Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич 2020

3.5. Ігрова діяльність на уроці: особливості організації та ризики
Розділ 3. Організація уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Гра - це іскра, яка запалює вогник допитливості й цікавості.

Василь Сухомлинський

Для І циклу навчання визначено адаптаційно-ігровий тип навчання. Тому на уроках «Я досліджую світ» широко використовуються ігрові технології. Гра - теж діяльність, але стосовно освітнього процесу діяльність дуже специфічна. Гра визначається як «непродуктивна діяльність, мотив якої не в її результатах, а в самому процесі».

Навчальні результати гри (знання, уміння) виступають побічним продуктом ігрової діяльності школярів і цілком залежать від закладеного в неї навчального змісту. Навчальна мета тут визначається й утримується винятково вчителем. Мета школяра зовсім не навчальна, ця мета - перемогти суперника або імітувати когось, перевтілитися в когось, побути артистом.

Проте гра посідає помітне місце як в освітньому процесі початкової школи в цілому, так і у вивченні навколишнього світу зокрема. Причина в тому, що на початкових етапах навчання установка на виконання навчальної роботи ще не сформована і вчителю тут допомагає гра, що містить імітацію тієї чи іншої діяльності, засобами якої і формуються потрібні знання, способи діяльності, взаємини, відбувається розвиток дитини.

Однак дидактичну цінність гри не слід перебільшувати. Звертаючись до гри, учитель має пам’ятати вислів К. Д. Ушинського: «Учити, граючись, можна тільки найменших дітей до семирічного віку, далі наука повинна набувати серйозного, властивого їй тону».

Ігрова діяльність має ту саму структуру, що й діяльність навчальна: ігрова мета і мотив (зіграти ту чи іншу роль, вибороти приз, перемогти) - ігрові дії (імітація діяльності дорослої людини, тварини або відповіді на запитання ведучого) - результат (схвалення вчителя, приз). Грою школярів в освітньому процесі керує вчитель. Мета вчителя - формування і розвиток тих чи інших знань, умінь, взаємин.

Гра здійснюється за правилами (приписами), за допомогою яких регулюється її хід. Ігри поділяють:

✵ за кількісним складом: індивідуальні, групові, колективні;

✵ за тривалістю проведення: ігри-мініатюри (3-5 хв), ігри-епізоди (5-10 хв), ігри-заняття (30-35 хв);

✵ за складністю - елементарні, які складаються з повторюваних ігрових дій, і складні, які містять комплекси елементарних ігор;

✵ за використовуваним матеріалом - предметні, настільно-друковані та словесні;

✵ за характером і формою поведінки - рухливі, сюжетно-рольові, предметно-маніпулятивні, конструктивно-будівельні, ігри-розваги;

✵ за способом проведення - комп’ютерні, імітаційно-моделюючі, інтелектуальні ігри та ін.

Ігри, що застосовуються в процесі вивчення навколишнього світу, можна впорядкувати за дидактичним навантаженням.

✵ ігри, які сприяють формуванню вміння класифікації;

✵ ігри, мета яких - перевірка правильності сформованих уявлень;

✵ ігри, спрямовані на виявлення природних зв’язків, сутності явищ;

✵ ігри, які сприяють формуванню умінь орієнтуватися на місцевості, користуватися картою.

Наприклад, гра «Що змінилося?» під час вивчення теми «Пори року» має на меті перевірити вміння помічати зміни, що відбулися, виявляти спостережливість, орієнтуватись у просторі. Гра «Хто це?» з теми «Рослини мого краю» - розвивати вміння дітей складати характеристику рослин, виділяти особливості їх зовнішнього вигляду і характеру.

Ігри розрізняють за формою проведення.

Ігри-подорожі. У грі можуть як повідомлятися нові для учнів відомості, так і перевірятися вже наявні знання. Гру-подорож зазвичай проводять після вивчення теми або кількох тем розділу з метою виявлення рівня знань учнів. Учасники подорожують пішки, на літаку, кораблі за певним маршрутом, що складається зі станцій. Такими станціями можуть бути природні об’єкти свого краю, історичні об’єкти (подорожі в минуле, подорож на «машині часу») тощо. На кожній станції школярі виконують завдання, відповідають на запитання та отримують відповідні бали. Перемагає команда, яка набрала більшу кількість балів.

Конкурс-аукціон. Учасники змагаються у кращому знанні будь-яких складових теми: «Хто більше знає назв...» тощо.

Рольові ігри. Значне емоційне навантаження несуть рольові ігри, у яких діти на основі власних вражень творчо відтворюють відносини у світі природи, людей, стосунки людини з природними або соціальними об’єктами. У процесі рольової гри уточнюються, поглиблюються і систематизуються раніше набуті дітьми знання, закріплюються вміння застосовувати їх як у навчальній, так і в життєвій ситуаціях. Слід пам’ятати, що рольові ігри, як правило, потребують серйозної підготовки і не можуть проводитися часто.

Сюжетна гра не займає багато часу, діти з цікавістю і увагою стежать і беруть участь у ній. Форма гри може бути колективною. Особливість сюжетної гри в тому, що учні виконують ролі, а самі ігри наповнені глибоким і цікавим змістом, відповідними завданнями, що озвучив учитель.

Можна використовувати ігри екологічного характеру, коли діти виступають в ролі екологів, директорів підприємств, які вирішують екологічні проблеми. Наприклад, діалог від імені тварин і рослин. Учні можуть виконувати ролі фахівця сільського господарства чи рибоохорони, ученого (орнітолог, кінолог), продавця магазину тощо. Ролі, які ставлять учнів у позицію дослідника, переслідують не лише пізнавальні цілі, а й професійну орієнтацію. У процесі такої гри створюються сприятливі умови для задоволення широкого кола інтересів, бажань, запитів, творчих прагнень учнів.

Конструктивні ігри пов’язані з моделюванням, проектуванням будь-яких природних, виробничих об’єктів, систем, територій.

Особливу групу утворюють ігри на природі, що проводяться під час екскурсій, прогулянок. У наш час з’явилися комп’ютерні дидактичні ігри.

У технології навчального процесу на основі гри виокремлюють чотири етапи:

1. Орієнтація. Учитель представляє досліджувану тему, дидактичне завдання, знайомить з основними уявленнями, які в ній використовуються, дає характеристику ігрових правил, імітації, загального ходу гри. (Правила гри - приписи, що встановлюють логічний порядок гри; через правила учитель доводить до дітей свої педагогічні вимоги, регулює хід гри).

2. Підготовка до проведення. Учитель складає сценарій на основі ігрових завдань, правил, ролей, ігрових дій і процедур, правил підрахунку балів. Іде розподіл між учасниками гри, проводиться пробний «прогін» гри в скороченому вигляді.

3. Проведення гри. Учитель організовує проведення самої гри, по ходу фіксуючи ігрові дії, роз’яснюючи складні ситуації.

4. Обговорення гри (підсумок). Учитель дає оглядову характеристику ходу гри. Обговорюються складнощі, які виникли. Педагог спонукає дітей до рефлексії - аналізу своїх власних дій, вчинків, мотивів, учить співвідносити їх з загальнолюдськими цінностями, а також з діями, вчинками, мотивами інших людей. Особлива увага приділяється порівнянню імітації з відповідними явищами реального світу.

Які умови забезпечують ефективність використання дидактичних ігор на уроці?

1. Відповідність гри дидактичним цілям уроку.

2. Різноманітність ігор за змістом і формами проведення. Треба передбачити кілька варіантів використання ігор, ураховуючи:

✵ рівень пізнавальної діяльності (від репродуктивного пошуку аналогів до переносу знань і способів діяльності в нестандартну ситуацію і далі до творчості, до прогностичного пошуку, пов’язаного зі створенням принципово нового, завдяки зверненню до фантазії або найпростішого експериментального дослідження);

✵ рівень колективності (від індивідуальних ігор до групових і колективних);

✵ характер організації (від організації гри вчителем до самоорганізації).

3. Визначення місця дидактичної гри у структурі уроку, часу і методики її проведення.

4. Активна творча позиція кожного учасника гри. Потрібно так побудувати гру, щоб кожна дитина захотіла і змогла самовиразитися, продемонструвати свої знання, уміння та здібності.

5. Доступність і привабливість гри для дітей. Умови гри мають бути зрозумілі та доступні дітям, а мета - цікавою для них. Тільки в такому разі можна викликати в дітей гарний настрій, задоволення від вдалої відповіді.

6. Емоційність гри. Важливу роль відіграє зовнішнє оформлення гри, воно має бути барвистим і залежати від змісту гри. Особливе педагогічне навантаження несе елемент змагання між командами або окремими учасниками.

Пожвавити опитування вивченого матеріалу допоможуть ігри-вправи: загадки, кросворди, ребуси, анаграми, шаради. Ці ігри розвивають допитливість, спостережливість, пам’ять, навички самоконтролю, пізнавальний інтерес. Гра «Виключіть зайве» має на меті розвиток уміння аналізувати, порівнювати, виключати; «Кросворди» - перевірку знання термінів, понять; «Загадки» - розвиток логічного мислення; «Вікторини» - повторення, закріплення, узагальнення знань; «Чомучка», «Графічний диктант» - перевірку знань; «Озвуч картинку» - розвиток уяви, закріплення знання звуків у природі.

Використання цікавого матеріалу пожвавлює опитування, активізує розумову діяльність школярів.

Загадки. Загадка - це короткий опис предмета або явища, часто в поетичній формі, який містить задачу у вигляді явного (прямого) або передбачуваного (прихованого) запитання. Застосування загадок на уроках «Я досліджую світ» викликає в дітей жвавий інтерес, тому вони активно беруть участь у ході уроку, завдяки чому розвивається мотивація навчання. Загадка може застосовуватися в будь-якій частині уроку. Наприклад, гра «Живі букви» (дидактична гра з використанням загадок). Учні діляться на дві команди. Кожному гравцеві дається картка з однією з букв: А, В, Г, Е, І, К, Л, Н, О, П, Р, С, Ц, Ч, Я, яку прикріплюють на груди. Учитель читає загадку, а учні, відгадавши її, намагаються швидко встати в ряд так, щоб можна було прочитати слово-відгадку. Команда, яка швидше впоралася і склала слово правильно, отримує бал. Перемагає команда, яка набрала більшу кількість балів. Ця дидактична гра може містити загадки різної тематики.

Є загадки, у яких учень має відгадати об’єкт за двома, а то й за однією ознакою, відновити цілісний образ об’єкта чи явища (мал. 22).

Малюнок 22. Зразки загадок

Учні відгадують і порівнюють, зіставляють різні й водночас у чомусь подібні предмети, виокремлюють схожі ознаки, згруповують їх по-новому і методом виключення помилкових відповідей через накопичення нових ознак знаходять відгадку. Такий аналіз розвиває здатність логічно мислити та міркувати в потрібній послідовності.

Поширений тип - загадки метафоричні, наприклад, вогонь у таких загадках порівнюють із червоним півнем. (Красний півник по жердині біжить). Розгадування метафоричних загадок розвиває як образне, так і логічне мислення.

Загадки, об’єднані тематично, що реалізуються в ігровій формі, називають вікторинами.

Своєрідною формою загадування загадок є ребус. У ребусі відгадуване слово подається у вигляді малюнків у поєднанні з буквами та іншими знаками.

Специфічною і досить розповсюдженою формою роботи із загадками є розв’язування кросвордів. Кросворд - це гра-задача, у якій фігуру з клітинок потрібно заповнити літерами. Педагогічно виправданим є використання таких кросвордів, які складено на основі програмового матеріалу. Особливу цінність являють кросворди, що містять і краєзнавчий матеріал. Однак такі кросворди часто доводиться складати самому вчителю, оскільки методична література такого плану дуже обмежена.

Відносна складність використання кросвордів полягає у кресленні. Можна попередньо накреслити кросворд і написати текстове пояснення на дошці. Доцільнішим видається показ його проекції через епідіаскоп або кодоскоп. Досить ефективне використання трафарета з прорізами замість букв, який накладається на дошку. Такі заготовки дозволяють багаторазово використовувати ту саму сітку-решітку кросворду. Про майбутню роботу з кросвордами корисно попереджати учнів заздалегідь і просити їх відповідно повторити основний матеріал.

Водночас слід зазначити, що цікавий матеріал, який використовується на уроці, часто носить суто розважальний характер. Дидактичне навантаження, яке міг би нести цей матеріал, або не усвідомлюється, або спрямоване вчителем на вирішення другорядного завдання. Наприклад, деякі вчителі на початку уроку підводять школярів до нової теми через розв’язання кросворду, у якому після заповнення всіх клітинок з’являється ключове слово, що означає нову тему. Але набір запитань кросворду іноді буває випадковим, головне - знайти ключове слово. Але ж дидактичне навантаження тут очевидне - запитання потрібно спрямувати на актуалізацію знань, тобто сприяти відтворенню в пам’яті дітей інформації, яка буде корисною у вивченні нового матеріалу.

Молодший шкільний вік - це початок становлення мотивації навчання. Формувати мотивацію потрібно на кожному уроці. Уроки «Я досліджую світ» цікаві для дітей завдяки своєму різноманіттю, оскільки предмет інтегрований, а для підтримки цього інтересу найбільш доцільно використовувати дидактичну гру. Такий педагогічний засіб, як дидактична гра, активізує розумові операції учнів, формує в них пізнавальний інтерес до набуття нових знань, змагальної діяльності та прагнення до перемоги, що сприяє формуванню стійкої навчальної мотивації у молодших школярів на уроках «Я досліджую світ».

Перевіримо себе

✵ Проаналізуйте розробки уроків з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у методичних посібниках, у «поурочниках» на предмет залучення дітей в ігрову діяльність за схемою:

- чи вводилася ігрова діяльність у зміст уроків? Якщо так, то під час вивчення яких тем?

- з якою метою вводилася ігрова діяльність у зміст уроку?

- у якій формі планувалося проведення гри?

✵ Складіть проект уроку з використанням елементів ігрової діяльності. Розробіть технологію введення гри в навчальний процес, беручи до уваги таке:

- місце гри у структурі уроку (на якому етапі проводиться - повторення вивченого, вивчення нового матеріалу, закріплення);

- освітня мета ігрової діяльності (мета вчителя), ігрова мета школярів;

- вид гри (за дидактичним навантаженням і формою проведення);

- склад учасників, розподіл на команди, розподіл ролей;

- хід гри, можлива корекція з боку педагога;

- обговорення результатів, оцінювання (хто оцінює, участь у цьому вчителя).

✵ Поспостерігайте на уроці «Я досліджую світ» у школі:

- зверніть увагу на наявність у змісті уроку елементів ігрової діяльності. Якщо ігрова діяльність була присутня, оцініть доцільність її введення, активність учасників гри, чи досягнуто мети ігрової діяльності;

- простежте, чи використовувався на уроці цікавий матеріал, якщо так, то: а) який саме, б) з якою метою.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Андруховець П. Ігрова педагогіка // Завуч. - 2004. - № 1 (187). - С. 6-16.

2. Виноградова Н. Ф. Умственное воспитание детей в процессе ознакомления с природой. Пособие для воспитателя дет. сада. - 112 с. - Режим доступу: https://is.gd/gmHbet

3. Галкін С. Організація ігрової діяльності на уроці // Завуч. -2004. - № 30 (216). - С. 9-12.

4. Жданов Д. Дидактичні можливості інтелектуальних ігор // Завуч. - 2007. - № 7 (301).- С. 1-14.

5. Клапаред Э. Психология ребенка и экспериментальная педагогика / под ред. Д. Т. Кацарова. - 167 с. - Режим доступу: https://is.gd/tmheFt

6. Крутій В. А. Місце дидактичної гри на уроках в початкових класах И Наука і освіта. - 2001. - № 2-3. - С. 19-22.

7. Миронов А. В. Технология изучения курса «Окружающий мир» в начальной школе (Образовательные технологии овладения младшими школьниками основами естествознания и обществознания) : учебное пособие / А. В. Миронов. - 510 с. - Режим доступу: https://is.gd/JUej3Y

8. Павловская Н. К. Дидактические игры на уроках «Окружающий мир», или Как развить мотивацию в начальной школе И Педагогика сегодня: проблемы и решения: материалы Междунар. науч. конф, (апрель 2017 г.). - URL https:// moluch/conf/ped/archive/213/12169/ (дата звернення: 22.07.2019).

9. Ушинский К. Д. Собр. соч.: в 11 томах. Т. 5. - Режим доступу: https://is.gd/X4QqVq