Порадник молодшого школяра - Жукова О. Є. 2019

Козацькі чайки
Легенди та казки
Літературне читання

Козацькі славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Слово «чайка» походить від тюркського «чаікчаік», що означає човен, дубок. Чайки були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3-5 м завширшки. На кожному човні сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, він летів, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.

Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога. Серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з'являлися із самісінького дна моря.

Збереглися свідчення очевидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клали баласт для занурення у воду. А у висунуту над поверхнею води трубу — прообраз майбутнього перископа — стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, вмонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидали, човен несподівано виринав на поверхню, і знову козаки з'являлися ніби із самісінького дна моря.