Я досліджую світ 4 клас - Розробки уроків - Жаркова І. 2021

Географічна карта
Розділ 3. Природа

Мета: формувати поняття «географічна карта», «фізична карта», уявлення про позначення та умовні знаки на географічній карті півкуль, вміння читати географічну карту з використанням умовних знаків і масштабу; розвивати вміння порівнювати й аналізувати; виховувати бажання пізнавати навколишній світ.

Обладнання: лінійки, глобус, географічні атласи, географічні карти.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

2. Фронтальне опитування.

— Що таке план місцевості?

— За допомогою чого на плані місцевості зображують предмети?

— Як визначити на плані сторони горизонту?

— Що таке масштаб?

— Для чого потрібні плани?

— Люди яких професій користуються планами?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

Ви вже знаєте, що невелику ділянку земної поверхні можна зобразити на плані місцевості.

— А на чому зображують великі ділянки земної поверхні або й усю поверхню земної кулі? Відповісти на це запитання ви зможете, відгадавши загадки.

Одну ногу маю, головою обертаю.

Покажу вам гори й ріки, океани і моря.

Здогадалися, хто я? (Глобус.)

***

Країни без людей, міста без будинків,

ліси без дерев, моря без води. (Географічна карта.)

Великі ділянки земної кулі зображують на глобусі й географічних картах.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які позначення є на глобусі, що таке географічна карта, за допомогою яких умовних знаків на картах зображають земну поверхню, які позначення є на картах. Також ви навчитеся працювати з географічною картою, використовуючи умовні знаки і масштаб.

Тема сьогоднішнього уроку: «Географічна карта».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування уявлення про позначення на глобусі.

— Пригадайте, що таке глобус. Що на ньому зображують?

Глобус — це зменшене кулясте зображення земної поверхні. На ньому точно відтворена земна поверхня.

— Розгляньте зображення глобуса на с. 76 у підручнику і дайте відповіді на запитання.

Глобус складається з кулі, що обертається навколо осі. (Учитель демонструє глобус.)

Земна вісь нахилена так само, як показує глобус. Земна вісь проходить через центр Землі й перетинає земну поверхню в точках, які називаються полюсами. Зверху на глобусі позначено Північний полюс, а знизу — Південний.

На однаковій відстані від полюсів проходить уявна лінія — екватор. Екватор розділяє Землю на дві півкулі. Від Північного полюса до екватора простягається Північна півкуля, а від Південного полюса до екватора — Південна півкуля.

По всій поверхні карти проходять у різних напрямах лінії. Одні прямують зверху вниз уздовж глобуса, з'єднуючи Північний і Південний полюси. Це меридіани.

Проведені зліва направо впоперек глобуса лінії, паралельно до екватора, — це паралелі. Екватор є найдовшою паралеллю.

На глобусі різними кольорами позначено суходіл і водну поверхню. Коричневим кольором позначені гори, жовтим і зеленим кольорами — рівнини, а синім і блакитним — океани, моря та інші водойми.

2. Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування поняття «географічна карта», уявлення про позначення на ній та зображення земної поверхні.

— Поміркуйте, чи завжди зручно користуватися глобусом. Чому?

Масштаб шкільного глобуса — в 1 см 500 км. Це означає, що глобус у 50 мільйонів разів менший за справжні розміри Землі. Відповідно в стільки ж разів зменшена і земна поверхня. Тому на глобусі за допомогою умовних знаків можна позначити лише великі об'єкти. Тут ви не знайдете багатьох річок, озер, гір, морів. Щоб детальніше зобразити на глобусі земну поверхню, його потрібно робити дуже великим (хоча б 2 м у діаметрі).

— Чи можна на глобусі охопити зором усі ділянки земної поверхні?

Користуючись глобусом, можна побачити лише один його бік. Тому значно частіше замість глобуса для зображення великих ділянок земної поверхні використовують географічні карти. Перші географічні карти були створені понад 2 тисячі років тому. Весь цей час вони слугують людям для пізнання навколишнього світу.

Географічна карта — це зменшене в багато разів зображення на площині земної поверхні за допомогою умовних знаків. Якщо уявно поділити глобус по меридіану на дві півкулі та зобразити їх поверхню на аркуші паперу, то отримаємо карту півкуль: Східної та Західної. (Учитель демонструє фізичну карту півкуль.)

— Пригадайте, за допомогою чого зображають предмети на плані місцевості.

Як на плані, так і на географічній карті об'єкти позначають за допомогою умовних знаків.

— Чи різняться кольори, якими зображено земну поверхню, на глобусі та карті? (Учитель демонструє глобус і фізичну карту півкуль.)

Так, як і на глобусі, на карті півкуль синім кольором різних відтінків зображають водойми. Відтінки свідчать про глибину водойм. Темно-синім кольором позначені найглибші місця, а блакитним — мілкі.

Сушу зображають жовтим, коричневим і зеленим кольорами різних відтінків, тому що її поверхня неоднакова. Зеленим і жовтим кольорами позначають рівнини, а коричневим — гори. Що вищі гори, то темніше забарвлення на карті.

На географічній карті, як і на плані, використовують масштаб. Проте, якщо на плані відстані зменшені в сотні разів, то на карті — у тисячі й навіть мільйони разів.

Залежно від величини зображуваної території та розмірів карти використовують різні масштаби. Що більша територія, яку зображають на карті, то менший масштаб.

— Прочитайте масштаб на карті півкуль та на карті України (див. форзаци підручника). Поміркуйте, на яких картах — з малим чи великим масштабом — можна зобразити більше об'єктів.

На картах з великим масштабом можна зобразити більше об'єктів.

По всій поверхні карти, як і на глобусі, проходять у різних напрямках лінії — меридіани й паралелі.

— Який напрямок показують меридіани, а який — паралелі?

Меридіани показують напрямок північ-південь, паралелі — схід-захід.

Угорі на географічній карті — північ, унизу — південь, праворуч — схід, а ліворуч — захід.

Карти, на яких зображують природні об'єкти земної поверхні, називають фізичними. Крім фізичної карти півкуль, з якою ви ознайомилися, є ще багато інших географічних карт.

На основі фізичних створюють спеціальні карти, на яких позначають країни світу, їх столиці, природні зони, клімат, населення, ґрунти, рослинний і тваринний світ тощо.

Є карти окремих частин земної поверхні, наприклад, материків, океанів. Карти можуть бути зібрані в атласи.

3. Практична робота з метою формування вміння читати географічну карту з використанням умовних знаків і масштабу.

— Виконайте практичну роботу, запропоновану на с. 77 у підручнику.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Робота в зошиті з друкованою основою (с. 42).

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.

Картка зеленого кольору: «Я зрозумів / зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».

Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».

Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал».

VII. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 76-77. Дати відповіді на запитання і виконати завдання після тексту.