Порадник молодшого школяра - Жукова О. Є. 2019
Літо
Природа говорить українською
Літературне читання
* * *
Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю.
Пішов котик рятувать,
За лапоньку витягать.
— Давай, кицю, лапку,
Вилізай на кладку.
Сиди, кицю, грійся,
Нікого не бійся.
А я піду в місто,
Куплю тобі намисто.
(З народної творчості)
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
— Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
— Я піддержав увесь рід!
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
(З народної творчості)
КУПАЛЬСКА ПІСНЯ
Заплету віночок,
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорнії брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду,
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой полинь, віночку,
Прудко за водою,
На щастя, на долю,
Милому зо мною.
(З народної творчості)
ЗАГАДКИ
1. Круглий, як куля,
Зелений, як трава,
Червоний, як кров,
Солодкий, як мед.
2. Довгий, зелений,
Добрий солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий?
3. Що то за голова,
Що лише зуби і борода?
4. Сидить дівчина в коморі,
А коса її надворі.
5. На неї подивився —
Сльозами залився.
Шкір має сім,
А сльози випускає всім.
6. Без рук, без ніг на тин лізе.
7. Хто голівоньку свою
Влітку накриває
І по двадцять хусточок
На голівці має?
8. Сам червоний,
А чуб зелений.
(Відповіді: 1. Кавун. 2. Огірок. 3. Часник. 4. Морква. 5. Цибуля. 6. Квасоля. 7. Капуста. 8. Буряк.)
РАЙДУГА
Райдуга з неба злетіла,
Райдуга впала на землю,
Барвами вкрила долину,
Плава і в'ється над нею,
Ніжно її обіймає,
Ясно всміхається сонцю,
Крила йому простягає...
Райдуга з неба упала,
Райдуга впала на землю...
Олександр Олесь
ТИША МОРСЬКА
(скорочено)
В час гарячий, полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.
Тиша в морі... Ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, —
В'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
Стиха весла підіймає,
І здається, що з весельця
Щире золото спадає...
Леся Українка
ЛІТНІЙ РАНОК
Боже, як гарно буває літнього ранку, коли сходить сонце! Луки виблискують росяними краплинами, наче дорогими самоцвітами. Пташки, що ховалися на ніч десь по очеретах, випурхують із своїх схованок. Легенькою пеленою здіймається туман над рікою. А гори під яскравим сонячним промінням вкриваються позолотою й блиском. Від світла й тепла життєдайного сонця розливаються чудові пахощі трав і квітів. Усе навкруги прокидається від сну, набирає жвавості.
Марко Вовчок
ЛІТНІЙ ДЕНЬ
Блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискували на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову стрічку на зелену траву. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі темніє просо. Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці. І над усім тим розкинулось погідне блакитне небо, лунає в повітрі весела пісня жайворонка.
(За Михайлом Коцюбинським)
ДОВІДКА
Половіти — ставати жовтого кольору, достигаючи.