Методичні коментарі до уроків за підручником “Мистецтво” - 2020

Мелодії України

Такі різні настрої

Незвичне привітання

Кожний урок з акцентом на музичне мистецтво пропоную починати з привітання-імпровізації. Це допомагає налаштуватися на урок, закріпити матеріал, показати дітям, що їм до снаги творчі завдання, які зазвичай виконують музиканти.

• Як ви думаєте, що це за дивне таке привітання: «Добрий, добрий, добрий, добрий, добрий день!»? Ці слова не промовляються, як ми робимо зазвичай, а наспівуються. Маємо вітальну пісеньку!

• Привітайтеся з однокласниками, наспівуючи слова на веселу мелодію. Наприклад, на мелодію пісні «Літо» (музика Анни Олєйнікової).

Запропонуйте дітям стати в коло, станьте разом з ними і додайте рухи.

• Як вам більше подобається вітатися — як зазвичай, словами, чи наспівуючи?

• Пригадайте знайомі мелодії або вигадайте свою та привітайтеся, наспівуючи. Чи вдасться комусь пригадати українську народну мелодію?

• Яке привітання найбільше сподобалося однокласникам? А кожному учню?

Настрій у музиці

Заспівайте з учнями створену на основі української скоромовки розспівку «Бик тупогуб, тупогубенький бичок» (музика Світлани СаДовенко). Як тільки побачите, що діти добре виконують розспівку, ускладнюйте завдання — пришвидшуйте темп, пропонуйте співати а капела та з акомпанементом соло, дуетом (першу половину голосніше співає один виконавець, другу — інший), групами чи всім разом.

Цікавим для дітей буде додавання ритмічних плескань у долоні або притупувань, що буде корисним для формування координації рухів зі співом у ритмічно-мовно-руховому розвиткові учнів.

Запропонуйте дітям пригадати українські народні пісні та наспівати їх.

• Який настрій у кожної з них?

• Які рухи до них пасують?

Знайомимося з композитором

Сучасний український композитор і музикознавець, Герой України Мирослав Скорик народився на Західній Україні, з дитинства милувався красою Карпат.

До систематичних занять музикою Мирослава заохотила відома українська оперна співачка Соломія Крушельницька. За її порадою він починає навчатися у Львівській музичній школі-десятирічці при Львівській консерваторії.

У 1948 р. родину Скориків було репресовано та вислано в Сибір за неправдивим звинуваченням. На засланні Мирослав Михайлович продовжує свою освіту. Вчиться гри на фортепіано в учениці Сергія Рахманінова Валентини Канторової, навіть виїздить на різні конкурси. Також опановує гру на скрипці під керівництвом батька своєї однокласниці Володимира Панасюка.

Лише в 1953 р. репресії послабилися і Мирослав зміг повернутися до Львова та вступити до Консерваторії.

Нині Мирослава Скорика знає весь світ. Твори композитора виконуються в США, Канаді, Австралії, Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Чехії, Словаччині, Росії, Грузії, Вірменії, Прибалтійських країнах. Він часто виконував власні твори — як диригент і піаніст.

Мирослав Скорик — один з найяскравіших представників сучасного покоління композиторів. Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, збагатила репертуар багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів. Його називають генієм нашого часу.

Мелодія

«Мелодія» Мирослава Скорика — один з найвідоміших творів композитора. Його називають духовним гімном України. Він звучить у День пам'яті жертв голодоморів в Україні, День пам'яті жертв політичних репресій, День пам'яті та примирення тощо. «Мелодія» звучить на різні «голоси»: у виконанні фортепіано і скрипки, для яких була написана, а також в найрізноманітніших аранжуваннях: для симфонічного оркестру, а капела, бандури тощо.

Іноді Мирослава Скорика запитували, як йому вдалося написати такий упізнаваний твір. Він відповідав, що ніхто не може заздалегідь знати, що сподобається слухачеві — професіонал має завжди викладатися на повну.

Музика звучить як схвильований ліричний монолог, як некваплива розмова зі слухачем. Упізнаваною «Мелодію» зробила напрочуд влучно знайдена мелодична ідея, часом вона схожа на імпровізацію, а у вибагливому візерунку твору немало раптових «переключень», змін ритму тощо.

Послухайте «Мелодію» Мирослава Скорика у виконанні різних музичних інструментів.

• Як ви думаєте, про що розповідає нам композитор?

• Який настрій у музики? Доберіть фотографії до музики — створіть відеоряд.

Батьківщина сумує, плаче за своїми синами й доньками. Але вона готова боротися, доки не настане мир в усіх куточка нашої країни, доки останній воїн не повернеться додому.

• Що спільного між більшістю музичних інструментів, які ведуть мелодію? Чому обрано саме ці інструменти?

• Яке виконання найбільше сподобалося? Чому?

Обереги

Роздивіться з Дітьми картину Олега Шупляка «Обереги».

• Як ви думаєте, чому художник саме так зобразив наші домівки?

• Чи співзвучні музика і картина?

• Хто оберігає наші домівки?

Музичний настрій

Порівняйте настрої твору Мирослава Скорика «Мелодія» та «Віночка українських пісень», який слухали на попередньому уроці.

У музики, як і в людини, є настрій — лад. Головні два лади — це музичні антоніми — мажор і мінор. Мажор — радість, світло, бадьорість. Мінор — сум, задумливість, журба, сумніви.

• Подивіться на фотографії в підручнику (с. 6). Чому авторки підручника вирішили, що вони відображають мажор і мінор?

• Склади свою добірку фотографій або малюнків «Мажор і мінор».

Знайомся: ритмики

У підручнику запропоновано знакову систему для позначення ритму — ритмики (див. форзац «Музика»). За основу автори підручника взяли систему ритмоскладів, яка допомагає на практиці навчитися правильно відтворювати різні тривалості та дотримуватися пропорцій.

Цю систему придумали в Угорщині в минулому столітті. Нині її активно використовують у перші роки навчання музики, коли закладається ритмічна основа. Авторки розробили власні вправи, а також свою систему ускладнення виконання ритмічних послідовностей.

Ритмики позначають музичний ритм — чергування довгих і коротких звуків і пауз між ними (адже і паузи створюють ритм). Якщо учням складно це зрозуміти, виконайте один і той самий ритм без пауз і з паузами — діти одразу відчують різницю.

Знайомимо учнів з ритмиками поступово, спочатку не зіставляючи їх з нотами. Адже так діти зосередяться на тривалостях і правильному виконанні ритму.

Запропонуйте дітям простукати ритм по парті окремо правою і лівою руками, обома руками, проплескати в долоні. Якщо дітям це вдається, підключайте ніжки — спочатку така сама послідовність виконання ритму ніжками, як руками (якщо діти сидять — окремо правою та лівою, обома ногами, якщо діти стоять — ногами почергово). Потім запропонуйте дітям пофантазувати: виконати ритми ногами й руками, а також вигадати власні ритми.

Слухай і малюй

У музиці немає чітких образів, як на картинах, тому для дітей з різними типами сприйняття інформації важливо використовувати асоціації, навіяні різними видами мистецтва. Наприклад, можна запропоновувати намалювати музичний настрій — мінор чи мажор, або ж показати його рухами, у танці чи пантомімі.

Адже одним дітям легше висловлюватися словами, для інших важливіший колір, хтось найкраще сприймає і подає інформацію у схемах і таблицях, стихія четвертих — звук і музика, а ще для когось важливий рух.

Майте на увазі, що насправді дуже важко зустріти дитину, яка належить тільки до того чи іншого типу. Йдеться лише про те, який канал сприйняття й вираження є для неї основним, визначальним.

Не забувайте, що курс «Мистецтво» інтегрований, а це означає, що на будь-якому уроці можуть з'явитися елементи будь-якого виду мистецтва.

Тож сміливо використовуйте на уроках елементи різних видів мистецтва. Орієнтуйтеся на ваших учнів, на їхні інтереси, обізнаність, особливості сприйняття інформації.

• Створіть із дітьми колекцію музичних творів і відеорядів до них (важливо показати дітям, що кожен може почути в музиці щось своє, тому відеоряди до одного твору можуть бути різними);

• запропонуйте дітям створити колекцію «Мажор і мінор», зібравши пісні, музичні твори, картини, світлини, випадки з життя тощо — покажіть дітям, що це не лише музичні поняття.