Конспекти уроків - Математика 2 клас - Частина 1 - Т. М. Бондар 2019

Урок 6. Досліджуємо задачі. Короткий запис, схема, розв'язання, відповідь
Розділ 1. Узагальнюємо і впорядковуємо знання і вміння за 1 клас

Мета: актуалізувати знання про поняття «задача»; узагальнити й систематизувати уявлення про математичні структури задач, що містять відношення поєднання частин у ціле, вилучення частини з цілого або різницевого порівняння; розвивати логічне мислення; поповнювати словниковий запас учнів; стимулювати інтерес до вивчення математики.

Обладнання: ілюстративний та роздавальний матеріал, конструктор LEGO.

Тип уроку: комбінований урок.

Освітні галузі: математична, природнича.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організація класу

Зараз сядуть всі дівчатка,

А за ними і хлоп'ята.

Всі сідайте, діти,

Домовляймось — не шуміти,

На уроці — не дрімати,

Міцні знання здобувати.

Тож гаразд, часу не гаймо,

І урок розпочинаймо.

2. Перевірка домашнього завдання (с. 8, № 3, 4, 5)

• № 3. Взаємоперевірка в парах. Вправа «Кольорова вежа»

Шифр

Виконане завдання (знизу вверх)

• № 4. Який компонент був невідомий? Як його обчислили?

• № 5. Поясніть вибір знака порівняння.

3. Усне опитування

— Які арифметичні дії ви знаєте?

— Що означає додати? При додаванні стає більше чи менше?

— Що означає відняти?

— При відніманні стає більше чи менше?

— Яку арифметичну дію потрібно виконати з числами, аби стало більше?

— Яку арифметичну дію слід виконати з числами, щоб стало менше?

— Якщо два числа поєднані знаком плюс, то який вираз записано? (Записано суму.) Що можна зробити, аби записати суму чисел? (Потрібно ці числа поєднати знаком плюс.)

— Як називаються числа при додаванні?

— Як пов'язані дії додавання й віднімання?

— Якою дією обчислюємо невідомий доданок? Як обчислити невідомий доданок?

— Який вираз ми отримаємо, якщо між числами поставимо знак мінус?

— Як називаються числа при відніманні? Яке число при відніманні найбільше (у загальному випадку, коли різниця не дорівнює нулю)? (Зменшуване.)

— Якою дією обчислюємо більше число? (Дією додавання.)

— З чого складається зменшуване? (Зменшуване складається з від'ємника та різниці.)

— Як обчислити зменшуване? (До значення різниці слід додати від'ємник.) Від'ємник більший чи менший за зменшуване? (Від'ємник менший за зменшуване.) Якою дією обчислюємо менше число? (Дією віднімання.) Як обчислити невідомий від'ємник? (Щоб обчислити невідомий від'ємник, необхідно від зменшуваного відняти значення різниці.)

4. Гра-розмальовка «Схованки»

Завдання: знайти, зафарбувати та назвати цифру, що повторюється, визначити її кількість.

5. Каліграфічна хвилинка. Написання цифри 6

— Починаємо писати цифру трохи нижче за верхній правий кут клітини. У правому верхньому кутку клітини робимо заокруглення, пишемо великий лівий півовал, торкаючись середини нижньої сторони клітини, ведемо лінію вгору, заокруглюючи її ліворуч, трохи вище за середину клітини.

ШІСТЬ до діток прикотилась,

Все уважно роздивилась.

Хоч у неї одне око,

Але бачить ним нівроку!

6. Повторення складу числа 6. Гра «Засели будиночок»

— Заселіть будиночок під номером 6.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Узагальнення знань про поняття «задача» та її складові

1) Актуалізація знань про поняття «задача» та її складові.

• Біг маленький борсучок,

Ніс додому бурячок.

Потім ще один знайшов.

— Скільки бурячків борсучок додому приніс? (2.)

• Біг маленький борсучок,

Ніс додому бурячок.

У борщі він незамінний —

І смачний, і вітамінний.

— Який з цих текстів можна помістити в підручник «Математика», а який — у підручник «Я досліджую світ»?

— Вставте відповідні слова або числа: борсучок ніс додому [ ] бурячок. Знайшов [ ] бурячок. Скільки бурячків приніс борсучок?

Відшукайте, що відомо. Як називають частину тексту, де йдеться про відоме? Перекажіть умову. Відшукайте запитання, перекажіть його. Цей текст — задача.

— Задача складається з умови, що містить відоме, тобто числа. У запитанні зазначено, яке невідоме треба знайти. Для знаходження відповіді на запитання треба розв'язати задачу, тобто виконати дію над числами. У кінці записують відповідь.

2) Розвиток уваги: впізнавання складових елементів задачі.

• Чи є фраза «Ваня упіймав 4 рибки, а Сашко — 2 рибки» задачею? (Ні.) Якої частини бракує? (Запитання.)

— Чи буде задачею такий текст: «Ваня упіймав 4 рибки, а Сашко — 2 рибки. Скільки всього рибок у хлопців»? Чому? (У цьому тексті нам відомо, скільки рибок зловив кожен хлопчик, отже, є умова. До того ж у тексті є запитання.)

• Чи буде задачею фраза «На скільки у Вані більше рибок, ніж у Сашка»? (Ні, оскільки в тексті є запитання, але немає умови.)

3) Творча робота над задачами.

Задача 1

— Прочитайте. Поставте запитання так, щоб задача розв'язувалась дією додавання. Усно розв'яжіть її.

На галявині гралося 3 зайченят. До них прибігло ще 2 зайчика.

Задача 2

На квітах сиділо 9 метеликів. 2 метелика полетіло. Поставте запитання так, щоб задача розв'язувалась дією віднімання. (Скільки метеликів залишилося?)

— Яку дію потрібно виконати, аби дати відповідь на поставлене запитання? (9 - 2 = 7.)

Фізкультхвилинка

Раз — піднятись, потягнутись.

Два — зігнутись, розігнутись.

Три — в долоні три плеска.

На чотири — руки ширше!

П'ять — руками помахать,

Шість — за парту тихо сісти.

2. Формування вміння розв'язувати задачі (с. 9, № 2)

1) Аналіз задачі (2. 1). Робота над схемою задачі. Складання оберненої задачі.

— Послухайте перший текст. Чи є він задачею? (Так.) Що незвичайного у формулюванні першої задачі? (Задача починається із запитання, яке містить і те, що відомо в задачі, тобто умову.) Виокремте умову. Назвіть запитання. Отже, існують задачі, які сформульовані незвичайно — вони починаються із запитання, а умову задачі наведено після запитання. Тоді запитання й умову поєднано в одному питальному реченні.

— Визначте ключові слова в задачі. Що позначає число 50? (Було.) Що зробила мама? (Дала.) Що запитується в задачі? (Скільки стало копійок?) У Петрика стало більше чи менше грошей, ніж було спочатку? Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? (Дією додавання.) Розгляньте опорні схеми задач. Покажіть опорну схему цієї задачі. Запишіть вираз. Як обчислити значення цього виразу? (Десятки додаємо до десятків. Одиниці залишаються тими самими.)

— Прочитайте цей вираз, називаючи компоненти та результат. Що означає за умовою задачі число 50? Який це компонент? Що означає число 25? Який це компонент? Що означає число 75? Який це компонент? Розгляньте, як «перекладено» зміст задачі мовою математики. Яке ключове слово відповідає першому доданку? другому доданку? сумі?

Було ——► І доданок Дала ——► ІІ доданок Стало ——► Сума

— Отже, якщо в задачах є слова «було», «стало», то така задача містить відношення поєднання частин у ціле, тому ключові слова мовою математики відповідають першому доданку, другому доданку або сумі. Якщо в задачі шуканим є «Скільки стало?», то це задача на обчислення суми. Якщо в задачі невідомо, скільки було або скільки додали, то це задача на обчислення невідомого доданка. Покажіть її опорну схему.

— Випишімо числа задачі (1): 50, 25, 75. Яке число шукали в цій задачі? Перетворіть задачу так, щоб шуканим було число 50. Яка це задача по відношенню до наведеної? (Обернена.) Який компонент є шуканим у цій задачі? (Перший доданок.) Покажіть її опорну схему. Перетворіть задачу так, щоб шуканим було число 25. Яку задачу ми отримали відносно наведеної? До якого виду вона належить? Чому?

2) Аналіз задачі (2. 2). Робота над схемою задачі. Складання оберненої задачі.

— Послухайте другий текст. Чи є він задачею? Що в ньому незвичайного? (Частина умови міститься у запитанні.) Перетворіть текст задачі так, щоб спочатку була умова, а потім — запитання.

— Виділіть ключові слова задачі. Що позначає число 12? (Було.) Що зробила Аліса? (Дала.) Скільки вона дала? (7.) Яке запитання задачі? Залишилося — це більше чи менше, ніж було? Якою дією розв'яжемо задачу? Покажіть опорну схему задачі.

— Запишіть на дошці розв'язання задачі. Прочитайте рівність, називаючи компоненти та результат. Що означає число 12 у задачі? Який це компонент? Що означає число 7? Який це компонент? Яке число є шуканим? Який це компонент?

Було ——► Зменшуване  Віддала ——► Від'ємник  Залишилося ——► Різниця

— Отже, якщо в задачі є слова «було», «залишилось», то в ній описується співвідношення вилучення частини з цілого, а числові значення ключових слів відповідають таким компонентам: було — зменшуване, те, що вилучили, — від'ємник, залишилося — різниця. Якщо в задачі невідомо, скільки залишилося, то це задача на обчислення різниці. Покажіть її опорну схему. Якщо потрібно знайти, скільки було, то це задача на обчислення невідомого зменшуваного. Покажіть її опорну схему.

— Якщо невідомо, скільки вилучили, то це задача на обчислення невідомого від'ємника.

— Випишімо числа задачі: 12, 7, ... Яке число було шуканим у цій задачі? Перетворіть задачу так, щоб шуканим було число 12. Яка це задача відносно наведеної? (Обернена.) Який компонент є шуканим у цій задачі? (Зменшуване.) Покажіть її опорну схему. Перетворіть задачу так, щоб шуканим було число 7. Яку задачу ми отримали відносно наведеної? До якого виду вона належить? Чому?

3) Закріплення вмінь працювати із задачами (с. 9, № 3. 1).

— Перекажіть задачу (1). Що позначають цифри 10 і 7? (Скільки було дівчаток і хлопців.) Що запитується в задачі? Як дізнатися «на скільки більше»? Якою дією розв'язується задача? Складіть і поясніть схему до задачі. Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? Чому? Запишіть розв'язання задачі на дошці. Запишіть відповідь.

— Отже, якщо в задачі є слова-ознаки «на скільки більше або менше», то ця задача містить відношення різницевого порівняння.

3. Вправа «Танграм»

— Виберіть один із силуетів лисички та викладіть цю фігуру.

В лісі молодиця гуляє,

На всі боки поглядає.

На ній шубка дорога

Вся горить, мов золота.

Хвіст пухнастий і м'який.

Що за звір такий? (Лисиця.)

Після складання танграму учні називають номер своєї схеми та дізнаються від учителя (або читають) цікавинку про лисичку. Або вгадують число за завданням учителя, відкривають число на натуральному ряді та ознайомлюються з цікавими фактами із життя лисиці.

10 фактів про лисицю

Лисиця — одна з найпопулярніших героїнь казок, у яких вона завжди розумна та хитра.

1. Лисиці не пережовують їжу. Вони рвуть здобич і шматками ковтають її.

2. Лисиці взимку ведуть одиночний спосіб життя, до літа вони заводять сім'ї.

3. У лисячій сім'ї потомством опікуються обоє батьків.

4. Лисиці всеїдні. Переважно харчуються лисиці невеликими тваринами: дрібними гризунами, кроликами, зайцями і козулями.

5. Хвіст для лисиць дуже важливий орган. Під час бігу він допомагає їй тримати рівновагу, а взимку служить додатковим захистом від холоду.

6. Лисиці дуже обережні. У разі небезпеки або погоні вони заплутують сліди і переховуються в інших місцях, щоб ввести переслідувача в оману. Саме через цю особливість лисиця має звання самого хитрого звіра.

7. Максимальна швидкість, з якою може бігти лисиця, — 50 км/год.

8. У дикій природі лисиці живуть близько 6-8 років.

9. Найбільш розвиненими почуттями у лисиць є слух і нюх. З їхнього допомогою звір дізнається про навколишнє середовище.

10. Лисиця Феньок (пустельна лисиця) — найменша з-поміж усіх різновидів. Ця крихітна тварина важить 1,5 кг.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Пояснення домашнього завдання (с. 9, № 3)

— Перекажіть задачу (2). Назвіть умову. Повторіть запитання. Що змінилося в задачі порівняно з попередньою? Що в них спільного? Які це задачі? (Обернені.) На які слова-ознаки слід орієнтуватися, обираючи опорну схему до цієї задачі? Які види задач містять ці слова-ознаки? На що далі слід орієнтуватися, обираючи опорну схему? (На те, що є шуканим.) У задачі слід знайти, скільки дівчаток у класі, а відомо, що їх на 3 більше, ніж хлопчиків, тому це задача на збільшення числа на кілька одиниць.

2. Підсумок уроку

Рефлексія «Сходинка успіху»

— Наклейте стікер на сходинку, що відповідає вашій роботі на уроці.