Я досліджую світ 4 клас - Розробки уроків - Жаркова І. 2021
Природна зона степу
Розділ 3. Природа
Мета: формувати уявлення про розташування, погодні умови, форми земної поверхні, водойми, ґрунти, рослинний і тваринний світ зони степів України; виробляти вміння порівнювати, встановлювати причинно- наслідкові зв'язки, аналізувати і робити висновки, працювати з картою природних зон України; розвивати мислення, уяву; виховувати любов і бережне ставлення до природи України.
Обладнання: фізична карта України, карта природних зон України, таблиці.
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
II. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.
1. Індивідуальне письмове опитування на картках.
2. Фронтальне опитування.
— Якої шкоди природі зони лісостепу завдає господарська діяльність людини?
— Які заповідники є на території зони лісостепу? З якою метою вони були створені?
— Які рослини, занесені до Червоної книги, ростуть у заповідниках лісостепової зони? Опишіть їх.
— Які тварини, занесені до Червоної книги, живуть у заповідниках лісостепової зони? Опишіть їх.
— Презентуйте повідомлення про один із заповідників зони лісостепу.
III. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.
— Яка природна зона розташована на південь від зони лісостепу?
— Пригадайте, за яким планом вивчають природну зону.
На південь від зони лісостепу розкинулась природна зона степу.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які форми земної поверхні, ґрунти, водойми та погодні умови притаманні території зони степів України. Ви також довідаєтеся, яким є рослинний і тваринний світ цієї природної зони. Ви навчитеся складати ланцюги живлення, що існують у зоні степу.
Тема сьогоднішнього уроку: «Природна зона степу».
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про розташування, форми земної поверхні й водойми зони степу.
— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 46 у підручнику.
Південніше від зони лісостепу до Чорного та Азовського морів майже на 500 км простягається зона степу, яка займає південну частину України.
У межах степової зони розташовані Причорноморська та Приазовська низовини, Приазовська та Донецька височини. У центральній частині поверхня зони степів майже плоска, а на окраїнах трапляються горби, яри та балки.
— Розгляньте на малюнку (с. 46 у підручнику) краєвид українського степу. Зверніть увагу на майже плоску безлісу поверхню степу.
Зоною степу течуть такі великі річки: Дніпро, Дунай, Південний Буг та їх притоки. У гирлі Дунаю багато прісних озер, найбільше з яких Ялпуг. На узбережжі Чорного моря є солоні озера.
2. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про погодні умови й ґрунти зони степу.
— Яку кількість сонячного тепла, порівняно із зонами мішаних лісів і лісостепу, отримує зона степів? Чому?
Зона степів отримує більше тепла порівняно з іншими зонами, тому що лежить південніше, ближче до екватора. Сонце тут піднімається вище над горизонтом і більше нагріває земну поверхню.
Літо в степу довге, жарке, посушливе. Осінь тепла. Зима коротка, проте холодна. Снігу випадає мало. Весна настає рано, стрімко тепліє. У зоні степів часто дмуть вітри. Улітку це суховії, які швидко висушують ґрунт, зумовлюючи посухи. Узимку вітри здувають із полів сніг, оголюючи ґрунт, зносячи при цьому і родючий ґрунт.
У зоні степів утворилися найродючіші ґрунти — чорноземи.
3. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про рослинний світ зони степу.
— Поміркуйте, чи всі необхідні умови для життя рослин є в зоні степу. Яких не вистачає?
Через нестачу вологи в зоні степу ростуть лише трав'янисті рослини. Рано навесні в ґрунті ще достатньо вологи, тому розцвітають тюльпани, незабудки, фіалки, а згодом — королиці, горицвіти, півонії вузьколисті. У цей час степ нагадує різнобарвний килим. Однак триває це недовго. До настання спеки й посухи ранньоквітучі рослини відцвітають, утворюють насіння і встигають накопичити в підземних органах (цибулинах, бульбах, кореневищах) поживні речовини. Наземна частина рослин відмирає, і тільки наступної весни з підземних органів виростуть нові рослини.
З настанням спекотного та посушливого літа виростають рослини, добре пристосовані до посухи й спеки.
— Розгляньте на малюнках (с.47 у підручнику), який вигляд має степ рано навесні та з настанням спекотного літа. Зверніть увагу на кольори, які переважають у рослинному покриві навесні та влітку.
— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 47 у підручнику.
Рослини степу добре пристосувалися до життя в умовах нестачі вологи. У них вузькі листки, що випаровують мало води. Проте навіть ті рослини, що пристосувалися до нестачі вологи, уже із середини літа починають жовкнути й висихати. Тоді степ стає жовтим.
4. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про тваринний світ зони степу.
У степах живе багато комах, птахів і гризунів. Серед комах є як рослиноїдні (сарана, джмелі, метелики, бджоли), так і хижі (богомоли, дибки, туруни).
Гризуни (ховрахи, хом'яки, миші, бабаки) живуть у норах. Серед густої трави гніздяться жайворонки, перепілки, куріпки.
— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 48 у підручнику.
Тварини степу невеликих розмірів. Від ворогів вони ховаються в траві чи в норах. У забарвленні тіла переважають кольори, які роблять їх непомітними серед пожовклої трави.
Отже, невеликі розміри і захисне забарвлення є пристосуванням тварин до виживання на відкритих степових просторах.
Там, де живуть гризуни, є й хижаки, які ними живляться. Це лисиця, тхір степовий, гадюка степова, орел степовий, боривітер, лунь степовий, кібчик. Комахами живляться ящірки, жаби, жайворонки, куріпки сірі, перепілки.
— Виконайте наступне завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 48 у підручнику.
Рослини і тварини степу пов'язані між собою ланцюгами живлення. Ланцюги живлення, що сформувалися в степу, мають такий вигляд:
Ковила —► Сарана —► Перепілка.
Конюшина —► Хом'як —► Тхір степовий.
V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.
1. Робота в зошиті з друкованою основою (с. 23).
2. Завдання на застосування знань.
— Чому в зоні степу живе багато гризунів? (У зоні степу гризуни мають достатньо кормів, а в пухкому ґрунті легко рити нори, у яких вони живуть.)
— Чому в зоні степу не живуть білки, адже вони теж гризуни? (Білки живуть на деревах, яких немає в зоні степу.)
VI. Підсумок уроку.
— Що нового ви дізналися на уроці?
— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.
Картка зеленого кольору: «Я зрозумів / зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».
Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».
Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал».
VII. Завдання додому.
Опрацювати статтю в підручнику на с. 46-48. Дати відповіді на запитання після статті.