань на уроках «Я досліджую світ» сприяє не тільки глибокому усвідомленню програмового матеріалу, але і дає можливість розширити рамки навчальної програми, що стимулює самоосвіту і саморозвиток учнів.

Результативне виконання компетентнісно орієнтованих завдань учить школярів мислити і діяти самостійно.

Спробуємо розібратися, чим же відрізняються компетентнісно орієнтовані завдання від традиційних (див. табл. 10).

Таблиця 10

Порівняння традиційного і компетентнісно орієнтованого завдань

По-перше, це діяльнісні завдання (види діяльності), які включають: предметні вміння (понятійний апарат, пояснення дій, підбір моделей, створення власного алгоритму дій); уміння працювати з інформацією; пошук шляхів досягнення цілей; дослідницькі уміння; усну і письмову комунікацію. Такі завдання сприяють формуванню і розвитку універсальних загальнонавчальних дій, які базуються на змісті освіти, знаннях і вміннях учнів; вимагають застосування отриманих знань у практичній діяльності для розв’язання конкретної навчальної проблеми.

По-друге, компетентнісно орієнтовані завдання моделюють реальну або квазіреальну (навчальну) ситуацію, для якої треба знайти рішення і подати його в певному вигляді, включають учнів у вирішення цієї ситуації.

По-третє, компетентнісно орієнтовані завдання будуються на актуальному для учнів навчальному матеріалі, потребують пошуку інформації у додаткових джерелах.

По-четверте, компетентнісно орієнтовані завдання мають свою специфічну структуру, забезпечують організацію цілеспрямованих дій тих, хто навчається у процесі виконання завдань, пошуку вирішення і представлення відповіді.

Отже, традиційні завдання ґрунтуються на знаннях і вміннях, але не потребують уміння застосовувати набуті знання у практичній діяльності. Компетентнісно орієнтовані знання допомагають залучити учнів до вирішення життєвої проблемної задачі.

Навчальний процес має будуватися на завданнях різних видів, кожен з яких призначено для реалізації конкретних цілей.

Розглянемо деякі види компетентнісно орієнтованих завдань та цілі їх застосування у таблиці 11.

Таблиця 11

Якщо компетентність - це вміння застосувати накопичені знання у практичній діяльності та повсякденному житті, то компетентнісно орієнтоване завдання призначено для реалізації цього вміння.

У зв’язку з уведенням нового Державного стандарту з’явилися програми, підручники, робочі зошити, у яких автори роблять ставку на діяльнісні та продуктивні завдання (надто в початковій школі). У старших класах доцільно більше уваги приділити відкритим та інтегрованим завданням.

Безумовно, дуже важливо, щоб при навчанні учні виконували діяльність різного виду: репродуктивну, продуктивну, частково-пошукову, творчу. Залежно від мети занять вчитель вибирає ті чи інші види завдань. Компетентнісно орієнтовані завдання, будучи по суті діяльнісними, продуктивними, повинні бути включені в навчання як на етапі формування, так і на етапі моніторингу сформованості універсальних навчальних дій.

Виокремлюють такі типи компетентнісно орієнтованих завдань (далі - КОЗ):

1. Предметні КОЗ (мал. 24): в умові описано предметну ситуацію, для вирішення якої потрібні встановлення і використання широкого спектру зв’язків предметного змісту, що вивчається в різних розділах дисципліни; у ході аналізу умови треба осмислити інформацію, подану в різних формах; сконструювати спосіб вирішення (об’єднанням уже відомих способів).

Малюнок 24. Зразок предметного КОЗ

Здобутий результат забезпечує пізнавальну значущість вирішення і може бути використаний у вирішенні інших завдань (задач).

2. Міжпредметні КОЗ (мал. 25): в умові описано ситуацію мовою однієї з предметних галузей з прямим чи прихованим використанням мови іншої предметної галузі. Для вирішення слід застосувати знання з відповідних галузей, потрібні дослідження умови з точки зору виділених предметних областей, а також пошук відсутніх даних, причому рішення і відповідь можуть залежати від вихідних даних, які обрали (знайшли) учні.

Малюнок 25. Зразок міжпредметного КОЗ

3. Практичні КОЗ (мал. 26): в умові описано практичну ситуацію, для вирішення якої потрібно застосувати не лише знання з різних предметних галузей (обов’язково містять досліджувану дисципліну), а й набуті учнями на практиці, у повсякденному досвіді.

Малюнок 26. Зразки практичних КОЗ

При цьому не досить задати тільки сюжетну фабулу, дані в такій задачі не повинні бути відірвані від реальності. Наприклад, розміри деталей, ціни, технологічні процеси мають відповідати дійсності.

Виконання будь-якого КОЗ передбачає вирішення певного набору компетентнісних завдань. В основу поданої нижче типології покладено вміння працювати з інформацією, оскільки група інформаційних умінь є над- предметною, потрібного для виконання будь-якого завдання.

Схарактеризуємо кожен тип КОЗ докладніше.

1. Завдання-інтерпретація (текстової, графічної, символьної інформації) орієнтоване на застосування прийому інтерпретації, тобто на розпізнавання об’єкта вивчення серед інших об’єктів (розкриття значень) або на розгляд об’єкта в розрізі різних понять (розкриття сутності) у ході «розгортання» інформації про об’єкт, що вивчається, зв’язки і стосунки його з іншими об’єктами, коли виявляються нові зв’язки і стосунки.

2. Завдання-порівняння (якісного і кількісного) припускає застосування прийому порівняння - виділення подібних і відмінних властивостей в об’єктах, що розглядаються.

Вимога якісного порівняння може бути пов’язана з:

✵ виділенням серед інших об’єктів об’єкта, що володіє конкретними характеристиками;

✵ пошуком якісної основи порівняння для декількох об’єктів;

✵ вилученням з ряду елемента, який не відповідає заданій закономірності, або додаванням того, чого бракує, у ряд;

✵ використанням «третього», добре відомого об’єкта, на основі якісних властивостей якого порівнюються інші об’єкти.

Вимога кількісного порівняння може полягати у:

✵ виокремленні (виборі) об’єкта з найбільшим (найменшим) значенням деякої вимірюваної (найчастіше опосередкованої) величини;

✵ пошуку кількісної підстави порівняння для декількох об’єктів;

✵ виключенні з ряду елемента, який не відповідає наявній закономірності, або додаванні того, чого бракує, у ряд;

✵ використанні «третього», добре відомого об’єкта, на основі кількісних властивостей якого порівнюються інші об’єкти.

3. Завдання-аналогія спрямоване на отримання нової інформації про об’єкт на підставі встановлення подібності (аналогії) деякого маловідомого об’єкта з добре відомим об’єктом у формі гіпотези.

4. Завдання-модель (знаково-символічне, образне) потребує застосування прийому моделювання для подальшого отримання інформації про об’єкт, що вивчається.

Для знаково-символічного завдання-моделі характерне перетворення інформації, де елементи, відносини і властивості модельованих явищ буде виражено за допомогою певних знаків (умовних позначень, рівнянь, формул) природничої та математичної мови. В образному завданні-моделі об’єкти та зв’язки між ними виражено за допомогою креслень, малюнків і схем, де відображено основні досліджувані об’єкти, їхні зв’язки і відносини, вимогу.

5. Завдання-пошук прообразу передбачає пошук реального об’єкта чи явища, що ілюструє деяку властивість або стосунки з іншими об’єктами.

6. Завдання-структурування (лінійне, ієрархічне, таблиця) орієнтоване на перетворення інформації за структурою з метою отримання нової інформації про об’єкт вивчення, розкриття нових зв’язків між елементами об’єкта.

Завдання лінійного структурування пов’язане з упорядкуванням інформації по горизонталі, з розкриттям деякої закономірності.

Для завдання ієрархічного структурування передбачається встановлення відносин підпорядкування між елементами структури.

У завданні-таблиці, де відбувається об’єднання ієрархічної і лінійної структур, вимога структурувати інформацію означає: часткове (деякі можуть бути заповнені) або повне заповнення клітинок таблиці з позначеними графами; побудову таблиці за заданими властивостями та відносинами об’єктів, що розглядаються.

7. Завдання-можливість спрямоване на оцінювання достовірності інформації - установлення істинності чи хибності тверджень.

8. Завдання на надмірність передбачає використання прийому стиснення для оцінювання інформації щодо повноти.

9. Завдання на недостатність пов’язане з використанням прийому доповнення даних у ході оцінювання повноти інформації.

Зауважимо, що в конкретному КОЗ можуть реалізовуватися відразу кілька зазначених прийомів обробки інформації.

Зміст і структура компетентнісно орієнтованих завдань мають відповідати таким вимогам:

✵ формулювання КОЗ або результат його виконання мають бути для учнів пізнавально, професійно, загальнокультурно або соціально значущими, щоб їхня діяльність була мотивованою;

✵ мета виконання КОЗ має полягати не стільки в отриманні відповіді, скільки у привласненні нового фактологічного або методологічного знання (методу, способу виконання, прийому) з можливим перенесенням в інші аналогічні ситуації, у формуванні особистісних якостей школяра;

✵ умова завдання формулюється як проблема або проблемна ситуація, яку потрібно розв’язати засобами певної навчальної дисципліни (такі КОЗ називають предметними), різних навчальних дисциплін (міжпредметні КОЗ), за допомогою знань, набутих на практиці (практичні КОЗ), на які немає посилання у тексті задачі;

✵ завдання передбачає недетермінованість дій учня під час виконання завдання, тобто спосіб виконання завдання учню відомий не повністю або складається з комбінації відомих йому способів;

✵ у виконанні КОЗ можуть використовуватися різні способи, допускається можливість переформулювання (конкретизація, узагальнення, уведення додаткових умов) завдання залежно від знань та індивідуальних особливостей школяра;

✵ інформація в завданні може бути надмірною, відсутньою або суперечливою. Учень має відібрати потрібні йому дані або в разі недостатності здійснити пошук додаткової інформації. Дані можуть бути представлені в різній формі: у вигляді малюнка, таблиці, схеми, діаграми, графіка, тексту, відео, карти тощо;

✵ у результаті роботи над КОЗ учні мають набути й продемонструвати певний набір знань, умінь, навичок, особистісних якостей;

✵ отриманий результат виконання КОЗ має бути значущим для учнів, тому важлива пряма або прихована вказівка галузі застосування результату.

Розробляючи компетентнісно орієнтовані завдання, враховують, що вони повинні містити: стимул, який занурює учня в контекст завдання і мотивує на його виконання; формулювання, яке чітко вказує на діяльність учня, яку треба застосувати; джерело інформації; бланк для виконання завдання (якщо воно передбачає структуровану відповідь); інструмент перевірки. Кожна складова компетентнісно орієнтованого завдання підпорядковується певним вимогам, зумовленим тим, що воно організовує діяльність учня, а не відтворення ним інформації або окремих дій.

Елементи (компоненти) компетентнісно орієнтованих завдань.

1. Стимул занурює в контекст завдання і мотивує на його виконання. Включає опис ситуації або інші умови завдання, які відіграють роль джерела інформації. При цьому виконує такі функції: мотивує учнів на виконання завдання; моделює практичну, життєву ситуацію; при необхідності може нести функцію джерела інформації.

2. Формулювання задачі точно вказує на діяльність учнів для виконання завдання. Має бути зрозумілим, чітко співвідноситися з модельною відповіддю/шкалою, відповідати рівню розвитку і бути цікавим для учнів.

3. Джерело інформації містить інформацію, потрібну для успішної діяльності учнів щодо виконання завдання, або посилання на інші джерела, за якими цю інформацію можна отримати. Інформація має бути доступна учням, цікава, відповідати їх рівню розвитку. Для пошуку інформації можливе широке використання різних ресурсів.

4. Бланк для виконання завдання задає структуру надання учнями результату своєї діяльності.

Зазначимо, що під час оцінювання компетенцій знання не перевіряються, а тому в завданні міститься не вся потрібна для його виконання інформація (сх. 24).

Схема 24. Структура КОЗ

Кожен елемент КОЗ підпорядковується певним вимогам, зумовленим тим, що він організує діяльність учнів, а не відтворення ними навчальної інформації.

Стимул КОЗ виконує такі функції: занурює учня в контекст завдання і мотивує його на виконання завдання. Стимул має бути коротким, містити лише ту інформацію, яка допомагає зацікавити учня у виконанні завдання або полегшити розуміння формулювання.

Формулювання завдання чітко і максимально просто описує ту діяльність, яку учень має виконати для отримання результату; не допускається різних тлумачень. Тобто таке завдання побудовано грамотно, однозначно і максимально просто. Джерело містить інформацію для успішної діяльності учня з виконання завдання.

Інструмент перевірки виконання завдання визначає кількість балів за кожен етап діяльності та загальний підсумок залежно від складності навчального матеріалу, додаткових видів діяльності. Ним може бути:

✵ ключ, переважно використовується для тестових завдань закритого типу. Пропонує вибір з декількох варіантів відповіді, з яких правильним є один або більше одного (множинний вибір);

✵ модельна відповідь, зазвичай використовується для відкритих тестових завдань з короткою відповіддю. Складається з: прикладу формулювання правильної відповіді, інших формулювань правильної відповіді, прикладів відповідей, які частково правильні, підрахунку балів (містить вказівку кількості балів за правильну або частково правильну відповідь). Модельна відповідь дає можливість оцінити виконання всіх дій, зазначених у формулюванні;

✵ аналітична шкала, використовується для відкритих завдань з розгорнутою відповіддю. Описує критерії виставлення балів за відповідь за деяким набором параметрів. Параметри аналітичної шкали містять: параметри єдиної шкали (висувають загальні вимоги до розгорнутої відповіді в цілому), параметри специфічної шкали (для конкретного тестового завдання з уточненням єдиної шкали за окремими параметрами). Єдина шкала дозволяє забезпечити однаковий підхід до оцінювання письмових/усних відкритих відповідей. Специфічна шкала деталізує загальні вимоги, подаючи їх у вигляді критеріїв оцінки конкретного тестового завдання, і регулюється його змістом;

✵ бланк спостережень за груповою роботою, використовується для оцінки внеску кожного учасника у груповий продукт та ефективності діяльності всієї групи в цілому.

Опис КОЗ має свою специфіку (сх. 25).

ВИМОГИ ДО ОПИСУ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ

Схема 25. Специфіка опису КОЗ

Отже, використання компетентнісно орієнтованих завдань дозволяє активізувати самостійну навчальну діяльність школяра, змінивши характер його роботи, позицію і характер діяльності вчителя. Учитель має виконувати функції організатора діяльності, консультанта, тьютора, який супроводжує самостійну діяльність учня щодо формування та розвитку ключових компетентностей.

Виконання подібних завдань сприяє не тільки глибшому осмисленню програмового матеріалу, а й дає можливість розширити рамки навчальної програми, що стимулює самоосвіту і саморозвиток учнів. Результативне виконання таких завдань дозволить випускнику успішно реалізувати себе в умовах сучасної економіки, де затребуваними й успішними стають люди, здатні мислити і діяти самостійно.

Без оновлення методичного інструментарію відповідно до поставлених завдань усі спроби забезпечити реалізацію компетентнісного підходу приречені на поразку. Одним із таких інструментів є компетентнісно орієнтовані завдання.

Приклад компетентнісно орієнтованого завдання у формі тесту

На уроці «Я досліджую світ» ви дізналися, що температура замерзання прісної води становить 0 °С. Узимку в Україні температура повітря мінусова. На річках утворюється щільний шар льоду. Водночас вода не замерзає до самого дна, що засвідчують місцеві рибалки. Уважно розглянувши малюнок та прочитавши інформацію в довідці, дайте відповіді на запитання.

Довідка. Вода має таку властивість: при охолодженні спочатку стискається, а за температури +4 °С починає розширюватися. Особливості теплового розширення води мають величезне значення для всього живого, зокрема в тих місцевостях, де бувають суворі зими. Зимою холодне повітря, стикаючись з верхніми шарами води, охолоджує її. Стаючи важчою, холодна вода опускається вниз, до дна. Таке переміщення відбувається доти, доки температура води у верхніх шарах не сягне 0 °С. Потім вода на поверхні замерзає. Суцільний лід захищає воду, що під ним, від холодного повітря, перешкоджаючи її промерзанню до дна водойми. Якби не було дивовижної особливості води - розширення при замерзанні, то все чи майже все життя взимку у воді припинилося б.

Запитання

1. Яке явище перешкоджає замерзанню води у водоймі взимку від поверхні до самого дна?

2. Яка температура води спостерігається на дні глибоких водойм взимку в сильні морози?

Варіанти відповідей

1. А перемішування води в нижніх шарах водойми;

Б теплове розширення;

В велика кількість мешканців водойм.

2. А 0° С;

Б + 4° С;

В + 1° С;

Г - 2° С.

Перевіримо себе

✵ «У процесі виконання компетентнісно орієнтованих завдань змінюються позиції вчителя та його вихованця. Відновіть подані речення.

... починає виступати в ролі організатора, консультанта, наставника, який спрямовує і підтримує ... як суб’єкта навчальної діяльності у процесі оволодіння предметними, загальнонавчальними та ключовими компетентностями. Застосування компетентнісно орієнтованих завдань для ... - це дієвий інструмент формування і перевірки рівня предметних та ключових компетентностей, визначення подальших шляхів їх розвитку.

✵ Розташуйте в ієрархічній послідовності освітні компетенції.

[ ] ПРЕДМЕТНІ, сформовані в межах окремих предметів.

[ ] КЛЮЧОВІ (БАЗОВІ), реалізовані на загальному для всіх предметів змісті.

[ ] МІЖПРЕДМЕТНІ, реалізовані на змісті освітньої галузі.

Класифікація та зміст ключових компетентностей

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Андрієвська В. Проектування дидактичних ситуацій у навчанні молодших школярів з використанням комп’ютера: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд.пед.наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В. Андрієвська. - Харків: ХНУ імені Г. С. Сковороди, 2009. - 23 с.

2. Громыко Ю. В. Образование как средство формирования и выращивания практики общественно-регионального развития // Вопросы методологии. - 1992. - № 1-2. - С. 689.

3. Кемельбекова Г. А. Особенности формирования функциональной грамотности учащихся по предметам гуманитарного цикла // Проблемы и перспективы развития образования: материалы VIII Междунар. науч. конф. (февраль 2016 г.). - С. 6-9

4. Лазарев В. С. Проектная и псевдопроектная деятельность в школе // Народное образование. - 2014. - № 8. - С. 130-136.

5. Метапредметний підхід як спосіб реалізації принципу профільного навчання у старшій школі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www: rmk.org. ua/.../modernizacija_zagalnoosvitnoji/

6. Петунии О. В. Метапредметные умения школьников // Народное образование. - 2012. - № 7. - С. 164-169.

7. Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. - Харків: Вид. група «Основа», - 2010. - 360 с.

8. Трубачева Світлана. Метапредметний аспект формування загальнонавчальних компетентностей учнів в умовах профільного навчання / С. Е. Трубачева // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. - № 36. - 2015. - С.183-185.

9. Тюріна В. Пізнавальна самостійність школярів. - Харків: ХДПІ, 1993. - 138 с.

10. Хамзин И. И. Метапредметные навыки // Научное сообщество студентов XXI столетия. Гуманитарные науки: сб. ст. по мат. XXXI междунар. студ. науч,- практ. конф. № 4(31).